СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ


КОМПЛЕКСНА ХІМІЧНА ПЕРЕРОБКА СИРОВИНИ
Наукову школу засновано у 1903 р. професорами К.Г. Дементьєвим (1864–1916) та Д.О. Чернобаєвим (1874–1943) на хімічному відділенні КПІ кафедри технології мінеральних речовин та будівельних матеріалів (зараз технології неорганічних речовин та загальної хімічної технології). З 1985 р. школу очолює І.М. Астрелін – доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. Напрямки науково-технічної діяльності школи: високотемпературні процеси в технології неорганічних речовин; нова генерація каталізаторів для екологічного каталізу і технології зв’язаного азоту; нетрадиційні технології переробки фосфатної сировини; нові матеріали на основі високомолекулярних природних сполук; утилізація шламових та твердих промислових відходів; теорія і практика водопідготовки та очищення стічних вод. Вперше у світовій науці зроблено синтез, визначення будови і фізико-хімічних властивостей фторгідроксидкарбонатних складових частин українських і зарубіжних фосфатів; розроблено теорію і технологію нового виду добрив; нову теорію гідролітичних перетворень орто- і поліфосфатних та фторсиліцієвих аніонів; синтез і застосування нових нетрадиційних коагулянтів та флококоагулянтів-сорбентів; нові мембранні, йонообмінні, сорбційні і коагуляційні технології очищення різноманітних забруднених вод; теоретичні та технологічні засади хімічних методів утилізації промислових відходів, осадів водоочищення тощо.
ШКОЛА МІЦНОСТІ ТА ДОВГОВІЧНОСТІ МАТЕРІАЛІВ та ЕЛЕМЕНТІВ КОНСТРУКЦІЙ
Створена на початку минулого століття на кафедрі опору матеріалів механіко-машинобудівного факультету академіками АН України С.П. Тимошенком (1878–1972) та Г.С. Писаренком (1952–1984). З 1994 р. її очолює М.І. Бобир – доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України. Науковці школи ведуть дослідження, розроблення та впровадження нових ефективних методів розрахунку міцності та прогнозування ресурсу експлуатації виробів нової техніки в екстремальних умовах складного термосилового навантаження із врахуванням ушкоджуваності. Основні досягнення наукової школи полягають у розробленні фундаментальних основ механіки твердого деформівного тіла; нових ефективних методів розрахунків міцності, стійкості та динаміки машин і конструкцій; нових методів експериментального дослідження міцності матеріалів та елементів конструкцій у екстремальних умовах; нових методів прогнозування кінетики накопичення розсіяних пошкоджень та критеріїв граничного стану високонавантажених елементів конструкцій в умовах складного термосилового навантаження; нових випробувальних комплексів та машин. Сьогодні учні наукової школи Тимо­шенка–Писаренка вирішують актуальні проблеми міцності та ресурсу (у тому числі і залишкового) в авіакосмічній техніці, атомній енергетиці, нафтогазовій промисловості, транспортному машинобудуванні та інших галузях, забезпечуючи та обґрунтовуючи надійну працездатність їх несучих та відповідальних конструкцій. При цьому використовують власні наукові розробки у перспективних напрямах розвитку механіки твердого деформівного тіла, базуючись на основних положеннях термодинаміки незворотних процесів континуальної механіки пошкоджуваності, механіки руйнувань, теорії ймовірності та математичної статистики.
СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ та ТЕОРІЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
Наукову школу засновано наприкінці 1970-х – початку 1980-х рр. академіками О.І. Кухтенком (1914–1994), Б.М. Пшеничним (1937–2000), Ю.Л. Дилецьким (1926–1997) та М.З. Згуровським. Наукова діяльність школи зосереджена на подальшому розвитку методології системного аналізу складних, взаємопов’язаних об’єктів і процесів соціальної, економічної, екологічної та технологічної природи; методів прогнозування та передбачення поведінки складних систем із врахуванням багатофакторних ризиків, прийняття рішень у таких системах на множині супе­речливих цілей, при неточності і нестачі вихідної інформації; теорії оптимального управління та диференційних ігор, методів нелінійного аналізу й оптимізації, теорії нескінченновимірних динамічних систем, методів оцінювання та управління нелінійними системами з розподіленими параметрами, методів аналізу керованих марківських процесів; теорії інформаційно-аналітичних систем та методів управління великими масивами даних. Спільною платформою для розв’язання цього класу задач є новий напрямок досліджень, який отримав назву «системна математика». Він являє собою комплекс взаємопов’язаних розділів математики (класичних та новостворених), які забезпечують можливість вирішувати сучасні міждисциплінарні проблеми різної природи на єдиній системній основі. Найбільш відомі застосування результатів­ фун­даментальних і прикладних досліджень наукової школи належать до сфери математичної геофізики, геоінформатики, соціально-економічних проблем сучасного суспільства.
ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ
Створена в 1970-х рр. у КПІ М.Ю. Ільченком – членом-кореспондентом НАН України, доктором технічних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України, тричі лауреатом Державних премій у галузі науки і техніки УРСР, СРСР та України, засновником і очільником Науково-дослідного інституту радіоелектронної техніки (нині – НДІ телекомунікацій). Науковці школи проводять системотехнічні дослідження та розроблення радіоелектронних і інформаційно-телекомунікаційних програмно-технічних комплексів різного призначення, які ґрунтуються на використанні мікрохвильових супутникових і наземних телекомунікаційних­ технологій, засобів комп’ютерної техніки та вирішують актуальні завдання широкосмугового безпроводового доступу, обміну інформацією в розподілених системах, розбудови інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури України як базису технічного забезпечення розвитку інформаційного суспільства. Використання розроблених твердотільних функціональних пристроїв дало можливість забезпечити випуск нового покоління радіовимірювальної техніки, екологічно безпечних цифрових інтегрованих телерадіоінформаційних, радіорелейних і навігаційних систем. Розробки вчених неодноразово відзначалися державними преміями в галузі науки і техніки, премією НАН України ім. С.О. Лебедєва.
ЕЛЕКТРОХІМІЧНА КІНЕТИКА
Наукову школу засновано у 1962 р. на кафедрі технології електрохімічних виробництв хіміко-технологічного факультету Л.І. Антроповим (1913–1994) – членом-кореспондентом АН УРСР, доктором хімічних наук, лауреатом Державної премії УРСР, заслуженим діячем науки УРСР – фундатором сучасної електрохімії. Л.І. Антропов – автор фундаментальних розробок з питань будови подвійного електричного шару та кінетики електродних процесів, електрохімії органічних сполук та електрокаталізу, корозії та захисту металів від корозії, -шкали потенціалів. Підручник Л.І. Антропова «Теоретична електрохімія» — базовий для профільних вузів і виданий українською, російською, французькою, китайською та угорською мовами. Наукова школа «Електрохімічної кінетики» одержала світове визнання і була віднесена провідним науковим співтовариством до найавторитетніших електрохімічних шкіл світу. З 2008 р. школу очолює О.В. Лінючева – доктор технічних наук, професор. Науковою школою проведено фундаментальні дослідження будови граничного шару метал-електроліт, запропоновано нові методи визначення нульових точок металів, досліджено роль заряду поверхні металу в процесах адсорбції органічних речовин, виявлено вплив природи перенапруги водню на процеси електрокаталізу та електровідновлення органічних сполук, розроблено кількісну теорію дії органічних інгібіторів корозії металів, розвинено теорію дії інгібіторів-пасиваторів, виявлено механізми електрохімічних процесів на металоксидних та композиційних електродних матеріалах. Науковцями школи розроблено та впроваджено в серійне виробництво сучасну корозійно-вимірювальну апаратуру; створено нові високоефективні промислові інгібітори корозії металів; розроблено хімічні джерела струму, удосконалено екологічно чисті хімічні джерела, які не містять сполук ртуті, налагоджено їх промисловий випуск; запропоновано вдосконалені способи нанесення на метали гальванічних, композиційних покриттів і сплавів; створено уніфіковану серію електрохімічних газових сенсорів нового покоління для моніторингу повітряного середовища.
