СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ



Національна академія наук України — сторічна історія наукових перемог  світового рівня

Національна академія наук України — сторічна історія наукових перемог
світового рівня



Видатна дата — 100-річчя Національної академії наук України — підводить риску для цілої низки ключових, найфундаментальніших фактів і подій, які стали непересічним внеском у розвиток науки в цілому або її окремих напрямів, а серед них — проривні ідеї, теорії, побудовані на їхній основі, відкриття нових явищ і законів, інноваційні винаходи, пріоритетні публікації, розроблені прилади, матеріали й технології, обладнання. Вони становлять найважливішу складову національного надбання країни, визначають стан інтелектуального та соціально-економічного поступу, створюють сприятливі умови для розвитку культури, освіти, охорони здоров’я, зміцнення національної безпеки. Наукові досягнення формують позитивний імідж країни у світі та є джерелом гордості народу.
Заснування Української академії наук, здійснене в 1918 р., належить до одного з найбільших досягнень української культури першої половини ХХ ст. та завершує довгу історію намагань української інтелігенції створити власний академічний науковий центр. Його безпосередня історія становлення розпочинається в 1918 р., коли указом гетьмана Павла Скоропадського було створено головну наукову організацію самостійної України — Академію наук. Установа запрацювала як автономна самоврядна організація й за століття свого існування дала світові знакові наукові роботи, особливо в галузі матеріалознавчих і технічних дисциплін. До цієї знаменної дати українську академічну науку творило широке коло представників української еліти — члени Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові та Українського наукового товариства в Києві. Вони заклали фундамент, на якому пізніше постала Національна академія наук України.
У листопаді 1918 р. за запропонованою Володимиром Вернадським, видатним природознавцем, основоположником геохімії, біохімії, радіології, учення про біо- та ноосферу, моделлю УАН як академії універсального характеру було підписано Закон про заснування Української академії наук у м. Києві. Тоді ж затверджено Статут, штати УАН та її установ і наказ про призначення перших 12 дійсних членів (академіків). 27 листопада 1918 р. відбулися установчі Загальні збори Української академії наук, на яких першим президентом Академії було обрано видатного вченого-геолога й геохіміка зі світовим ім’ям В. І. Вернадського. Протягом багаторічної історії президентами Академії обиралися М. П. Василенко (1921–1922), О. І. Левицький (1922), В. І. Липський (1922–1928), Д. К. Заболотний (1928–1929), О. О. Богомолець (1930–1946), О. В. Палладін (1946–1962). З 1962 р. на чолі Академії — Б. Є. Патон.




Назва Академії зазнавала змін чотири рази. У 1918–1921 рр. вона іменувалася Українська академія наук (УАН), із 1921 до 1936 рр. — Всеукраїнська академія наук (ВУАН), у 1936–1991 рр. — Академія наук Української РСР, із 1991 до 1993 рр. — Академія наук України, а з 1994 р. — Національна академія наук України.
Українська академія наук була однією з найдавніших з республіканських академій за часів існування СРСР. У перший рік своєї діяльності вона складалася з трьох наукових відділів — історико-філологічного, фізико-математичного й соціальних наук, які охоплювали 3 інститути, 15 комісій і національну бібліотеку. Тепер у НАН України є 3 секції, 14 відділень, близько 170 інститутів та інших наукових установ, у яких працює майже 16 тисяч науковців. В Академії сформувалося чимало наукових шкіл. Їх засновниками були видатні вчені-математики Д. О. Граве, М. М. Крилов, М. М. Боголюбов, Ю. О. Митропольський, механіки О. М. Динник, М. О. Лаврентьєв, Г. С. Писаренко, фізики К. Д. Синельников, Л. В. Шубников, В. Є. Лашкарьов, О. І. Ахієзер, О. С. Давидов, А. Ф. Прихотько, О. Я. Усиков, С. Я. Брауде, геолог П. А. Тутковський, матеріалознавці І. М. Францевич, В. І. Трефілов, хіміки Л. В. Писаржевський, О. І. Бродський, А. В. Думанський, біологи та медики М. М. Амосов, Д. К. Заболотний, О. О. Богомолець, В. П. Філатов, М. Г. Холодний, І. І. Шмальгаузен. У всьому світі відомі українські школи електрозварювання Є. О. Патона й кібернетики В. М. Глушкова. Набули широкого визнання економічні та гуманітарні школи, які очолювали економісти М. В. Птуха й К. Г. Воблий, історики М. С. Грушевський і Д. І. Яворницький, правознавець М. В. Корецький, філософ В. І. Шинкарук, сходознавець А. Ю. Кримський, мовознавці Л. А. Булаховський, І. К. Білодід, В. М. Русанівський, літературознавці С. О. Єфремов та О. І. Білецький.



