СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Красильников Іван  Миколайович

Красильников

Іван Миколайович

Почесний голова Київської міської організації ветеранів України, генерал-лейтенант

За мужність і самопожертву, виявлені в боротьбі з фашистськими загарбниками у від­стоюванні свободи та незалежності Віт­чизни, вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, патріотичне виховання молоді нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ (2006) та II ступенів (2009).
Іван Миколайович Красильников — сивочолий український герой. Коротка, але така влучна характеристика, як за віком, так і за досягненнями. Життя і військова служба для нього є поняттями нероздільно пов’язаними. Народився 22 червня 1922 р. у с. Олексіївка Чулимського району Новосибірської області. Освіту здобував у Борисоглібському технікумі механізації та електрифікації сільського господарства, згодом був призваний до армії. За період служби пройшов шлях від курсанта до генерал-лейтенанта. Під час Великої Вітчизняної війни починав свій бойовий шлях артилеристом, пізніше став командиром танкової батареї. Проявив себе сміливим, тактично грамотним командиром, який вміє вдумливо керувати та приймати вчасні й потрібні рішення у складній бойовій ситуації. Брав участь у боях на підступах до Берліну, у Берлінській наступальній операції та штурмі Берліну. Батарея 396-го ордена Богдана Хмельницького важкого самохідного артилерійського полку під командуванням гвардії лейтенанта І.М Красильникова першою зайшла на вулиці Берліну.

Іван Миколайович проявив мужність та героїзм, був поранений. У 1945 р. став одним з небагатьох лейтенантів, котрі отримали орден Бойового Червоного Прапора. Після війни служив на таких посадах: командир та начальник штабу танкового батальйону, командир танкового полку, заступник командира танкової дивізії, командир мотострілкової та танкової дивізій, Київський міський воєнний комісар. Кожна з них щоразу підвищувала авторитет мудрого військовослужбовця. Після звільнення з армії І. М. Красильников понад тридцять років працював у ветеранському русі, з яких сімнадцять був головою ради ветеранів Київського загальновійськового командного училища, шість років — голова комітету ветеранів-однополчан, заступник голови ради ветеранів Київської міської організації ветеранів України (з 1995 р.), голова ради Київської міської організації ветеранів України (2003–2007). З 2007 р. — почесний голова Київської міської організації ветеранів України, був членом Координаційної ради ветеранських організацій країн СНД. Поважний вік Івана Миколайовича не віднімає, а скоріше додає життєвих сил і оптимізму, що підтверджується в його активній життєвій позиції: постійно підтримує ділові зв’язки з місцевими органами влади, здібності спрямовує на справу соціального та правового захисту ветеранів війни, праці та Збройних сил, відстоює єдність ветеранського руху. Спогади і особливо пам’ятні миттєвості І. М. Красильников описав в автобіографічній книжці «Віхи мого життя». Серед нагород — орден Бойового Червоного Прапора, два ордени Вітчизняної війни І ступеня та два ордени Червоної Зірки, ордени «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» ІІІ ступеня та «За заслуги перед народом та Вітчизною» (НДР), сорок медалей. Надійна підтримка вдома — поряд із найріднішими людьми: донькою та сином, 5 онуками та 11 правнуками.