СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Васецький Григорій Степанович

Васецький

Григорій Степанович

Український художник, член-кореспондент Національної академії мистецтв України

За створення високохудожніх творів у галузі живопису, що здобули широке вітчизняне і міжнародне визнання, багаторічну творчу працю присвоєно почесне звання «Народний художник України» (1979).
Український художник Григорій Степа­нович Васецький — майстер картин на історичну тему, портрету, пейзажу. Полотна позначені драматизмом, динамічною композицію, кольоровою насиченістю.

Народився 28 листопада 1928 р. у с. Новоіванівка Хорольського району на Полтавщині. Закінчив Київську художню школу (1948), Київський художній інститут (1955). Вчителем вважає видатного художника О. О. Шовкуненка. Маститий професор побачив у талановитому студенті справжнього живописця, відзначивши його ескіз до картини «Запорозькі козаки в поході». Три насичені роки навчання завершилися дипломною роботою на історичну тему — «Пирогов у Севастополі» (1955). Полотно випускника, живописця-початківця відразу придбане музеєм. З 1956 р. Григорій Степанович є активним учасником мистецьких виставок. Першими полотнами заявив про себе як майстер сюжетної картини, як художник, який з особливою гостротою відчуває історію народу: «Щасливий день», «До мирної праці» (1960). Найзначніший твір цього періоду — картина «Гість» (1964), що присвячена перебуванню на засланні Т. Г. Шевченка. Робота з успіхом демонструвалася в Україні, Росії і Казахстані, а також на зарубіжних виставках. Полотно передає стан сильної і незвичайної людини, що опинилася у вигнанні. Особливе місце в творчості художника посідають роботи, присвячені Великій Вітчизняній війні. Всі вони автобіографічні, передають руйнівну силу жорстокості: «Такі були часи» (1985), «Солдатські вдови» (1987), «Діти війни» (1990), «Київ у листопаді 1943 року» (1991).

Пейзаж, натюрморт та портрет — улюбленіші жанри митця. Хоча й людина присутня в кожній картині майстра, смислове навантаження зосереджується на стані природи: «Пушкін у Києві» (1982), «Гайдамаки» (1991). Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1968), медалями «За доб­лесну працю» (1970), «Ветеран праці» (1986). Картини зберігаються у державних музеях України та приватних колекціях.