Принципи діяльності та структура

Національна академія наук України є вищою науковою самоврядною організацією України, до складу якої належать дійсні члени, члени-кореспонденти та іноземні члени. Вона об’єднує всіх наукових працівників її установ, організує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження в різних галузях знань, створює наукові основи технологічного, соціально-економічного й культурного розвитку країни. Самоврядність Академії полягає в самостійному визначенні тематики наукових досліджень і форм їх організації та проведенні, формуванні своєї структури, вирішенні науково-організаційних, господарських, кадрових питань та налагодженні міжнародних наукових зв’язків.
Найвищий орган НАН України — загальні збори її членів, що станом на 11 липня 2018 р. складаються з 190 дійсних членів (академіків) і 392 членів-кореспондентів. До персонального складу Академії входять також 95 іноземних членів. Між сесіями загальних зборів керівництво роботою Академії здійснює президія НАН України в складі президента, віцепрезидентів, головного вченого секретаря й членів президії, яких обирають щоп’ять років. До президії належать академіки-секретарі відділень наук і голови регіональних наукових центрів. У її роботі постійну участь беруть президенти національних галузевих академій наук України.




У Національній академії наук діють три секції, які об’єднують 14 відділень наук: математики; інформатики; механіки; фізики та астрономії; наук про Землю; фізико-технічних проблем матеріалознавства; фізико-технічних проблем енергетики; ядерної фізики та енергетики; хімії; біохімії, фізіології і молекулярної біології; загальної біології; економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства. В Академії працюють 6 регіональних наукових центрів, котрі підпорядковані також Міністерству освіти та науки України. У структурі НАН України є науково-дослідні інститути та інші наукові установи, організації, підприємства, об’єкти соціальної сфери, що забезпечують діяльність і перебувають у віданні Академії. Вони діють на підставі власних статутів, які затверджуються та реєструються в НАН України.




Академія має дослідно-виробничу й конструкторську базу, до якої належать дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, інженерні центри, спрямовані на практичне використання результатів наукових досліджень. При установах НАН України функціонують також малі та спільні підприємства, які сприяють комерціалізації розробок учених.
Розвитку творчого пошуку й пропаганді наукових досягнень сприяє діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, яка є депозитарієм Організації Об’єднаних Націй і фонди якої містять майже 15 млн книжок та рукописів, і Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника. Академія має видавництва «Наукова думка» та «Академперіодика», де готують до друку й видають монографії, наукові періодичні видання, довідники, підручники, словники та науково-популярну літературу.



Основні наукові досягнення й напрями діяльності

Учені НАН України принесли на вівтар науково-технічного прогресу чимало результатів фундаментальних і прикладних досліджень світового рівня. На їхньому рахунку понад 90 % відкриттів, зроблених в Україні, та ряд інших досягнень, які знайшли широке застосування в промисловості, сільському господарстві й культурі. Ще в 1930-ті рр. вони здійснили штучну ядерну реакцію перетворення ядер літію на ядра гелію, побудували прискорювач заряджених частинок, отримали важку воду та створили трикоординатний радіолокатор дециметрового діапазону.
У буремні часи Другої світової війни Академія запровадила в оборонній промисловості високоефективну технологію автоматичного зварювання під флюсом корпусів танків. Вирішувалися також невідкладні проблеми літако- та моторобудування, масового виробництва боєприпасів, різних виробів оборонного призначення. Вагомий внесок зробили вчені-біологи й медики у створення нових лікарських препаратів і методів лікування поранених. Уже за п’ять років після тривалої і спустошливої війни в НАН України вперше в континентальній Європі побудували малу електронну обчислювальну машину, а потім розробили теорію цифрових автоматів, на підставі якої було сконструйовано кілька поколінь електронно-обчислювальної техніки.




