|
|
Безрук Валерій Михайлович Завідувач кафедри мереж зв’язку Харківського національного університету радіоелектроніки Доктор технічних наук, професор, академік Міжнародної академії наук прикладної радіоелектроніки, академік Академії зв’язку України. Народився 19 серпня 1949 року в с. Опішне Полтавської області. Вищу освіту здобув у стінах Харківського політехнічного інституту на радіотехнічному факультеті, де навчався з 1967 по 1973 р. за спеціальністю «Радіотехніка». Отримавши диплом з відзнакою, був відразу прийнятий на роботу до Харківського центрального конструкторського бюро «Протон». Продемонстровані ґрунтовні знання та блискавична здатність до засвоєння нового матеріалу зарекомендували Валерія Михайловича як молодого фахівця з питань радіотехніки. У 1975 році вступив до аспірантури Харківського інституту радіоелектроніки (ХІРЕ) та з успіхом захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук 1984 року. Авторитет фундаментального науковця, створений за роки навчання, дозволив залишитися на кафедрі радіотехнічних систем ХІРЕ. |
У цьому ВНЗ В.М. Безрук з 1988 року працював молодшим науковим співробітником, асистентом, старшим викладачем кафедри. Коло його наукових зацікавлень становлять: математичне моделювання та багатокритеріальна оптимізація мереж зв’язку, радіотехнічних систем та систем розпізнавання сигналів з метою підвищення ефективності вирішення прикладних задач у галузях телекомунікацій, радіолокації та автоматизованого радіоконтролю. Нові способи вирішення проблем у даних галузях науки сприяли вступу науковця до докторантури ХІРЕ (1991–1993 рр.) та захисту докторської дисертації у 2004 році. Працював провідним науковим співробітником, доцентом та професором кафедри мереж зв’язку. У 2005 році Валерій Михайлович отримав вчене звання професора кафедри мереж зв’язку, а у 2009 році очолив її. Профессор В.М. Безрук викладає дисципліни: «Методи та засоби обробки сигналів», «Теорія електричного зв’язку», «Математичне моделювання інформаційних мереж», «Методи оптимізації систем», «Планування та проектування інформаційних мереж», «Автоматизоване проектування мереж зв’язку». Його лекції напрочуд живі та цікаві, логічна послідовність викладу, що чергуєтся з вдалими прикладами, завжди дає високий результат, підтверджений на іспитах. Протягом тривалого періоду, будучи вченим секретарем, займався проведенням науково-технічних конференцій у галузі обробки та розпізнавання сигналів. Є членом ряду спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій у галузі радіотехніки та телекомунікацій. Запрошується в інші країни для читання лекцій студентам та науковим працівникам. Валерію Михайловичу належить понад 150 публікацій, серед яких 2 монографії та 7 навчальних посібників, зокрема, за напрямками «Теоретичні основи проектування систем розпізнавання сигналів для автоматизованого радіоконтролю», «Векторна оптимізація та статистичне моделювання в автоматизованому проектуванні систем зв’язку», «Математичні основи мереж зв’язку», «Телекомунікаційні технології стаціонарних мереж зв’язку», «Мережі мобільного зв’язку», «Технології надання інформаційних послуг у мережах зв’язку», «Маршрутизація у мережах зв’язку», «Нейронні технології в телекомунікаціях та управлінні», «Основи інформаційних технологій та комп’ютерної грамотності». За значні досягнення у науковій та педагогічній роботі нагороджений грамотами Міністерства освіти і науки, Міністерства зв’язку, Науково-технічного товариства радіотехніки, електроніки та зв’язку України та Харківського національного університету радіоелектроніки. |
