Життєвий і трудовий шлях Олександра Бандурки є взірцем служіння українському народові. Народився Олександр Маркович 24 квітня 1937 року в с. Калинівці Городищенського району Київської (нині Черкаської) області. У 1958 році закінчив Харківський інженерно-економічний інститут, а в 1964 році - Харківський юридичний інститут. З лютого 1959 року перебував на службі в органах Внутрішніх справ України, де пройшов шлях від лейтенанта до генерал-полковника міліції, послідовно обіймаючи посади - від слідчого до начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ УРСР, начальника Управління внутрішніх справ у Харківській області, ректора і президента Національного університету внутрішніх справ.
Від початку 1990-х років Олександр Бандурка безперервно веде значну і плідну громадсько-політичну, державну діяльність. Чотири рази поспіль його обирали народним депутатом України по одному виборчому округу, він заслужено є одним із найбільш авторитетних представників депутатського корпусу Верховної Ради України, в апараті якої і нині продовжує плідну науково-консультативну діяльність.
Олександр Маркович Бандурка - учасник розробки таких фундаментальних державних документів, як Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, Акт про незалежність України від 24 серпня 1991 року, Конституція України від 28 червня 1998 року, брав участь у підготовці сотень законопроектів, зокрема Закону України про міліцію, базових кодексів. Багатий професійний та життєвий досвід втілився у численних монографіях, підруч-никах, посібниках, яких у Олександра Бандурки 52.
У цілому ж у доробку вченого - 400 наукових праць.
Олександр Маркович - доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України, Міжнародної інженерної академії, Міжнародної кадрової академії, заслужений юрист України та АР Крим, заслужений працівник МВС України, Почесний доктор Академії правління МВС Російської Федерації, Академії поліції республіки Молдова, Академік поліції Латвійської республіки, низки інших закордонних наукових установ.
Досягнення Олександра Бандурки на ниві громадсько-політичної діяльності - загальновизнані: він удостоєний понад 40 державних нагород, зокрема орденів Князя Ярослава Мудрого, "За заслуги", "Лицар Закону", Почесної грамоти Верховної Ради України "За особливі заслуги перед народом", орденів Святого Володимира та Димитрія Солунського УПЦ, повний кавалер відзнак МВС України, має нагороди МВС зарубіжних держав. Його визнано "Людиною світу" (Кембріджський біографічний інститут США), "Людиною честі". Крім того, він почесний громадянин міста Харкова, включений Східно-Українським біографічним інститутом до видавничого проекту "Харкову - 350. 500 впливових особистостей" націо-нальної іміджевої програми "Лідери ХХІ століття".
Завдяки виваженості та мудрості своїх вчинків Олександр Маркович Бандурка відомий не лише в Україні, але й за її межами, адже він належить до тих людей, які своєю працею прокладають дорогу майбутньому.