Зусиллями вчених Академії створено прогресивні технології нерознімного з’єднання металів і неметалів у різних умовах та середовищах, електрошлакового переплавлення, закладено основи створення нової галузі металургії — спеціальної електрометалургії, започатковано виробництво надтвердих матеріалів, синтетичних алмазів, металокерамічних контактних сплавів та багато інших новацій, що дало змогу НАН України стати всесвітньо визнаним матеріалознавчим центром. Серед новітніх досягнень у галузі електрозварювання й матеріалознавства — унікальний метод з’єднання (зварювання) живих тканин, який широко використовують у хірургічній практиці. Важливих результатів досягнуто в галузі математики, математичної фізики, інформатики та біологічної кібернетики. Значного розвитку набули дослідження з механіки твердого тіла, рідин і газів.
Великий внесок зробили фізики й астрономи Академії наук, зокрема в теоретичну фізику, фізику твердого тіла, низьких температур, напівпровідників, фізичну електроніку, радіофізику, астрономію та радіо­астрономію. Відкрито низку фізичних явищ, які суттєво розширили уявлення про властивості речовини в різних умовах, фізичні процеси у Всесвіті. Їх покладено в основу нових технологій в електроніці, голографії і радіотехніці. Учені здійснюють фундаментальні дослідження й виконують цільові наукові програми з наноструктурних систем, наноматеріалів і нанотехнологій, а також сенсорних систем та технологій.
Важливу сторінку історії Академії становлять дослідження космічного простору, зокрема з технології зварювання й різання металів у відкритому космосі, використання сонячної енергії для енергопостачання космічних апаратів, здійснення серії біологічних експериментів під час орбітальних польотів.
У галузі наук про Землю значних результатів досягнуто з гео- та гідрофізики, гідрогеології, геохімії і фізики мінералів, океанології. Гідне місце в дослідженнях учених Академії посідають фізико-технічні проблеми енергетики, зокрема ядерної, пошукові роботи з тепломасообміну, електрофізики, моделювання електротехнічних та енергетичних систем, енергоощадження, нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії.
Вагомі здобутки є у вирішенні фундаментальних проблем каталізу, органічного синтезу, хімії високомолекулярних сполук, електрохімії, неорганічної хімії, хімії води, нанохімії, вуглехімії та інших напрямів хімічної науки. Широке визнання вітчизняних і закордонних учених здобули ґрунтовні дослідження в галузі біологічних наук — мембранної біології, фізіології людини й тварин, нейрофізіології, біосенсорики та геноміки.
Триває цілеспрямована пошукова праця з теоретичної і експериментальної онкології, радіаційної медицини, кріобіології та кріомедицини, молекулярної і клітинної біології, генної інженерії, мікробіології та вірусології.
Усебічно досліджують тваринний і рослинний світ України задля опрацювання дієвих методів відновлення біорізноманіття, захисту континентальних та морських екосистем від техногенних впливів. Особливу увагу дослідники приділяють сучасним проблемам селекції, інтродукції та акліматизації нових сортів і видів рослин.
Чимало досягнень є в галузі соціогуманітарних наук. Установами політико-правового, економічного та соціологічного профілю зроблено значний внесок у теоретичне обґрунтування та інформаційно-аналітичне супроводження суспільно-політичних і соціально-економічних перетворень, вивчення сучасних трансформацій у суспільстві, розроблення засад структурно-інвестиційної, інноваційної, регіональної, етно­національної та гуманітарної політики держави.




Створено фундаментальні багатотомні праці з давньої історії України, політичної історії XX століття, історії української культури. Видано п’ятнадцятитомну монографічну серію «Україна крізь віки». Опубліковано низку словникових видань нового покоління. Важливим здобутком є перша вітчизняна електронна лексикографічна система, створена для забезпечення потреб наукової, освітньої і видавничої справи.
Особливе місце за участю НАН України в подоланні наслідків найбільшої техногенної катастрофи, яка сталася на Чорнобильській атомній електростанції. Академія, як відомо, застерігала керівні інстанції СРСР про небезпеку зосередження в Україні десятків енергоблоків і хибне їхнє розміщення, але ці попередження проігнорували. З перших днів катастрофи й донині вчені Академії провадять напружену роботу задля зменшення тяжких наслідків аварії і спричинених нею втрат та перетворення зони лиха на екологічно безпечну територію.




