СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Мельниченко Володимир Юхимович

Мельниченко

Володимир Юхимович

Генеральний директор Національного культурного центру України в Москві, доктор історичних наук, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, член Національної спілки письменників України та Спілки письменників Росії

За вагомий особистий внесок у розвиток української культури, багаторічну плідну працю та високий професіоналізм присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2004). Життєвий і професійний шлях Володимира Юхимовича – яскраве свідчення того, що прославляти Батьківщину можна незалежно від кордонів. Доля шанованого історика не схожа на біографії професійних учених, вона визначила йому майже 40 років керівних посад, розділила життя на київський і московський періоди, випробувала в непростих суспільно-політичних ситуаціях. На початку ХХІ століття В.Ю. Мельниченко став унікальним представником сучасного українознавства в Москві. Народився 20 лютого 1946 р. у м. Хашурі Грузинської РСР. У 1949 р. родина повернулася в Україну. Навчався на історичному факультеті Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка, а в 1971 р. закінчив аспірантуру. У 1976-1987 рр. обіймав посади інструктора, консультанта, завідувача сектору ЦК Компартії України. З 1987 до 1989 рр. – заступник директора наукового інституту, завідувач архіву.

Наукові дослідження у цей період Володимир Юхимович зосередив у царині правдивого висвітлення історії України, сприяв публікації невідомих архівних документів, ініціював публікацію першого документального видання про голод в Україні. З 1989 р. продовжив дослідницьку діяльність у Москві. Завідував сектором ЦК КПРС, активно відстоював наукове дослідження раніше табуйованих проблем українознавства. На початку 1991 р. очолив Центральний музей В.І. Леніна. У сучасних енциклопедіях відзначається, що саме за керівництва Володимира Юхимовича ленінський музей перетворився з ідеологічної на історико-культурну установу. Учений видав низку книг про більшовицького вождя, став родоначальником принципово нової Ленініани. З 2001 р. – генеральний директор Культурного центру України в Москві. Завдяки наполегливій праці В.Ю. Мельниченка установа в 2010 р. здобула статус Національної. На сьогодні це кращий культурний центр України за кордоном, який системно пропагує українську культуру в Росії. Протягом року проводяться 250 заходів, які відвідують понад 15 тис. осіб. Зусиллями Володимира Юхимовича на громадських засадах у Центрі сформовано потужний інститут українознавчих досліджень. За десять років тут видано 20 монографій про перебування в Москві Т. Шевченка, М. Гоголя, О. Бодянського, М. Максимовича, М. Щепкіна, Б. Ступки та інших відомих історичних постатей України. В.Ю. Мельниченко – автор 60 книг з історичної, політичної та мистецтвознавчої проблематики. Серед них: «Христиан Раковский. Неизвестные страницы жизни и деятельности» (1992), «Прапор України на Арбаті» (2002), «Арбат очима українця» (2005), «Шевченківська Москва» (2009), «Українська душа Москви (Михайло Максимович. Михайло Щепкін. Осип Бодянський. Микола Гоголь)» (2010), «Гоголівська Москва» (2011), «Богдан Ступка. Біографія» (2012). За документально-публіцистичні видання «Тарас Шевченко: «Моє перебування в Москві» та «На славу нашої преславної України» (Тарас Шевченко і Осип Бодянський)» йому присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка (2009). Входить до складу Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Володимир Юхимович живе Україною і для України, своєю щоденною працею збагачуючи історію – скарбницю нашого народу.