СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Лукін
Олександр Юхимович

Директор Чернігівського відділення Українського
державного геологорозвідувального інституту;
головний науковий співробітник Інституту
геологічних наук НАН України, доктор геолого-
мінералогічних наук, професор, член-кореспондент
НАН України, академік і член президії Української
нафтогазової академії, Почесний розвідник надр,
лауреат Державної премії України в галузі
науки і техніки

Народився 5 лютого 1940 року в м. Харкові. Закінчив Харківський державний університет, геологічний факультет за спеціальністю «Геологічна зйомка та пошуки корисних копалин». У сфері наукових інтересів доктора Олександра Лукіна — різноманітні проблеми геології нафтогазоносних басейнів, походження нафти та газу, літології, геохімії, гео- і флюїдодинаміки. Вчений розробив нові напрями пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ, запропонував і впровадив понад 100 рекомендацій щодо проведення геофізичних досліджень та буріння на перспективних структурах, брав активну участь у відкритті нових нафтогазоносних комплексів, зон нафтогазонакопичення та багатьох родовищ вуглеводневої сировини.

Дослідження Олександра Юхимовича обґрунтували перспективи нафтогазоносності глибокозалягаючих горизонтів Дніпровсько-Донецької западини та інших регіонів, рифогенно-карбонатних комплексів, неантиклінальних і комбінованих пасток, а також сприяли розробці методології прямих пошуків нафти і газу. Наукові інтереси Олександра Лукіна поширюються далеко за межі України. Предметом його детальних геологічних, літологічних і геохімічних досліджень були відомі родовища у Західному Сибіру, Тімано-Печорській провінції, Прикаспійській западині, а в останні роки — Юрубченське, Куюмбинське родовища Східного Сибіру та Білий Тигр і Дракон у В’єтнамі. Серед наукових здобутків вченого — розробка методології літогеодинамічного аналізу нафтогазоносних басейнів, що втілилась у докторську дисертацію «Літогеодинамічні фактори нафтогазонакопичення в авлакогенних басейнах». Крім того, він з’ясував низку нових особливостей геологічної будови, стратиграфії, літології і палеогеографії, катагенетичної зональності, нафтогазоносності, а також соленосності, бокситоносності, гідротермаль-ної рудоносності Дніпровсько-Донецького авлакогену тощо. В останні роки О.Ю. Лукін приділяє велику увагу життєво важливій для нашої країни проблемі — оцінці вуглеводневого потенціалу надр України і обґрунтуванню напрямів його освоєння. До сфери наукових інтересів вченого входять і проблеми еволюції біосфери. Широка ерудиція в галузі природничих наук дозволила йому розробити нову модель походження життя і виявити глибокий взаємозв’язок між процесами дегазації Землі, хімічним мутагенезом і макроеволюцією. Результати наукових досліджень втілились у понад 300 друкованих робіт, серед яких — статті, препринти, монографії, карти, а також два винаходи. Олександр Лукін невтомно веде науково-організаційну роботу: він експерт ВАКу України і Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки; член редколегії «Геологічного журналу» та інших періодичних видань; член Спеціалізованої вченої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій з загальної геології, тектоніки, геології нафти і газу в ІГН НАН України; науковий керівник аспірантів і здобувачів. Олександр Юхимович — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, (1991 р.), лауреат премії ім. В.І. Вернадського НАН України (2001 р.), Почесний розвідник надр (2005 р.). Його відзначено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, (2007 р.), Почесною грамотою Верховної Ради України (2008 р.). Улюблений вислів Олександра Лукіна: «Роби що слід, і будь що буде».