Прагнучи до інтеграції науки й освіти, Академія має постійні зв’язки з Міністерством освіти та науки, провідними вищими навчальними закладами України. Ця співпраця втілюється в спільній роботі наукових установ, науково-навчальних центрів, кафедр, лабораторій та окремих учених й освітян.
Академія виконує також координаційні та експертні функції щодо всього комплексу фундаментальних досліджень в Україні. При НАН України тривалий час діяла Міжвідомча рада з координації фундаментальних досліджень. У 2018 р. створено Міжвідомчу раду з координації фундаментальних і прикладних досліджень. Для розроблення узгодженої політики розвитку фундаментальних досліджень, об’єднання зусиль державних академій наук країни при НАН України діє Рада президентів академій наук України.
Багато уваги приділяють підготовці наукових кадрів високої кваліфікації, зокрема в аспірантурі й докторантурі. Чимало вихованців Академії плідно працює в наукових установах, а також виробничих і підприємницьких структурах, фінансово-банківській системі, депутатському корпусі різних рівнів, центральних та місцевих виконавчих органах державної влади.



Основні наукові досягнення фундаментальних та прикладних досліджень за 2018 р.

Національна академія наук України далі сумлінно виконує свої основні завдання, а її вчені отримують низку вагомих результатів за широким спектром фундаментальних і прикладних досліджень.
Математики, наприклад, запропонували ефективні методи аналізу резонансних явищ у математичних моделях фізичних і біологічних процесів. Інформатики створили оригінальну інформаційну технологію захисту делегованих віддалених обчислень від несанкціонованих втручань. Механікам Академії належить науково-методичне забезпечення аналізу поздовжньої стійкості нової двоступеневої ракети космічного призначення «Циклон-4М», яку створюють у ДП «КБ «Південне» імені М. К. Янгеля». Фізики разом із німецькими й ізраїльськими колегами експериментально виявили електромагнітне випромінювання, яке породжують вихори, рухомі магнітним полем. Географи розробили концепцію атласної геоінформаційної моделі сучасного стану культурної спадщини нашої країни.
Учені НАН України вже не перший рік беруть участь у дослідженнях на великому адронному колай­дері у Швейцарії. Минулого року за їхньої участі відкрили нову частинку, властивість якої — надзвичайно довга тривалість існування за мірками аттометрового простору кварків і глюонів. На детекторі Борексіно виконано прецизійні вимірювання потоків сонячних нейтрино від протон-протонного циклу та знайдено ознаку високої металевості надр Сонця. Ці результати опубліковано в найвідомішому та найпрестижнішому у світі науковому виданні — журналі «Nature». У межах програми «ЕUROfusion», до якої Україна як асоційований член приєдналася у 2017 р., тривали дослідження можливостей створення керованого термоядерного синтезу.
Хіміки минулого року вперше одержали квантові точки неорганічних перовськитів у матриці цеоліту з високим (до 80%) квантовим виходом фотолюмінесценції. Фізики, хіміки та біологи спільно показали, що одержаний механо-хімічним методом графеноподібний дисульфід вольфраму здатен гальмувати утворення в лізоцимі — ферменті, котрий руйнує оболонки бактерій — структур амілоїдного типу, які можуть спричиняти виникнення різних патологій людини. Мікробіологи успішно працювали над створенням сучасних ветеринарних вакцин, які міститимуть наночастинки срібла й міді. Селекціонери далі працювали над створенням нових сортів озимої пшениці, котрі в жорстких кліматичних умовах виявляють високу посухостійкість і забезпечують урожай зерна 80–100 ц/га. Зоологи, ботаніки й мікологи описали понад 100 нових таксонів (видів і родів живих та викопних організмів) майже з усіх частин світу. Науковці соціогуманітарного спрямування дослідили проблеми суспільної консолідації та міграції, уклавши за результатами цих досліджень дві ґрунтовні національні доповіді. Упродовж 2018 р. тривала робота над багатотомними проєктами. Наприклад, над 30-томною «Енциклопедією сучасної України», електронний відповідник якої посідає друге після «Вікіпедії» місце серед найпопулярніших в Україні енциклопедично-довідкових джерел. Видано також низку фундаментальних