ВИСОКОПРОДУКТИВНІ КОМП’ЮТЕРНІ СИСТЕМИ ТА МЕРЕЖІ: ТЕОРІЯ, МЕТОДИ І ЗАСОБИ АПАРАТНОЇ ТА ПРОГРАМНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
Заснована в 1970 р. на базі кафедри обчислювальної техніки КПІ К.Г. Самофаловим (1921–2011) – членом-кореспондентом НАН України, доктором технічних наук, професором, лауреатом Державних премій УРСР та СРСР в галузі науки і техніки, заслуженим діячем науки і техніки УРСР. З 2009 р. школу очолює Г.М. Луцький – доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. Напрямки науково-технічної діяльності: надпродуктивні паралельні обчислювальні системи; мережеві інформаційні технології, орієнтовані на розподілену обробку інформації із заданими параметрами якості обслуговування; адаптивне управління безпекою комп’ютерних систем та мереж; обчислення в паралельних комп’ютерних системах реального часу; компоненти та системи електроніки й обчислювальної техніки на нелінійних діелектриках; обчислювальні системи обробки потоків даних; структурне та об’єктно-орієнтоване програмування; семантичний аналіз природних і комп’ютерних мов у системах штучного інтелекту; паралельне та розподілене програмування для кластерних систем; ресурси й обчислення в кластерних та Грід-системах; ефективність комп’ютерних систем на основі Cloud-середовищ; ефективність розв’язання задач у гетерогенному обчислювальному середовищі. Вперше у світі науковцями започатковано та створено теорію паралельної обробки інформації, зокрема конвеєрної та систолічної, яка широко впроваджена у вітчизняних засобах обчислювальної техніки загального та спеціального призначення; проведено наукові і технологічні дослідження зі створення запам’ятовуючих елементів і пристроїв на нелінійних діелектриках, які широко впроваджені у виробництво. Пам’ять на сегнетоелектричній плівці (FRAM та FERAM) активно розвивається і є конкурентом енергонезалежної пам’яті Flash та DRAM; розроблено і побудовано високопродуктивний обчислювальний комплекс – кластер НТУУ «КПІ» – найпотужніший суперкомп’ютер у державі.
МЕХАНІЧНА ОБРОБКА МЕТАЛІВ
ТА СКЛАДАННЯ ВИРОБІВ Виникла у 1898 р. на механічному факультеті КПІ під керівництвом професорів К.О. Зворикіна та К.Е. Гейбеля. К.О. Зворикін (1861–1928) – видатний вчений в області технології металів. У 1893 р. опуб­лікував класичну працю про роботу і зусилля в процесі різання металів. Теоретично визначив положення площини сколювання, яку відкрив І.А. Тіме. Сконструював самописний гідравлічний динамометр для вимірювання сил різання. З 1999 р. школу очолює Ю.В. Петраков – доктор технічних наук, професор. Наукові напрямки, які розвиваються вченими: дослідження, розроблення й впровадження новітніх методів обробки металів різанням, зокрема складних поверхонь деталей, системи автоматизованого програмування для верстатів з ЧПК, математичне моделювання та оптимізація технологічних процесів і систем машинобудування. Наукові розробки були впроваджені з великим економічним ефектом на передових заводах автомобільної промисловості СРСР: Горьківському, Волзькому і Камському. Вперше у світовій практиці було реалізовано процеси прецизійного шліфування складних поверхонь деталей зі змінною швидкістю обертання заготовки під час оброблення. Наразі разом з Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України виконуються дослідження з технології виготовлення протезів колінних суглобів людини, які вже довели ефективність запропонованих методів оброблення складних 3D-поверхонь цих виробів. Подальші роботи наукової школи набули спрямованості на застосування верстатів з ЧПК, сучасних систем автоматизованої підготовки керувальних програм для верстатів з ЧПК (інтегрованих CAD/CAM-систем). Яскравим прикладом успіху сучасних наукових розробок школи стало впровадження САМ-системи автоматизованого програмування для першого в Україні чотирикоординатного шліфувального верстата з ЧПК на Нікопольському південнотрубному заводі.
