СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Мармашов Олександр Володимирович

Мармашов

Олександр Володимирович

Голова Київської громадської організації «Товариство ветеранів розвідки Військово-Морського Флоту», капітан 2 рангу в запасі

За вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, вирішення питань соціального захисту та реабілітації ветеранів війни, патріотичне виховання молоді, багаторічну бездоганну службу, зразкове виконання військового обов’язку нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2010).
Популяризація славних сторінок минулого — справа, якою займається Олександр Володимирович Мармашов, є невичерпним джерелом патріотичного та морального виховання підростаючого покоління. Адже пам’ять — частина духовності народу і прояв людяності нації. Народився 6 жовтня 1960 р. у м. Кандалакша Мурманської області. У 1983 р. закінчив Київське вище військово-морське політичне училище. Упродовж 1983–1992 рр. служив на різних посадах в частинах розвідки Військово-Морського Флоту. З 1992 по 2000 рр. — в органах внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, з 2000 р. — ветеран МВС, офіцер, політпрацівник. З 2004 р. — голова Київської громадської організації «Товариство ветеранів розвідки Військово-Морського Флоту», яка вивчає бойовий шлях Пінської і Дніпровської військових флотилій. Головні напрями товариства — пропаганда бойових традицій флоту і Збройних сил, пошуково-архівна робота, пошук родичів загиблих воїнів.

Чимала увага приділяється відтворенню і відродженню пам’ятників вітчизняної історії, зокрема, створенню історико-меморіального комплексу «Пінська військова флотилія» у с. Ладинка на Чернігівщині. З ініціативи Володимира Мармашова над школою села взято шефство. Налагоджено співробітництво із ветеранами і громадськими організаціями сусідніх країн, у містах Мінськ та Пінськ (Білорусь) проводяться наукові конференції. Олександр Мармашов сприяв створенню документального фільму «Забута флотилія». Працював в архівах Німеччини, Росії, Республіки Білорусь. У співавторстві з С. Смоляніковим видав «Матеріали про проведення 3 міжнародної науково-практичної конференції з розслідування місця загибелі монітора «Смоленськ» Пінської воєнної флотилії» (2005). У співавторстві з О. М. Чудновцем написав книги: «Места морской боевой славы Пинской, Днепровской и Дунайской военных флотилий на реках Украины и Белоруссии» (підготовлено за висновками експедицій і досліджень «Товариства ветеранів розвідки ВМФ», 2005–2008), «Хроника боевых действий Припятского отряда речных кораблей Пинской военной флотилии на р. Припять в 1941 г.» (2008), «Памятники и захоронения военных моряков Пинской и Днепровской военных флотилий, погибших в годы Великой Отечественной войны на территории Республики Беларусь и Украины» (2009). З 2013 р. видається журнал «Военно-­исторический вестник «Наша спадщина». Нагороджений 15 медалями СРСР, України, Росії, орденами УПЦ: преподобного Іллі Муромця III ступеня, святого рівноапостольного князя Володимира Великого II ступеня, святого Георгія Переможця, преподобного Нестора Літописця.