СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Вітрик Віталій  Григорович

Вітрик

Віталій Григорович

Генеральний директор ТОВ «Науково-технічне підприємство «Бурова техніка», академік Української нафтогазової академії, кандидат технічних наук

За видатні заслуги в розвитку нафтогазової галузі присвоєно почесне звання «Заслужений працівник промисловості України» (2004). За вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свобод людини та громадянина нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2009). За визначні заслуги перед Україною нагороджений орденом «За громадянську доблесть» (2017).
Віталій Григорович Вітрик — фахівець високої кваліфікації в галузі сучасних технологій буріння глибоких нафтогазових свердловин, котрий досягнув вершин у професії власними силами. За його активної участі розроблялися й впроваджувалися основи українського бурового сервісу, здійснювалася розвідка та освоєння великих нафтогазових родовищ. Народився 23 лютого 1954 р. у м. Полтава в робітничій родині. Обравши фах за покликанням, у 1973 р. закінчив із відзнакою Полтавський нафтовий геологорозвідувальний технікум за спеціальністю «Геологія й розвідка нафтових та газових родовищ». Особливо значущий вплив на його формування як гідного громадянина й молодого спеціаліста справили наставники: класний керівник В. С. Мороз, видатний геолог М. М. Лобянкова, І. Я. Труш, Н. Ф. Гриб. Трудову діяльність Віталій Григорович розпочав ще під час навчання в технікумі помічником бурильника Покутської партії глибокого буріння Калуської експедиції тресту «Львівнафтогазрозвідка» на Західній Україні. Після строкової служби навчався в Московському інституті нафтохімічної й газової промисловості імені І. М. Губкіна за спеціальністю «Буріння нафтових і газових свердловин» та в 1981 р. здобув кваліфікацію гірничого інженера. Працював на посадах техніка, інженера, старшого інженера Полтавського відділення Україн­ського державного геологорозвідувального інституту, старшого наукового співробітника Полтавського та Ноябрського (Тюменська область) відділень Всесоюзного науково-дослідного інституту бурової техніки. Водночас займався дослідженням, розробкою та впровадженням високоефективних технічних засобів і технологій для спорудження нафтогазових свердловин на родовищах України та Західного Сибіру. За розробку унікальних засобів запобігання ускладненням під час буріння нафтогазових свердловин нагороджений срібною та бронзовою медалями Виставки досягнень народного господарства СРСР. Після закінчення аспірантури в 1992 р. при Всесоюзному науково-дослідному інституті бурової техніки в м. Москва успішно захистив кандидатську дисертацію та працював провідним фахівцем, директором українських підприємств



«Алкер» і «Тава», які займалися питаннями науково-технічного забезпечення для буріння свердловин на родовищах України та країн колишнього СРСР. У 1995 р. очолив державне науково-технічне підприємство «Бурова техніка», що впроваджувало сучасні технології при спорудженні вертикальних, похило-скерованих та горизонтальних свердловин на родовищах України, шельфі Чорного й акваторії Азовського морів, а також за кордоном. Із 2000 р. обіймає посаду генерального директора ТОВ «Науково-технічне підприємство «Бурова техніка», що належить до однієї з провідних українських сервісних компаній у нафтогазовій галузі та виконує роботи на родовищах України. Компанія орієнтована на забезпечення потреб бурових та нафтогазовидобувних компаній сучасними матеріалами й обладнанням, а також надання повного спектру якісних сервісних послуг при спорудженні та капітальному ремонті свердловин. Успішне підприємство отримало численні відзнаки, серед яких найпрестижніша — «Лідер галузі» — 2009–2011, 2014–2017 років. Багато часу й сил приділяє науковій, педагогічній та громадській діяльності. У 1995 р. обраний член-кореспондентом, а у 2002 р. — академіком Української нафтогазової академії. Також входить до Міжнародної спілки інженерів-нафтовиків. Є автором та співавтором більше ніж 40 науково-технічних публікацій, 9 патентів, навчальних посібників та довідників із технології буріння свердловин. За його ініціативи у 2008 р. створена Всеукраїнська громадська організація «Спілка буровиків України». Як заступник голови правління Спілки він організував проведення низки міжнародних науково-практичних конференцій, форумів та інших заходів із питань розвитку бурової справи як однієї з найвагоміших для розбудови видобувної галузі та зміцнення енергонезалежності України. Співпрацює з багатьма навчальними закладами, зокрема Полтавським національним технічним університетом імені Юрія Кондратюка, Івано-Франківським національним технічним університетом нафти й газу, дбаючи про підготовку майбутнього покоління фахівців галузі. Віталій Григорович відзначений багатьма нагородами: орденом «Професіонал галузі» (2009), званням «Почесний розвідник надр» (2009), почесною грамотою Полтавської обласної ради та Київського міського голови (2011), медаллю «За заслуги» III ступеня Спілки геологів України (2018). За заслуги в сприянні відродженню духовності та розбудові Української православної церкви нагороджений орденом «Святого Архістратига Михаїла» (2010). За високу національну гідність, патріотизм та активну участь у розбудові Україн­ської держави Віталію Григоровичу присвоєно почесне звання «Лицар Вітчизни» (2012). За визначні заслуги перед Україною нагороджений орденом «За громадянську доблесть» (2017). Віталій Григорович здійснює меценатську діяльність. За його благодійної допомоги відкрито шкільну Галерею сучасного мистецтва в с. Рибці, яке подарувало світові відомих художників: П. Петраша, П. Вітрика, О. Вітрика, А. Воропая, В. Сухенка, О. Дейнеки, В. Третьякова, С. Гнойового та ін. Безсумнівно, складовою успіху Віталія Григоровича є щаслива, дружня родина й мирна оселя. Його старша донька Ірина закінчила юридичний та психологічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а молодший син Ігор обрав шлях батька, здобув освіту у Великій Британії, а виробничий досвід — працюючи в міжнародній сервісній компанії «Halliburton» на морських платформах Північного моря. Нині Ігор Віталійович очолює вітчизняну нафтосервісну компанію. На радість родині підростає онук Артем. У житті Віталій Григорович — скромна, інтелігентна, привітна, щира та доброзичлива людина. Його девіз: «Працювати, працювати й ще раз працювати!»