СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ



МАТЕМАТИЧНІ ПРОБЛЕМИ МЕХАНІКИ ДЕФОРМІВНОГО ТВЕРДОГО ТІЛА
Донецьку наукову школу з математичних проблем механіки деформівного твердого тіла було створено у 1965 р. доктором технічних наук, професором, член-кор. АН УРСР, а згодом академіком НАН України О.С. Космодаміанським (1923—2005) та доктором фізико-математичних наук, професором Ю.А. Шевляковим (1920—2004). На даний час школу очолює академік НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор В.П. Шевченко. Пріоритетні напрямки діяльності школи: фундаментальні та прикладні дослідження з актуальних проблем розробки теоретичних чисельно-аналітичних методів визначення статичного і динамічного напружено-деформованого ­стану; визначення характеристик хвилевих ­процесів у анізотропних тілах, масивах гірничих порід та елементах двовимірних і просторових конструкцій при врахуванні комплексу ускладнених фізико-механічних і геометричних властивостей; спряжених термомеханічних, електромеханічних та магнітомеханічних полів. Актуальність досліджень з цієї проблематики пов’язана з поширенням технологій застосування новітніх високоанізотропних композиційних матеріалів, потребами гірничої промисловості, розвитком акустоелектроніки, геоакустики, ультраакустичної дефектоскопії. Науковцями школи досліджені і впроваджені розв’язки кола прикладних технічних проблем механіки оболонкових конструкцій, зокрема проблем міцності барабанів машин шахтного підйому, робочих камер гідравлічних шахтних стояків, проблем міцності цистерн для транспортування рідини.
НАУКОВА ШКОЛА АКАДЕМІКА НАН УКРАЇНИ Р.В. КУЧЕРА
У 1966 р. започатковано систематичні дослідження кінетики та механізму радикально-ланцюгового рідиннофазного окиснення органічних сполук під керівництвом академіка НАН України Р.В. Кучера, який став засновником нової наукової школи в ДонНУ. Відомі представники наукової школи: лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки доктор хімічних наук Й.О. Опейда, доктори хімічних наук Б.І. Черняк, Ю.С. Зайцев, А.А. Туровський, О.І. Сердюк, В.І. Тимохін, О.М. Шендрик, О.Ф. Дмит­рук, В.М. Михальчук, А.Г. Матвієнко, Т.Г. Шендрик, Л.Ф. Бутузова. Р.В. Кучера запросили на роботу до Донецького відділення фізико-органічної хімії Інституту фізичної хімії АН УРСР, на базі якого в 1975 р. було створено Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії АН УРСР. Фундаментальні та прикладні дослідження, проведені під керівництвом Р.В. Кучера, зокрема дослідження рідиннофазного окиснення, полімеризації та сополімеризації вінілових і акрилових мономерів, розкладу пероксидних сполук відрізнялися оригінальністю і зробили вагомий внесок у науку. Особливе місце належить його відкриттю на основі теорії радикально-ланцюгових процесів кінетичного закону перебігу ланцюгової реакції при додаванні сильних інгібіторів. Ним встановлені топохімічні особливості мікробіологічного окислення в емульсіях, досліджено роль міцелоутворення в цих процесах. Виявлено наявність аналогій в процесах радикально-ланцюгового окислення в рідкій і твердій фазах, зокрема при окисненні вугілля. Усі зазначені напрямки знайшли продовження і розвиток у роботах послідовників і учнів. У 1975 р. за цикл праць «Дослідження процесів радикально-ланцюгового і ферментативного окиснення вуглеводнів в емульсіях» Р.В. Кучеру присуджено премію АН УРСР ім. Л.В. Писаржевського. У 1993 р. був удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки за вивчення ролі проміжних високореактивних часток у складних хімічних процесах. Р.В. Кучером та його учнями проведено фундаментальне вивчення процесів окислення викопного кам’яного вугілля Донецького басейну. Ці оригінальні дослідження дозволили сформулювати основи теорії самозапалення вугілля у монографії «Структура ископаемых углей и их способность к окислению» (1980). Досягнення наукової школи у дослідженні механізмів процесів гомолітичного окиснення за участю нестійких реактивних інтермедіатів та каталітичного окиснення алкіларенів, вивченні формальної кінетики багатомаршрутних ланцюгових хімічних процесів, математичного моделювання кінетики таких процесів відзначені в 1993 р. Державною премією України в галузі науки, яка присуджена професору Й.О. Опейді.
