|
Василенко
Олександр Васильович
Начальник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України (2006–2012), академік Української академії наук, старший науковий співробітник, кандидат технічних наук,
доктор філософії, генерал-лейтенант
За особисті заслуги у забезпеченні обороноздатності України нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2001). Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (2011).Військовий та науковець Олександр Васильович Василенко має великий досвід в організації виробництва, ремонту та модернізації озброєння і військової техніки (ОВТ) на оборонних підприємствах. Його високий професіоналізм сприяв створенню, розбудові, реформуванню та розвитку Української армії.
Народився 4 березня 1954 р. у с. Іванівка Кобеляцького району на Полтавщині. Батько — вчитель, учасник Великої вітчизняної війни, мати — зоотехнік колгоспу, нагороджена орденом «Знак Пошани». Закінчив школу з похвальною грамотою. Мав хист до творчості, працював у районних газетах «Колос», «Радянське село». Навчався на курсах водіїв, згодом працював в АТП.
З 1972 р. проходив строкову військову службу у вертолітному полку (стрілок), ракетному полігоні (метеоспостерігач), навчальному авіаційному центрі (командир відділення командного пункту управління польотами) 26-ї Повітряної
|
армії Білоруського військового округу.
У 1979 р. закінчив із відзнакою Київське вище танкове інженерне училище, старшина курсу. Направлений в Групу радянських військ у Німеччині, де обіймав посади заступника та начальника цеху бронетанкового ремонтного заводу.
З 1984 р. — старший інженер, начальник технічного відділу, головний технолог Київського бронетанкового ремонтного заводу. Під технічним керівництвом Олександра Василенка підприємство стало головним у галузі бронетанкового будування: у виробництво впроваджено прогресивне обладнання, в тому числі з числовим програмним управлінням; модернізовано танки з обладнанням динамічного, протинейтронного, протинапалмового та протимінного захисту, покращено їх технічні характеристики з маневреності та вогневої потужності.
У 1986 р. — учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Виробничу діяльність О. В. Василенко поєднував з науковими дослідженнями. За вагомий внесок у модернізацію ОВТ, що брала участь у бойових діях в Афганістані, нагороджений медаллю «За бойові заслуги» (1989). У 1991 р. захистив кандидатську дисертацію «Удосконалення організації і технології модернізації ОВТ на військових заводах».
З перших днів створення ЗСУ брав активну участь у формуванні МОУ та розвитку ОВТ, обіймаючи відповідальні посади головного інженера Головного бронетанкового управління, начальника Центрального управління (технічно-експлуатаційного та ремонту), а у 2004–2005?рр. — першого заступника директора Департаменту державних підприємств, у 2005–2006 рр. — заступника директора Департаменту експлуатації та ремонту ОВТ. Під керівництвом О. В. Василенка освоєно ремонт нових зразків озброєнь та налагоджено експортні поставки з військових ремонтних заводів, збережено висококваліфіковані кадри, за що достроково отримав військове звання «Полковник».
У 2004 р. здобув оперативно-тактичний, а у 2005 р. оперативно-стратегічний рівень підготовки в Національній академії оборони України.
У 2006–2012 рр. — начальник Центрального НДІ ОВТ ЗСУ. За час керівництва обґрунтовано пріоритетні напрями воєнно-технічних досліджень та розроблено систему підвищення їх ефективності, систематизовано наукові школи з розвитку ОВТ.
Здобувач наукового ступеня доктора технічних наук за напрямом «Синтез систем ОВТ». Автор понад 150 наукових праць та монографій, має понад 70 патентів на винаходи та корисні моделі.
З 2012 р. — в Українській академії наук, віце-президент концерну. З 2014 р. — радник заступника генерального директора державного концерну «Укроборонпром».
Одружений, має сина, 2 доньок, онука та онучку.
|