праць, серед яких «Українська фольклористична енциклопедія», «Церковне мистецтво в Україні», «Український лексикон кінця XVIII – початку XXI століття», «Академічна соціологія в Україні (1918–2018)». Заслуговують на увагу й результати прикладних досліджень, які здійснюють в установах Академії. Так, математики й механіки розробили універсальний метод планування та стабілізації руху динамічних систем за умови обмежених ресурсів керування. Кібернетики створили суперкомп’ютер СКІТ4.5 АІ для розв’язання завдань машинного навчання, який уже став у пригоді користувачам Українського національного гріду. Металофізики синтезували надлегкі алюміній-магнієві сплави, механічні властивості яких поєднують сталу деформаційну пластичність зі зростанням міцності вдвічі. Розроблено принципово новий спосіб знесолення шахтних вод за допомогою енергетично автономного комплексу потужністю 15 млн м3 на рік. Матеріалознавці дослідили можливість одночасного зварювання вибухом тришарової композиції бронезахисного матеріалу, а також розробили методику визначення режимів зварювання й термооброблення та метод оцінювання броньованої стійкості багатошарової броні. Під час фундаментальних досліджень у ЦЕРН у науковців виникла ідея металево-фольгових детекторів, яку згодом поклали в основу унікальної плазмохімічної технології виготовлення надтонких металевих мікростріпових сенсорів.
Хіміки розробили методи синтезування каліксаренів, які містять у структурі макроциклу парацетамол і значно перевищують за протинабряковою та знеболювальною дією як вихідний парацетамол, так і диклофенак натрію. Спільно з ученими-медиками створено термоелектричний прилад для визначення теплового потоку з поверхні очей, призначений для діагностування й моніторингу офтальмологічних захворювань. Модернізовано медичний сенсорний прилад «Гелікотестер», що застосовується для неінвазивного експрес-діагностування геліобактеріозу шлунка. На основі біогенних поверхнево-активних речовин та екологічно чистих домішок розроблено піноутворювач для гасіння пожеж із використанням прісної води.
Учені-економісти розробили систему показників моніторингу досягнення Цілей сталого розвитку на регіональному рівні та здійснили моніторинг розвитку регіонів України у 2011–2016 рр. Тривають ретельні дослідження драматичних суспільно-політичних процесів, які нині переживає країна: правники Академії розробили рекомендації щодо уможливлення проведення й особливостей здійснення миротворчої операції в Донбасі; історики проаналізували міжнародний досвід функціонування санкційних інструментів у контексті його застосування для припинення воєнної агресії Росії проти України; бібліотекознавці вивчили особливості негативних інформаційних впливів в умовах гібридної війни й проблеми їх нейтралізації.
Значну частину наукового доробку Академії вже застосовують практично або готуються до цього найближчим часом. У квітні 2018 р. в консульських установах Міністерства закордонних справ України розпочато експлуатацію розробленої інформатиками системи е-Віза, призначеної для онлайн-подання анкет на оформлення віз в електронному вигляді. Тривали роботи з подовження термінів експлуатації енергоблоків українських атомних електростанцій: минулого року науковці-ядерники НАН України, залучені до цих робіт, дослідили зразки та здійснили моніторинг радіаційного навантаження корпусу реактора енергоблока № 2 Південноукраїнської АЕС. За результатами досліджень доведено, що безпечна експлуатація корпусу цього реактора можлива щонайменше до 2039 р. Також визначено умови опромінення опорних елементів корпусу реактора енергоблока № 1 Хмельницької АЕС. Для умов Чорнобильської зони відчуження, зокрема для прогнозування наслідків пожеж, науковці Академії адаптували та впровадили інформаційну систему підтримки рішень у разі аварій на атомних електростанціях — «РОДОС-Україна». У Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України розпочато виконання великого інвестиційного й соціального проєкту, який передбачає облаштування тактильного (сенсорного) саду для відвідувачів з інвалідністю, насамперед осіб із вадами зору.
На окрему увагу заслуговують академічні прикладні розробки, які від 2015 р. створюють за цільовою науково-технічною програмою НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави». За напрямом захисту особового складу та військової техніки розроблено перспективні бронеструктури для додаткового захисту легкоброньованої техніки та кабін літаків, а також маскувальні покриття для мінімізації помітності техніки в надвисокочастотному, високочастотному й інфрачервоному діапазонах. Задля відновлення й модернізації військової та спеціальної техніки створено нові технології оброблення каналів нарізних стволів для підвищення їхньої живучості; сучасні технології з подовження ресурсу авіаційної та бронетанкової техніки, лазерного й дугового зварювання тонкостінних елементів керма та сопла керованих ракет, а також підводного зварювання корпусів військових кораблів в екстремальних умовах. Для військової медицини запропоновано технологію низькотемпературного зберігання клітин донорської крові, нові біоматеріали для відновлення кісткової тканини, новітні перев’язувальні матеріали та комбіновані засоби для припинення великих кровотеч. Радіо­фізики НАН України розробили радіолокаційну станцію А-діапазону для виявлення й класифікації рухомих об’єктів. Астрономи створили автоматизований оптично-цифровий комплекс розвідки, призначений для точного визначення координат рухомих і нерухомих об’єктів і передавання інформації до центру її оброблення. Матеріалознавці здійснили дослідно-промислову перевірку технології одержання монолитих, фрагментованих й армованих корпусів та інших елементів для мінометних мін М60, М82, М120 зі спеціальних та високоміцних чавунів і виготовили дослідну партію цих виробів для польових випробувань. На замовлення ДП «КБ «Південне» імені М. К. Янгеля» вчені Академії розробили ефективний метод високоточної візуальної навігації для високодинамічних літальних апаратів та комплекс програм для навігації сучасних оперативно-тактичних ракет і безпілотних літальних апаратів. Загалом проведення досліджень, спрямованих на створення нових наукомістких продуктів оборонного й подвійного призначення, є одним із пріоритетних завдань НАН України.
Водночас зі здійсненням фундаментальних і прикладних досліджень за пріоритетними науковими напрямами вчені Академії виконувати інші суспільно важливі функції, зокрема експертну та просвітницьку.