КОМП’ЮТЕРНЕ ПРОЕКТУВАННЯ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ІNTERNET та ГРІД
Наукову школу створено у 1970-х рр. професорами В.П. Сигорським (1922–2007) і А.І. Пет­ренком (р.н. 1935), заслуженими діячами науки і техніки України. Вчені школи займаються дослідженням, розробленням й впровадженням новітніх математичних методів моделювання технічних і соціально-економічних об’єктів та оптимізації параметрів і характеристик, принципів організації розподілених програмно-технічних мережевих комплексів проектування, інформаційних мультимедіа-ресурсів для забезпечення процесів проектування та навчання. Наукова школа була одним із головних заснов­ників у країні нового напрямку в інформатиці, пов’язаного зі створенням систем автоматизованого проектування, організації колективного проектування в інтелектуальному середовищі Грід. Створено вітчизняну українську систему схемотехнічного проектування технічних систем NetALLTED (ALL Technology Designer), складовими частинами яких можуть бути електронні блоки, механічні, гідравлічні, пневматичні, електромагнітні підсистеми. Система побудована на оригінальних чисельних алгоритмах. Сьогодні виконується один з найбільших в країні грід-проектів з цільової державної програми «Впровадження грід-технологій в Україні в 2009–2013 роках», а саме «Міждисциплінарний комплекс оптимального математичного моделювання в грід-середовищі з автоматичним формуванням і вирішенням рівнянь відповідних математичних моделей».
ТЕПЛООБМІНУ ТА ГАЗОДИНАМІКИ
Заснована у 1957 р. академіком АН УРСР В.І. Толубінським (1904–1988) – видатним вченим в галузі досліджень теплообміну при кипінні, процесів генерації парової фази і проблем забезпечення теплогідравлічної надійності активних зон енергетичних ядерних реакторів. З 1995 р. школу очолює Є.М. Письменний – доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України. До найвагоміших результатів вчених школи варто віднести розвинення та поглиблення теорії конвективного теплообміну в елементах енергетичного обладнання, що дало змогу розробити і впровадити нові інженерні методики розрахунку теплообміну й аеродинамічного опору трубчастих конвективних поверхонь, які стали основою Керівного технічного матеріалу Міненергомашу СРСР РТМ 108.030.140-87. Вчені школи створили одну з перших вітчизняних систем моніторингу та керування технологічними процесами ТЕС і діагностики стану їх обладнання, яка впроваджена на теплових електричних станціях і підприємствах України, Росії та Болгарії. Розроблено систему автоматичного розпізнавання експлуатаційних порушень у роботі головних циркуляційних насосів ядерних енергоблоків з реакторами ВВЭР-1000. Зазначена система пройшла дослідно-промислову експлуатацію на реакторах Рівненської та Запорізької АЕС та стала першою у світі системою діагностики ГЦН на основі штучного інтелекту. Розроблено оригінальні схемно-конструкторські рішення зі створення надійних, екологічно безпечних і енергоефективних систем пасивного тепловідводу та теплового захисту випарно-конденсаційного типу для ядерних енергетичних технологій. Вченими наукової школи розроблено систему термостабілізації та моніторингу теплового стану бортової наукової апаратури першого штучного супутника Німеччини «BIRD». За замовленнями аерокосмічних підприємств України і Росії розроблено, створено і впроваджено ефективні стільникові панелі з тепловими трубами для забезпечення теплових режимів бортової апаратури в негерметичних відсіках космічних апаратів «Либідь», «Обрій», «АУОС СМ–КФ» тощо.
