СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ



Коболев Володимир  Павлович

Коболев
Володимир Павлович

Головний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С.І. СубБотіна НАН України, професор кафедри геофізики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Доктор геологічних наук, професор.
Володимир Коболев — видатний український геофізик, дослідник геологічної будови літосфери акваторій геофізичними методами, розробник гіпотези гарячих поясів Землі. Народився 31 серпня 1949 р. у сім’ї службовців в м. Ківерці Волинської області. У 1968 р. з відзнакою закінчив Київський геологорозвідувальний технікум, працював техніком-оператором Київської геофізичної комплексної експедиції Міністерства геології УРСР, після чого став студентом геологічного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. З 1973 р. — аспірант, викладач кафедри геофізики. З 1981 р. працює в Інституті геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України. За сумісництвом з 2007 р. є професором кафедри геофізики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. У своїх дослідженнях Володимир Павлович показав рифтогенну зумовленість палеомагнітних екваторів і вкорінення вздовж тектонічно ослабленої зони рифтогенів глибинних мультимагматогенів мантійних

діапірів або плюмів та поставив питання про первісну протерозойську рифтогену подільність, загальну як для океанічної, так і континентальної земної кори. Автор 245 наукових праць, 13 колективних монографій та 1 авторського патенту на винахід. З середини вісімдесятих років В.?П.?Коболев бере активну участь у морських геофізичних дослідженнях Атлантичного океану, зокрема континентальної окраїни західної Африки (шельф Гвінейської респуб­ліки). Є учасником трьох спеціалізованих геолого-­геофізичних експедицій, за результатами яких вперше для ре­гіону Західної Африки було створено геолого-геофізичний атлас економічної зони Гвінейської республіки. Учасник численних експедицій на науково-дослідних суднах «Академік Вернадський», «Михайло Ломоносов», «Професор Водяницький», «Професор Колесников», «Володимир Паршин», «Київ». Понад 150 його наукових праць присвячені океанографічним дослідженням Світового океану. У 2006 р. вий­шла друком монографія «Горячие пояса Земли» (у співавторстві з Ю. П. Оровецьким), в якій викладено нову, розроблену авторами, оригінальну геотектонічну гіпотезу. Показано, що ротаційний ріфтогенез — один із провідних механізмів розвитку Землі. В. П. Коболев вперше застосував плюм-текто­нічну модель для з’ясування геодинамічної еволюції Чорноморського регіону від пізнього палеозою до антропогену, яка органічно вписується в концепцію походження і розвитку Середземноморського складчастого пояса в цілому. В останні роки значну увагу приділяє вивченню газо-грязьового вулканізму дна Чорного моря. Отримав принципово нові результати в галузі теоретичних розробок механізму формування газогідратних покладів. У співавторстві з В. А. Корчиним та П. А. Буртним розробив методологію та технологію побудови термобаричних моделей з метою прогнозування глибинного розподілу мінеральної речовини літосфери. Володимир Павлович — заступник головного редактора журналу «Геологія і корисні копалини Світового океану», член редколегій наукових видань «Гео­фізичний журнал» (Київ) та «Геодинаміка» (Львів). Кавалер Командорського Хреста Ордену святого Станіслава, нагороджений пам’ятною медаллю А. Гамбурцева (Інститут фізики Землі РАН), медаллю В. І. Лучицького та пам’ятним знаком ім. Л. І. Лутугіна «За заслуги в розвідці надр» (Державна геологічна служба України). Одружений, має сина.

Volodymyr P. Kobolev
DSc (Geology), Prof.

Chief researcher at the Institute of Geophysics, NAS of Ukraine, Professor of the Geophysics Department, the Faculty of Geology, Taras Shevchenko National University of Kyiv. Fields of research: geological structure of the litho­sphere of water area with geophysical methods; hypothesis development of hot zones of the Earth.