СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Стеценко Олександр Олексійович

Стеценко

Олександр Олексійович

ЗАСТУПНИК МІНІСТРА ОБОРОНИ УКРАЇНИ — КОМАНДУВАЧ ВІЙСЬК ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ УКРАЇНИ (ППОУ) (1996–2000), ЗАСТУПНИК МІНІСТРА ОБОРОНИ УКРАЇНИ З ОЗБРОЄННЯ – НАЧАЛЬНИК ОЗБРОЄННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ (ЗСУ) (2000–2003), ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК МІНІСТРА ОБОРОНИ УКРАЇНИ (2004–2005), АКАДЕМІК УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК, лауреат Державної премії України в галузі науки І техніки, КАНДИДАТ ВІЙСЬКОВИХ НАУК, доцент, ГЕНЕРАЛ-ПОЛКОВНИК

За особисті заслуги у забезпеченні обороно­здатності України нагороджений орденом «За заслуги» III (1996) та II (1999) ступенів.
Професіоналізм, патріотизм, порядність — виз­начальні якості українського військового, науковця та організатора виробництва Олександра Олексійовича Стеценка. Віддавши кілька десятків років життя військовій службі, після виходу на заслужений відпочинок генерал-полковник Олександр Стеценко продовжує займати активну громадянську позицію та плідно працювати. Народився 23 жовтня 1949 р. у м. Пирятин на Полтавщині. Закінчив Дніпропетровське вище зенітне ракетне командне училище Протиповітряної оборони (1969), Військову командну академію ППО імені маршала Г. К. Жукова (1982), факультет підготовки фахівців

оперативно-стратегічного рівня Академії ЗСУ (1997). У 1969 р. почав службу старшим техніком – офіцером наведення зенітної ракетної батареї, служив заступником командира зенітного ракетного дивізіону з озброєння, командиром зенітного ракетного дивізіону, заступником командира зенітного ракетного полку, заступником командира зенітної ракетної бригади. З 1986 по 1991 рр. — командир зенітного ракетного полку в складі 21-ї дивізії Протиповітряної оборони України, перший заступник командира 19-ї дивізії ППО, служив першим заступником командира, а згодом — командиром 50-го гвардійського корпусу ППО (м. Чита). У квітні 1992 р. повернувся в Україну, склав військову присягу на вір­ність Українському народу та призначений на посаду командира 60-го корпусу ППОУ, у 1993–1994 рр. — командира південного району ППОУ. З 1994 по 2003 рр. — начальник штабу — перший заступник командувача військ ППОУ, заступник міністра оборони України – командувач військ ППОУ, заступник міністра оборони України з озброєння – начальник озброєння ЗСУ. Під керівництвом Олександра Олексійовича було проведено глибокий аналіз технічного стану озброєння і військової техніки (ОВТ) української армії та розроблено Програму розвитку ОВТ, яка затверджена Президентом України у 2001 р. У 2004–2005 рр. — перший заступник міністра оборони України. З 2007 р. — професор кафедри військового управління, з 2011 р. — кафедри бойового застосування і експлуатації радіотехнічних, радіолокаційних та метрологічних засобів ПС факультету військової підготовки Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2011–2014 рр. — професор Інституту Повітряних Сил Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Коло наукових інтересів Олександра Стеценка — військове управління, оборонне планування. Він є автором понад 40 наукових праць, у т. ч. 5 підручників, 11 навчальних посібників. З 2007 р. очолює Всеукраїнську громадську організацію «Товариство українських офіцерів». У березні 2014 р. Олександра Олексійовича запросили на посаду заступника генерального директора ДК «Укроборонпром». Його обов’язок — виконання важливих завдань: організація зв’язків із силовими структурами держави щодо забезпечення підрозділів, які виконують бойові задачі в зоні АТО, військовою технікою, озброєнням та боє­припасами; їх розробка, виготовлення, модернізація та відновлення на підприємствах концерну. Має чудову родину: дружину, двох синів, двох онучок, трьох онуків та правнука.