Науково-педагогічна діяльність Георгія Леонідовича Баранова протягом багатьох років присвячена проблемам моделювання навігації та управління рухом для потреб транспортних систем й агропромислових комплексів. Учений також розвиває новий науковий напрям, пов’язаний із розробленням прогресивних інформаційно-обчислювальних технологій на базі радіо­навігаційних та супутникових комплексів для інноваційних транспортних засобів й інших рухомих об’єктів. Народився 13 вересня 1941 р. У 1963 р. закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю «Електричні мережі та системи» й здобув кваліфікацію інженера-електрика з відзнакою. Професійну діяльність розпочав у 1963 р. у відділі моделювання Інституту електротехніки АН УРСР (із 1964 р. — Інститут електродинаміки АН УРСР). У 1965 р. вступив до аспірантури цього інституту та в 1969 р. захистив кандидатську дисертацію. З 1970 р. Г.Л. Баранов працював старшим науковим співробітником Інституту електродинаміки АН УРСР. У 1980 р. йому присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника за спеціальністю «Електричні станції (електрична частина), мережі і системи та управління ними». У 1990 р. захистив дисер­тацію на здобуття ступеня доктора технічних наук за спеціальністю «Використання обчислювальної техніки математичного моделювання та математичних методів за галузями (технічні науки)». Протягом 1994–1997 рр. Георгій Леонідович обій­мав посаду начальника відділу Національного космічного агентства України. Надалі був заступником директора з наукової роботи НДІ «Квант-Навігація» (з 2002 р. — Центральний НДІ навігації і управління Міністерства промислової політики України). Також упродовж 2001–2005 рр. за сумісництвом викладав на кафедрі обчислювальної техніки Національного авіаційного університету. Нині — професор кафедри інформаційних систем і технологій Національного транспортного університету. Доробок ученого охоплює понад 300 друкованих наукових і науково-методичних праць, зокрема 4 навчальні посібники. Йому належить більше ніж 100 винаходів. За останні роки зареєстровано 4 патенти: пристрій для обчислення показникової функції, а також ще один — для обчислення гіперболічного тангенса; спосіб забезпечення безаварійного руху водного транспортного засобу в зоні підвищеного ризику в режимі реального часу; комплексний тренажер оператора повітряного судна. У науково-дослідних роботах за пріоритетними для України напрямами — космонавтика, енергетика, автоматизація та поліергатичні інтелектуальні технології — Георгій Леонідович разом зі своїм братом Володимиром Леонідовичем, доктором технічних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки Украї­ни, спільно сприяли налагодженню наукової співпраці вчених багатьох провідних установ, таких як НАН Украї­ни, Київського інституту автоматики, УкрНДІПВТ імені Л. Погорілого, Національного центру управління та випробування космічних засобів ДКАУ, а також підготовці кадрів високої кваліфікації для провідних вишів України. Цілеспрямованість, сила духу, прагнення творити добро для життя та сприяти розвитку наукових знань — ці риси характеру брати Баранови передали молоді з вірою в майбутнє.