СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Пилипчак Василь  Григорович

Пилипчак

Василь Григорович

Соліст-концертмейстер групи валторн симфонічного оркестру Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка, член Національної спілки композиторів України

За вагомий особистий внесок у розвиток українського оперного та балетного мистецтва, високий професіоналізм присвоєно почесне звання «Заслужений артист України» (2001).
Василь Григорович Пилипчак — талановитий валторніст, продовжувач славетних валторнових шкіл: Валентина Бабенка (Київ) і Віталія Буяновського (Санкт-Петербурґ), режисер, композитор, котрий не тільки зберігає й продовжує традиції, а й створює музичні шедеври, надихаючись творами сучасних українських поетів. Понад 50 років працює в оперній, балетній та концертній сферах. Як соліст-валторніст концертує у містах України, Японії, Польщі, Росії. Також активно займається меценатством, підтримуючи історичне минуле держави, розвиток музичної культури України. Народився 11 вересня 1951 р. (за записом у свідоцтві про народження, а насправді — 14 серпня), у с. Петрівка (нині — Берлядка) Копайгородського району Вінницької області. Батько був бондарем, а мати — кращою ланковою та ініціаторкою різноманітних співочих дійств. Як зараз, Василь Григорович пам’ятає пісню: «Ой Боже, Боже, нащо я вродилася? Нема того дня, щоб я не журилася…», яку любила наспівувати ненька. Українські народні пісні, що постійно лунали з її уст, Василько почав підспівувати ще до того, як заговорив. Це зерно, посіяне мамою, буйно проросло й стало початком творчих пошуків Василя Пилипчака. Духові інструменти вперше взяв до рук у шкільному оркестрі с. Кацмазів (першим вчителем був С. В. Костюк), згодом був прийнятий вихованцем військового оркестру у м. Жмеринка Вінницької області. У 1966–1970 рр. — учень Київського державного музичного училища ім. Р. М. Глієра (клас В. М. Бабенка); 1970–1974 рр. навчався на оркестровому факультеті Ленінградської державної консерваторії імені Н. А. Римського-Корсакова (клас професора В. М. Буяновського). У 1997–2001 рр. навчався на факультеті «Музична режисура» в Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського (клас В. Б. Курбанова). З 1978 до 2016 рр. Василь Пилипчак працював солістом-концертмейстером групи валторн симфонічного оркестру Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка (Національна опера України). У творчому доробку митця понад 200 творів — балети «Різдвяна пастораль» (1990) і «Ісе моноґатарі» (1992); три симфонії для симфонічного оркестру; сім камерних симфоній; три камерні опери; різноманітні хорові і вокальні камерно-інструментальні твори. Друком вийшли видання — «Школа гри на валторні» у двох томах (2006, 2008); «Серенада дзвоників» (2008), «Карпатські мотиви» (2009) для арфи; два збірники п’єс для валторни (1974, 2008); статті — «Секрети і поезія довгих звуків»,



«Гігієна для валторністів» (2003); твори В. Г. Пилипчака також записані у Фонд українсько­го радіо. За час плідної мистецької діяльності Василь Пилипчак нагороджений низкою відзнак: грамотою Міністерства закордонних справ Японії за багаторічну співпрацю у розвитку українсько-японських зв’язків у галузі культури (2017), медаллю Міжнародної академії рейтингових технологій і соціології «Золота Фортуна» на честь 150-ї річниці Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка (2017). Для митця першочерговою є справа збереження історичної пам’яті, вшанування та увічнення імен видатних діячів культури, чому присвячена його громадська й спонсорська діяльність. У 2008 р. організував проведення І конкурсу валторністів ім. В. М. Бабенка. У 2014 р. відшукав хату, де народився відомий поет Володимир Свідзинський (с. Маянів Тиврівського району Вінницької області), викупив її у власників і передав на утримання місцевій багатодітній сім’ї. Також композитор власним коштом установив на обійсті пам’ятник Володимиру Свідзинському (2014). На вірші поета Василь Пилипчак написав симфонію та цикл «Музичних новел». У 2016 р. разом з американським поетом, письменником, драматургом, волонтером Волтером Орр Скоттом, що живе в м. Жмеринка, організували в м. Тиврів Він­ницької області Перший юнацький відкритий літературний конкурс імені Володимира Свідзинського. Василь Пилипчак та японський флейтист і диригент Уено Такасі є засновниками українсько-японського Міжнародного музичного фестивалю «Цвітень». Саме завдяки їхній міцній дружбі, українці можуть насолоджуватися музикою та майстерністю японських митців, обмінюватися досвідом. У рамках XXII міжнародного фестивалю «Київ Музик Фест» у 2011 р. була проведена акція «Україна — Японія: “Молитва цикад”», приурочена трагічним подіям, що сталися на АЕС у Фукусімі та Чорнобилі. Автором ідеї був Уено Такасі. Після японської трагедії в нього виникла думка написати «Молитву», присвячену цим двом жахливим подіям, яку він запропонував втілити у життя Василю Пилипчаку. Для україн­ського митця це виявилося вирішальною подією в творчості. Після довгих творчих пошуків він написав білий вірш, який і став ключем до камерної симфонії під назвою «Семі но оінорі — молитва цикад». Вперше симфонія була виконана 29 вересня 2011 р. Президентським оркестром Збройних сил України під орудою Уено Такасі. Як спонсор Василь Григорович спільно з видавництвом «Discursus» взяв участь у виданні поетичної збірки Наталі Ткачик «Наскрізь» (2014) та збірника статей про творчість Володимира Свідзинського «Незаймані слова» (2018). У сімейному житті Василь Пилипчак також чудово реалізувався: має двох доньок — Олесю та Іванну, сина — Юлія, онуків — Ярославу, Лізу, Марію-Літицію, Ігоря, Богдана, Матія, правнучку — Поліну. Творчість натури та глибоке відчуття музики проявилися сповна й у нащадків. Син Юлій, як і батько, працює у симфонічному оркестрі Національної опери України солістом-концертмейстером (з 2016 р.); донька Іванна — флейтистка, працює в симфонічному оркестрі Мюнхенського радіо; онука Ярослава — концертуюча солістка-арфістка. У найближчих планах Василя Пилипчака — проведення у Львові світової прем’єри своєї камерної симфонії № 3 «Сповідь про молитву». Святкування сторіччя з дня народження Валентина Миколайовича Бабенка, Великого вчителя українських валторністів; видання цікавих і визначних книг та музичних партитур.