Міжнародні наукові зв’язки

Національна академія наук України докладає багато зусиль для розвитку міжнародних наукових зв’язків, інтеграції у світову наукову спільноту. Установи Академії беруть активну участь у виконанні спільних дослідних робіт за прямими двосторонніми угодами із закордонними науковими організаціями, а також за грантами багатьох міжнародних наукових фондів і програм.
Налагоджено контакти й укладено угоди з академіями наук та науковими центрами понад 50 країн Європи, Азії та із США. Серед них академії наук різних країн світу, такі відомі наукові об’єднання, як Німецьке дослідне товариство (DFG), Національний центр наукових досліджень (СNRS, Франція), Національне бюро досліджень Італії (СNR), Національна рада з досліджень Туреччини (TUBITAK), а також численні закордонні університети. Суттєвий внесок НАН України зробила в багатосторонню співпрацю академій наук країн Чорноморського регіону.
Двадцять п’ять років тому Академія ініціювала заснування Міжнародної асоціації академій наук, яка нині об’єднує національні академії наук, провідні наукові центри, університети й наукові фонди багатьох країн. НАН України бере участь у роботі понад 20 авторитетних міжнародних наукових організацій — Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA, Австрія), Об’єднаного інституту ядерних досліджень, Європейського центру ядерних досліджень (CERN), активно взаємодіє з ЮНЕСКО, МАГАТЕ, ВОЗ.




Академія та її установи представляють Україну в Міжнародній раді з питань науки (ІСSU), Європейській асоціації академій наук (ALLEA) та понад 30 фахових міжнародних наукових об’єднаннях.
Розгортається зовнішньоекономічна діяльність установ НАН України. На замовлення іноземних наукових організацій і фірм виконують дослідження й розробки, здійснюють продаж власної наукомісткої продукції та ліцензій. Ефективну зовнішньоекономічну діяльність ведуть інститути електрозварювання, проблем матеріалознавства, надтвердих матеріалів, фізики напівпровідників, монокристалів, сцинтиляційних матеріалів, технічної теплофізики, газу, органічної хімії, мікробіології та вірусології. Серед їхніх партнерів відомі наукові установи й промислові фірми Японії, Великої Британії, Франції, Нідерландів, Китаю, Туреччини, Ірану, Росії та інших країн. Успішно працюють спільні науково-виробничі підприємства з іноземними інвестиціями.




