СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Луценко
Галина Євгеніївна

Доктор медичних наук, професор

Народилася Галина Євгеніївна 7 листопада 1925 року в м. Харкові. У 1945 році стала студенткою лікувального факультету Кишинівського медичного інституту, який успішно закінчила 1950 року. Працювала в с. Каушани, потім вступила в клінічну ординатуру при кафедрі акушерства і гінекології рідного медінституту. У 1955 році відбувся успішний захист кандидатської дисертації «Пологові пошкодження центральної нервової системи плодів і новонароджених». З 1954 року працювала асистентом на тій же кафедрі, а від 1959 року — асистент кафедри акушерства і гінекології Луганського медичного інституту. У період 1961–1966 років трудилася на посаді асистента, а потім доцента Гродненського медінституту. З вересня 1966 року Галина Євгеніївна працює в Запорізському медичному інституті, спочатку доцентом, а згодом професором кафедри акушерства і гінекології. Докторську дисертацію, присвячену ревматичним порокам серця у вагітних, захистила в 1970 році. Усі наступні 30 років її педагогічної, наукової, громадської діяльності були пов’язані з цим інститутом. На всіх етапах роботи багато сил і енергії Галина Євгеніївна вклала в організацію і вдосконалення акушерсько-гінекологічної допомоги, особливо нових кафедр в м. Гродно (Білорусь) і м. Запоріжжі.

Основою її педагогічної роботи стали практична підготовка молодих фахівців, читання лекцій, проведення занять, семінарів. Творчий підхід до улюбленої професії проявлявся не лише при безпосередньому спілкуванні з студентами, але і в створенні методичних посібників, в розробці конкурсів-гри за спеціальністю, показових операціях. Г.Є. Луценко є автором 162 наукових робіт, у тому числі монографії «Охорона плоду при ревматичних пороках серця». Науковець розробила методи удосконалення допомоги вагітним жінкам з тазовим передлежанням, накладання вторинного шва при травмах проміжності, накладання шва на шийку матки для зупинки кровотечі та інші. Надаючи консультативну допомогу лікарям міста, професор першою впровадила в роботу жіночих консультацій метод кольпоскопії шийки матки і навчила лікарів методиці цього обстеження. Галина Євгеніївна — яскравий приклад можливості поєднання високого професіоналізму, виробничих і наукових досягнень з сімейним та материнським щастям. Її постійна робота, творчий підхід, висока організованість та самодисципліна стали фундаментом щасливої і дружної сім’ї, в якій реалізувалися життєві плани чоловіка — професора, хірурга Луценка Степана Митрофановича, і двох доньок — Наташі та Ніни. Діти теж присвятили себе медицині і, як і батьки, підтвердили свою любов до спеціальності та науки дипломами докторів наук. Любов і турботу Галини Євгеніївни, безпосередню зацікавленість їхнім життям, бажання допомогти, поділитися власним досвідом завжди відчувають її онуки — Костянтин, кандидат медичних наук, хірург, і Євгенія — студентка Запорізського медичного інституту. Вона завжди вчила і рідних дітей, і учнів, молодих лікарів, що потрібно перш за все любити хворого, бути високовідповідальним, багато читати, думати, аналізувати, підтримувати традиції і авторитет своєї клініки. Не випадковим є життєве кредо: «Поспішайте робити добро». Високою ерудицією, цілеспрямованістю, доброзичливістю, порядністю Галина Євгеніївна заслужила глибоку повагу колег, учнів, лікарів і численних пацієнток, яким вона подарувала щастя материнства та здоров’я.