СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ



Слюсар Вадим Іванович

Слюсар
Вадим Іванович

Головний науковий співробітник — начальник групи головних наукових співробітників Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних сил України

Доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Вадим Іванович Слюсар зробив значний внесок у розвиток теорії цифрого оброблення сигналів у системах радіолокації та зв’язку на основі багатоканального аналізу й цифрових антенних решіток (ЦАР). Науковець започаткував низку теорій — надрелеївського часового та частотного ущільнення каналів зв’язку, неорто­гональної частотної дискретної модуляції (N-OFDM) відповідних сигналів, теорію MIMO систем з імпульсними й N-OFDM сигналами, а також із формуванням простору променів, запровадив нові технічні рішення щодо апаратної реалізації багатоканальних ЦАР. Народився 15 жовтня 1964 р. в с. Колотії Решетилівського району Полтавської області. З 1981 до 1985 рр. навчався в Оренбурзькому вищому воєнному зенітному ракетному командному училищі, яке закінчив із золотою медаллю за спеціальністю «Командна тактика зенітно-ракетних комплексів середньої дальності» та кваліфікацією інженера з експлуатації радіотехнічних засобів. У 1986–1988 рр. навчався в Київському громадському інституті патентознавства, де здобув кваліфікацію патентознавця. У 2001 р. підвищив свою кваліфікацію в Національній академії оборони України. Трудову діяльність розпочав у 1985 р., очоливши зенітно-ракетний підрозділ Воєнної академії протиповітряної оборони Сухопутних військ

імені Маршала Радянського Союзу О. М. Василевського в м. Києві. За два роки його призначили молодшим, а потім старшим науковим співробітником академії. У 1994 р. В. І. Слюсар очолив науково-дослідну лабораторію Наукового центру проблем захисту від високоточної зброї при Київському інституті сухопутних військ. У цей же період працював заступником начальника, а далі начальником науково-дослідного відділу цього центру. З 1997 р. — начальник науково-дослідного відділу багатоканальної обробки інформації, а з 2000 р. — заступник начальника науково-дослідного управління базових воєнних технологій Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України (ЦНДІ ОВТ ЗСУ). У 2002 р. очолив напрям розвитку озброєння та військової техніки на нетрадиційних принципах. У 2006 р. призначений головним науковим співробітником, а з 2013 р. — також начальник групи головних наукових співробітників-керівників наукових програм ЦНДІ ОВТ ЗСУ. За період 1997–2017 рр. Вадим Іванович був нау­ковим керівником і виконавцем понад 50 науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, не раз виконував обов’язки голови комісії Міністерства оборони України з прийому етапів ДКР у галузі створення новітніх зразків озброєння й військової техніки. Брав участь у роботі комісій із випробувань зразків військової техніки. Учений має понад 800 наукових і науково-популярних публікацій, а також 67 авторських свідоцтв і патентів на винаходи й корисні моделі. Як науковий керівник підготував 15 кандидатів і двох докторів технічних наук. З 2009 р. входить до складу редколегії журналу «Известия вузов. Радиоэлектроника», який також перевидається в США. Починаючи з 2003 р., науковець на постійних засадах представляє Україну в експертних спільнотах груп Конференції національних директорів озброєнь НАТО. Брав участь у симпозіумах Організації з досліджень та технологій НАТО, із 2018 р. є технічним фахівцем дослідної цільової групи Організації НАТО з науки та технологій з питань стандартизації систем доповненої реальності для наземних платформ. За підсумками Всеукраїнського конкурсу «Винахід — 2008» нагороджений дипломом переможця в номінації «Найкращий винахід — 2008 у галузі озброєння й військової техніки». Біографічні відомості професора В. І. Слюсаря опубліковано в «Who’s Who in the World» (США) та «Who’s Who in Science and Engineering 2016–2017».