Вагоме значення має підписання угоди про на­дання Україні статусу асоційованого членства в Об’єднаній федерації національних е-інфраструктур та Європейських міждержавних дослідницьких організаціях ЕGІ Foundation. Цей статус дає змогу українській грід-спільноті брати участь у конкурсах проєктів, які стосуються побудови Європейської хмари відкритої науки (ЕOSС), а також у співпраці з ЕGІ розбудовувати національну хмару відкритої науки відповідно до стандартів ЄС та як частину ЕOSС.




У межах співпраці з Національним центром наукових досліджень Франції (СNRS) підписано угоду про створення міжнародної асоційованої лабораторії «Нанопористі термостійкі полімерні матеріали — ПОЛІНАНОПОР» за участі фахівців Інституту хімії високомолекулярних сполук та Інституту ядерних досліджень, а також міжнародної дослідницької мережі AUREA (Європейська мережа з ультрарелятивістських енергій).
Науковці Академії взяли активну участь у Рамковій програмі ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт 2020» і комплементарній до неї програмі ЄВРАТОМ, низці регіональних програм, зокрема INTERREG, у проєктах із реалізації Стратегії ЄС щодо Дунайського регіону. Важливою подією 2018 р. стало засідання Керівного комітету Об’єднаного дослідницького центру (ОДЦ) Європейської комісії, участь у якому взяв віцепрезидент НАН України А. Г. Загородній. Триває успішна реалізація багаторічних проєктів Програми НАТО «Наука заради миру і безпеки», у ­межах




якої українські фахівці здійснювали дослідження, які мають прикладне значення. Це, зокрема, розроб­лення компактних сенсорних систем для безпілотних літальних апаратів, голографічного та імпульсного радарів підповерхневого зондування для виявлення мін і саморобних вибухових пристроїв, мікрохвильової завіси, яка генерує зображення, системи шумових радарів для прихованого огляду повітряних та морських кордонів, магнітнорезонансної і мікрохвильової реєстрації саморобних вибухових та заборонених матеріалів.
Уперше на вітчизняних теренах на базі Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України проведено міжнародну конференцію «Стан та перспективи спів­праці Україна — ЦЕРН» за участі українських науковців і провідних учених з Бельгії, Нідерландів, Італії, Німеччини, Франції, які представляють основні колаборації ЦЕРН.
Триває плідна співпраця з ЮНЕСКО. Учені НАН України долучаються до наукових програмах цієї організації «Людина і біосфера» та «Інформація для всіх», Міжнародної гідрологічної програми, беруть участь у Міжурядовій океанографічній комісії ЮНЕСКО.
Свідченням високої поваги з боку ЮНЕСКО стало нагородження в межах ювілейних заходів із нагоди 100-річчя заснування Академії президента НАН Украї­ни академіка Б. Є. Патона «Золотою медаллю Аристотеля» за незмінну вірність ювіляра цінностям цієї Організації та сприяння миру й толерантності через науку.