НАУКОВА ШКОЛА ПАТОФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН І МІКОГЕОЛОГІЇ
аукову школу було засновано на кафедрі фізіології рослин Донецького національного університету наприкінці 1960-х рр. доктором біологічних наук, професором Сергієм Федоровичем Негруцьким. Відомі представники наукової школи: доктори біологічних наук А.П. Васіляускас, М.І. Бойко і М.М. Сухомлин. Одним із напрямків діяльності наукової школи є дослідження механізмів стійкості хвойних рослин до патогенного гриба Heterobasidion annosum (коренева губка) та механізмів вірулентності цього гриба. Вперше проведено фізіолого-біохімічні дослідження штамового різноманіття гриба коренева губка і визначена стійкість проростків сосни звичайної до цього патогену. Досліджуються базидіальні дереворуйнівні гриби – продуценти ферментів протеїназ, целюлаз, пектиназ та можливість їх використання в різних галузях господарства. Показана можливість використання екзометаболітів – ферментів дереворуйнівних грибів у харчовій промисловості. Отримано сичужний фермент грибного походження. Ферментний препарат частково пройшов медико-біологічні дослідження. Науковцями школи розробляються технології культивування їстівного гриба гливи звичайної та одержання більш продуктивних і стійких його гіб­ридів. Наукові результати використовуються при вирощуванні гливи звичайної на приватному підприємстві ТОВ «Укрміцелій». Проводяться дослідження фізіолого-біо­хі­мічних показників деревних, чагарникових і трав’янистих рослин під впливом стресових факторів навколишнього середовища. Визначені активні продуценти целюлозолітичних ферментів серед дереворуйнівних грибів, які можуть бути використані для утилізації сільськогосподарських і лісогосподарських відходів з метою одержання палива. На основі грибів Peniophora gigantea і Hirschioporus abictinus розроблена технологія одержання біопрепаратів «Пеніофорин» та «Хіршіофорин» для біологічного захисту хвойних лісів від пошкодження грибом коренева губка.
НАУКОВА ШКОЛА БІОФІЗИКИ РЕАГУВАННЯ НА ЕКСТРАФАКТОРИ
Наукову школу засновано у 1965 р. членом-кореспондентом АН УРСР, доктором фізико-математичних наук, професором К.Б. Толпиго (1916—1994). Школу очолює С.В. Беспалова, яка є засновником та президентом Асоціації медичних фізиків Донбасу, віце-президентом Українського біофізичного товариства. Відомі представники наукової школи: доктори фізико-математичних наук, професори С.В. Беспалова, Ю.Г. Пашкевич, В.М. Шаталов, доктор біологічних наук, професор О.С. Горецький, кандидати фізико-математичних наук О.А. Гусєв, І.В. Нога, кандидат біологічних наук М.В. Говта, кандидат хімічних наук М.В. Білобров. Біофізики школи досліджують механізми впливу несприятливих факторів довкілля (електро­магнітні поля, вібрації, шуми, скачки тиску, хіміч­ні забруднення тощо) на живі організми. Серед найбільших результатів — розробка комплексної науково-освітньої програми «Інноваційні біологічні технології контролю й управління в екології, медицині, сільському господарстві та виробництві продукції для сталого розвитку України». Розроблено та впроваджено технології комплексної біоіндикації довкілля, завдяки якій дано оцінку екологічного стану Донецького регіону та розроблено критерії оцінки ступеня забруднення навколишнього середовища та трансформації природних екосистем. Сьогодні школа реалізує міждисциплінарний проект «Розробка комплексу автоматизованого біомоніторингу довкілля з використанням в якості біосенсорної системи нижчих рослин та базідіоміцетів». Результати проекту — основа для розробки національної системи автоматизованого моніторингу водних ресурсів, починаючи з техногенно навантажених регіонів, таких як Донбас, із подальшим поширенням системи на всю Україну та інтеграцією в міжнародні природоохоронні структури. Науковими парт­нерами школи є ДФТІ ім. О.О. Галкіна, ІнФОВ ім. Л.М. Литвиненка, Донецький ботанічний сад НАН України, ДонНМУ ім. М. Горького, Управління екологічної безпеки, Державне управління екології та природних ресурсів.