ФОРМОУТВОРЕННЯ ПОВЕРХОНЬ ПРИ МЕХАНІЧНІЙ ОБРОБЦІ ТА ТЕОРІЯ ПРОЕКТУВАННЯ РІЗАЛЬНИХ ІНСТРУМЕНТІВ
Наукову школу з проектування інструментів та формоутворення поверхонь засновано у 1963 р. П.Р. Родіним (1922–2008) – членом-кореспондентом НАН України, доктором технічних наук, професором, двічі лауреатом Державних премій в галузі науки і техніки УРСР та України. П.Р. Родін розробив теоретичні основи формоутворення поверхонь при механічній обробці. Він увів поняття кінематичної схеми формоутворення та розробив класифікацію кінематичних схем, цим самим створив основи не тільки теорії проектування різальних інструментів, а й започаткував новий підхід до розроб­лення кінематики сучасних верстатів з ЧПК. З 1998 р. школу очолює Н.С. Равська – доктор технічних наук, професор, заслужений діяч нау­ки і техніки України. За розробками школи у 1991–1992 рр. було розпочато випуск твердосплавних пластин двох типорозмірів зі сплаву МС 221 на Московському комбінаті твердих сплавів, які замінили 16 найменувань пластин фірми «Сандвік Короманд». Діяльність наукової школи на сучасному етапі пов’язана з розвитком інформаційних технологій проектування та моделювання різального інструмента з врахуванням явищ, що супроводжують процес різання. Створення таких САПР РІ дають можливість на стадії проектування визначити раціональні геометричні параметри інструмента та прогнозувати його працездатність у заданих умовах експлуатації. Прикладом розроблення таких систем є спільна з ВАТ «Мотор Січ» розробка системи автоматизованого проектування сферичних фрез для оброблення лопаток ГТД, що дало змогу відмовитись від зарубіжних постачальників цього інструменту.
ФОРМУВАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ І ВЛАСТИВОСТЕЙ ТОНКИХ МЕТАЛЕВИХ ШАРІВ, АМОРФНИХ ТА НАНОКРИСТАЛІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
Школу засновано у 1952 р. на кафедрі термічної обробки та фізики металів КПІ академіком АН України В.Н. Гриднєвим (1908–1990) – видатним фізиком-металознавцем, директором КПІ (1952–1955), лауреатом Державної премії СРСР, двічі лауреатом Державної премії УРСР, заслуженим діячем науки і техніки УРСР, в 1955–1985 рр. – директор Інституту металофізики АН України. Вчений розробив промислові технології електрообробки та швидкісного термозміцнення сталей і сплавів. З 1991 р. школу очолює С.І. Сидоренко – член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. У ці роки в школі розвинуто науковий напрямок цілеспрямоване дифузійне формування термічно-, енергетично- та механічно-індукованих градієнтних станів просторово-композиційної природи в металевих мікро- та нанорозмірних шарах, розроблення на цій основі технологій створення технічно актуальних функціональних градієнтно-шарових матеріалів, нанотехнологій. Основний результат: процеси на поверхні тонких шарів зумовлюють дифузійне масоперенесення в об’ємі, що й покладено в основу нових промислово перспективних дифузійних нанотехнологій.
МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ТА СИСТЕМ МЕТАЛОРІЗАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ, ПРОМИСЛОВИХ РОБОТІВ ТА ІНШИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ МАШИН
Наукову школу засновано у 1935 р. на базі кафедри металорізальних верстатів КПІ доктором технічних наук, професором Є.М. Хаймовичем (1900–1980). З 1985 р. школу очолює В.Б. Струтинський – доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. Проводяться роботи з математичного моделювання динамічних процесів у металорізальних верстатах, промислових роботах та іншому технологічному обладнанні. Розроблено принципово нові методи моделювання, які базуються на основі тензорного числення, а також спеціально розробленого математичного апарату у вигляді просторових матриць та багатовимірних узагальнених функцій, адаптованих до теорії випадкових процесів. Методи моделювання використовують ефективні інформаційні технології на базі нечітких множин і штучних нейронних мереж. Практичною реалізацією наукових досягнень школи є перший в Україні діючий верстат гексапод, а також гама верстатів токарної групи, яка випускається Київським верстатобудівним концерном «Веркон». Один із верстатів – ПАБ-350, був серед 100 кращих товарів України у 2007 р. Діяльність наукової школи базується на тісній співпраці з установами НАН України, зокрема проводиться широкий комплекс робіт з Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля.
МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ
Створена у 1970-х рр. на факультеті автоматики і приладобудування П.П. Орнатським (1917–1990) – доктором технічних наук, професором, лауреатом Державної премії УРСР в галузі науки та техніки, заслуженим діячем науки і техніки України, радянським і українським фахівцем з метрології та вимірювальної техніки, та Ю.М. Тузом – доктором технічних наук, професором, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, визнаним в Україні та за кордоном вченим в галузі вимірювальної техніки, автоматизації наукових досліджень, методів підвищення точності вимірювальних приладів і систем. Науковцями школи було розроблено теорію структурно-алгоритмічних методів підвищення точності вимірювальних приладів і систем, створено нові алгоритми корекції систематичних і випадкових похибок. На цій основі створено та впроваджено практично всі широкосмугові, високоточні, чутливі вольтметри змінного струму, починаючи від В3-20 та закінчуючи В3-59 та ВК3-66, що випускались в Житомирі, Києві, Таллінні, Омську. Найбільшим досягненням є створення еталону напруги змінного струму від 0,1 до 1000 В в діапазоні частот від 10 Гц до 30 МГц (ВВЕТУ 08-07-01-09), який перевищує за діапазоном частот і рівнів еталони провідних країн. Створено та впроваджено системи наукових досліджень та випробувань для авіакосмічної та радіоелектронної галузі.
ЕЛЕКТРОННІ ПРИЛАДИ ТА СИСТЕМИ ДЛЯ ЕНЕРГЕТИКИ
Наукову школу засновано у 1959 р. під наз­вою «Діелектричні матеріали та прилади на їх основі» доктором технічних наук, професором М.М. Некрасовим (1906–1983). З 1990 р. школу очолює Ю.І. Якименко – доктор технічних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державних премій УРСР та України в галузі науки і техніки, премій НАН України ім. І.М. Францевича та ім. С.О. Лебедєва. Напрямок роботи – дослідження, розроблення й впровадження сегнето- і п’єзоелектричних матеріалів та приладів, електронних компонентів і систем для енергетики, нового класу мікрохвильових компонентів, інформаційних систем і мереж. Науковці співпрацюють з низкою провідних інститутів НАН України. Створено наукову теорію неоднорідних ді­електриків і фізичних основ надійності напівпровідникових приладів; засновано наукову школу діелектричної спектроскопії; розроблено теорію діелектричної дисперсії; нові матеріали, прилади та пристрої НВЧ-діапазону; створено науковий напрямок з розроблення п’єзо- та сегнетоперетворювачів; розроблено та впроваджено ряд приладів функціональної електроніки на основі сегнето- і п’єзоматеріалів. Стрімкий розвиток мікроелектроніки, нових технологій у виробництві інтегральних пристроїв призвів до розширення сфери наукових пошуків, і, відповідно, підготовки сучасних фахівців. У зв’язку з цим з 1985 р., поряд з традиційними науковими напрямами, почали активно розвиватися й нові: функціональна електроніка, напівпровідникові перетворювачі енергії, НВЧ-мікроелектроніка, наноелектроніка.
ТЕПЛОМАСООБМІН у ПРОМИСЛОВОМУ
ОБЛАДНАННІ Заснована у 1945 р. доктором технічних наук, професором Й.І. Чорнобильським (1901–1973). Наукова розробка школи «Термохімічна регенерація вторинного тепла випарних установок» має світове значення і актуальна сьогодні для промисловості України. З 1999 р. школу очолює Я.М. Корнієнко – доктор технічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України. Послідовниками школи теоретично обґрунтовано засади інтенсифікації процесів сушіння та зневоднення термолабільних продуктів у хімічній та харчовій промисловості. Розроблено обладнання для одержання гранульованих мінерально-гумінових сірковмісних добрив, гранулювання білкових продуктів, одержання виробів з полімерів. Науковці школи активно продовжують роботу зі створення енергоефективних процесів одержання нової продукції та обладнання для створення мінерально-гумінових добрив нового покоління зі змінним співвідношенням поживних та стимулюючих речовин. Застосування таких доб­рив дасть можливість запобігти виснаженню ґрунтів з одночасним підвищенням якісних і кількісних показників сільськогосподарської продукції. Працюють над створенням способу відновлення роботи мембран при одержанні питної води, енергоефективного обладнання для одержання виробів із полімерів спеціального призначення, енергоефективних установок для сушіння тонкодисперсних продуктів у хімічній, харчовій та інших галузях.