Популяризація науки в Україні

Нині справа популяризації науки переживає справжній злет. Два великі українські науково-популярні проєкти — «Дні науки» та «Наукові пікніки в Україні» — у 2018 р. відзначили свій перший ювілей — 5 років. Їх заснували молоді вчені Академії за західноєвропейським зразком. Вони відбуваються в різних науково-дослідних установах, університетах, музеях та заповідниках тощо. «Наукові пікніки в Україні» (основний проєкт — «Наукові пікніки» — та його тематичне відгалуження у форматі «Медичних пікніків») ініціювала студентська молодь, яка запозичила польський досвід проведення науково-популярних заходів для широкої аудиторії. Пікніки відбуваються в публічному міському просторі, як-от Парк імені Тараса Шевченка в Києві.
У 2018 р. вперше відбулася українська науково-популярна конференція «INSCIENCE». Четверо вчених — фізик-теоретик, молекулярний біолог, нейрофізіолог і метеоролог — виступили на цьому заході як лектори й учасники дискусійної панелі. А кілька наукових установ НАН України взяли участь в інтерактивній виставці наукомістких проєктів і винаходів, яка тривала в межах конференції.
Серед новацій 2018 р. — перший «ФізМатДень» в Інституті математики НАН України. Цей науково-популярний захід покликаний популяризувати математику та фізику серед молоді. На захід завітало чимало школярів, які поглиблено вивчають ці предмети.
Крім весняного й осіннього Дня астрономії, астрономи Академії започаткували День телескопа. Щоосені в Головній астрономічній обсерваторії НАН України проходить Голосіївська астроосінь, під час якої провідні науковці обсерваторії розповідають аудиторії про найвагоміші зі своїх нових досягнень.
На першу половину травня припадає дитячий науковий фестиваль «Свято науки», який відбувається завдяки зусиллям співробітників Інституту металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України та Київського академічного університету НАН України та МОН України.
Дізнатися більше про ядерну енергетику, радіаційні технології, роль учених Академії в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи можна в Інституті ядерних досліджень НАН України: минулого року дні відкритих дверей у цій академічній установі відбулися на межі весни та літа.
Уже третій рік триває успішна робота спільного семінару Інституту проблем математичних машин та систем НАН України й Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г. М. Доброва НАН України «Інформаційне суспільство: досягнення та виклики». Його, як і «Дні науки», організували молоді вчені Академії.
Триває археологічний лекторій «Про що розповідає археологія», започаткований Інститутом археології НАН України.
Серед заходів, які проводять учені соціогуманітарного спрямування, варто відзначити також Свято українського словника, яке у вересні збирає шанувальників української книги. Ця подія відбувається з ініціативи мовознавців Академії.
Академія намагається не занедбувати жодного з напрямів своєї діяльності й, крім розвитку наукових досліджень, активно популяризує здобутки науки, науковий світогляд і критичне мислення серед дуже різних суспільних прошарків. Учені Академії переконані, що знання є основою сучасної цивілізації і саме воно створило світ, який ми знаємо та в якому живемо, комфорт і безпеку, до яких ми звикли. Про це ніколи не варто забувати.



100-річний ювілей Національної академії наук України

7 грудня 2018 р. в Національному академічному театрі опери та балету України імені Т. Г. Шевченка відбулися офіційні урочистості з нагоди 100-річчя Національної академії наук України — ювілейна сесія загальних зборів НАН України та святковий концерт. У заході взяли участь Президент, Прем’єр-міністр та інші українські високопосадовці України.
Слід зазначити, що виявом великої уваги до ювілею Національної академії наук України стала присутність на сесії представників вітчизняної та закордонної наукової громадськості, творчої інтелігенції, засобів масової інформації, дипломатичного корпусу, міністерств та інших центральних органів державного управління. Так, участь у заході взяли делегації та представники ЮНЕСКО, Асоціації європейських академій наук, Міжнародної асоціації академій наук, Австрійської академії наук, Національної академії наук Азербайджану, Національної академії наук Білорусі, Національної академії наук Республіки Вірменія, Національної академії наук Грузії, Естонської академії наук, Національної академії наук Республіки Казахстан, Китайської академії наук, Литовської академії наук, Академії наук Молдови, Польської академії наук, Словацької академії наук, Національної академії наук Сполучених Штатів Америки, Міжнародного інституту прикладного системного аналізу й інші іноземні гості.




Національний банк України в жовтні 2018 р. ввів в обіг пам’ятні монети «100 років Національній академії наук України» номіналом 5 та 20 гривень. Здійснено випуск художнього маркованого конверта, присвяченого 100-річчю НАН України, та поштової марки до 100-річчя від дня народження академіка НАН України Б. Є. Патона.
100-річний ювілей Академії став свідченням перспектив української науки та можливостей Національної академії наук України з її багатими традиціями й могутнім потенціалом гідно відповідати викликам новітнього часу. Відзначення ювілею НАН України на державному рівні — це не тільки вшанування її досягнень, а й нагода для ґрунтовної розмови про роль і місце науки в сучасній державі, налагодження плідної комунікації науки з владою та суспільством. В один день з Академією народився Борис Євгенович Патон, якому судилося очолювати цю установу більшу частину її історії. З іменем великого вченого й безперечного лідера української науки пов’язані високі здобутки Академії. Багате історичне минуле та потужний науковий і науково-технічний потенціал дають змогу Національній академії наук України бути одним із провідних наукових центрів світу й зберігати академічні традиції в організації наукових досліджень.
Завдяки державній підтримці також відбулося чимало масштабних заходів, організованих Академією на честь її видатного 100-річного ювілею, відзначеного не лише на загальнодержавному, а й на міжнародному рівні, адже його внесено до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО. Ювілейний 2018 рік став для Національної академії наук України насиченим і напруженим та водночас цікавим і важливим.