КОМБІНАТОРНА ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЕКТУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Наукову школу засновано у 1977 р. доктором технічних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреатом премії ім. В.М. Глушкова НАН України в галузі інформатики О.А. Павловим. Основні досягнення наукової школи такі: зведення задачі побудови оптимальних функцій Ляпунова для дослідження стійкості в обмежених областях фазового простору нелінійних детермінованих та стохастичних динамічних систем до задачі лінійного програмування; розроблення та теоретичне обґрунтування нового методу для задачі лінійного цілочисельного програмування з довільною обмеженою областю допустимих рішень; запропоновано оригінальну схему зведення початкової задачі до задачі з одним обмеженням і невід’ємними змінними зі специфічними теоретичними властивостями; розроблення нового напряму побудови точних ефективних алгоритмів для важковирішуваних комбінаторних задач; розроблення ефективних математичних моделей та методів планування і прийняття рішень у мережевих системах з обмеженими ресурсами.
ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ, ЕНЕРГОЗАОЩАДЖЕННЯ ТА РОЗРОБ­ЛЕННЯ ОБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНИХ СИСТЕМ КОНСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО КОМП’ЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ
Заснована у 1974 р. відомим вченим в галузі енергозберігаючих технологій професором І.М. Федоткіним – лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, заслуженим дія­чем науки і техніки України. З 2000 р. школу очолює Є.М. Панов – доктор технічних наук, професор, заслужений працівник вищої школи України. Напрямки науково-технічної діяльності шко­ли: енерго- та ресурсоощадні технології; обладнання хімічної і харчової промисловості та промисловостей будівельних матеріалів і кольорових металів; високотемпературні процеси; пульсаційно-імпульсна, кавітаційна, кристалогідратна, електрохімічна, магнітоелектрична, електромагнітна, вібраційна, акустична та вермікулітна технології та технологія заморожування; теорії та методи процесів виробництва полімерних і будівельних матеріалів та виробів. Науковцями школи розроблено фундаментальні принципи інтенсифікації масо- та теплообмінних технологічних процесів хімічної та харчової промисловостей, збереження ресурсів та енергії, вітчизняні об’єктно-орієнтовані системи автоматизованого проектування сучасного хімічного устаткування. Створено нові ефективні технології хімічної та харчової промисловостей. Розроблено теорію та методи процесів виробництва полімерних і будівельних матеріалів та виробів, зокрема високоефективних теплоізоляційних матеріалів (пінобетону та пінополімерів), а також високоефективних конструкційних композиційних матеріалів. Створено вітчизняну конкурентоспроможну об’єктно-орієнтовану систему конструкційно-технологічного моделювання «ВЕСНА», яка дає змогу здійснювати розрахунки елементів конструкцій устаткування на міцність та тривкість.
ГЕНЕТИЧНА та ЕВОЛЮЦІЙНА ЕЛЕКТРОМЕХАНІКА
Київська школа електромеханіки бере свій початок з 1950 р. і безпосередньо пов’язана з іменем та діяльністю видатного вченого у галузі електромеханіки та електротехніки І.М. Постнікова (1906–1990) – доктора технічних наук, професора, члена-кореспондента АН УРСР, заслуженого діяча науки і техніки УРСР. З 1999 р. школу очолює В.Ф. Шинкаренко – доктор технічних наук, професор. У школі започатковано новітні науково-технічні напрямки з дослідження та створення нових видів пасажирського, промислового та технологічного транспорту з лінійними електродвигунами. До найбільш вагомих досягнень належать такі: відкриття періодичної системи електромагнітних елементів та створення основ теорії генетичної еволюції електромеханічних систем; розроблення узагальненої теорії перехідних процесів у потужних електричних машинах; створення основ проектування електричних машин; розроблення теоретичних основ техніко-економічної оптимізації конструкцій електричних машин; створення потужних генераторів нового типу з покращеними експлуатаційними характеристиками. Завдяки співпраці науковців і спеціалістів електромашинобудівних заводів створено перший у світі асинхронізований турбогенератор (АСТГ-200) для Бурштинської ГРЕС. Сучасна проблематика прикладних наукових досліджень здійснюється за такими напрямками: генетичне передбачення в електромеханіці; основи генетичної систематики електромеханічних перетворювачів енергії; основи генетичного проектування складних електромеханічних систем; інноваційні технології в університетській технічній освіті; математичне моделювання потужних електричних машин на основі використання польових методів; дослідження шумів та вібрацій в електричних машинах; діагностика електричних машин та електромеханічних пристроїв.