СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Провідний фахівець із земельних питань та містобудування, Микола Андрійович Легеза зробив вагомий внесок у розвиток столиці. Працюючи депутатом, опікувався широким спектром питань, що стосувалися покращення добробуту мешканців Деснянського району та Києва. Народився 10 червня 1955 р. у с. Ріжки Таращанського району Київської області. Здобув дві вищі освіти, закінчивши Київський державний інститут культури і мистецтв та Київський національний торговельно-економічний університет. Трудовий шлях розпочав у 1972 р. на птахофабриці «Київська». Після служби у лавах Радянської армії продовжив працювати на цьому підприємстві. Важлива віха у житті Миколи Андрійовича — обрання депутатом Ватутінської (Деснянської) районної ради народних депутатів м. Києва (1990). Починаючи з 1991 р. дотепер — голова ради самоврядування селища Биківня Ватутінського району. Рішучий, вольовий керівник надихав своїм прикладом оточуючих на цілеспрямовану роботу. Завдяки організаторським здібностям у 1993 р. Миколу Легезу призначено заступником генерального директора міжрегіонального об’єднання «Укрпромтекстиль».

Ініціативність, відповідальність за доручену справу, високий професіоналізм — саме ці риси стали вирішальними для тисяч виборців, які обрали Миколу Легезу депутатом Київської міської ради по Ватутінському (Деснянському) виборчому округу (1994–2006). В своїй діяльності Микола Андрійович спрямовував енергію на покращення роботи охорони здоров’я, освіти, культури, багато уваги приділяв соціальному захисту населення. Разом з сином, Миколою Миколайовичем, — депутатом Деснянської райради — сприяли будівництву храму Святих Адріана і Наталії. У 1994–2005 рр. Микола Андрійович обіймав посади голови постійної комісії з питань містобудування та землекористування Київської міської ради, начальника відділу, радника Київського міського голови. За його керівництва досягнуто високих результатів у сфері розвитку земельних відносин та містобудування, розроблено важливу нормативну документацію, створено сприятливий клімат для залучення інвестицій, у тому числі іноземних, прийнято кваліфіковані рішення, визначені нові принципи розвитку столиці. Розроблені також такі документи, як Програма земельної реформи в Києві, Порядок надання земельних ділянок у користування та передачі їх у власність юридичним особам та громадянам, Порядок продажу земельних ділянок для інвестиційної діяльності, Правила забудови міста, розробка та затвердження

Генерального плану розвитку м. Києва до 2020 р. Відчули підтримку чимало підприємств та організацій (зокрема і державних), яким надавалися пільги щодо сплати за землю. Злагоджено працювали всі структури, які контролював Микола Андрійович. За період його діяльності було розглянуто понад 30 тисяч листів-звернень юридичних осіб щодо відведення земельних ділянок для будівництва об’єктів господарської діяльності, соціальної інфраструктури, автозаправних станцій, шкіл, лікарень, дитячих садочків, офісних і торговельних центрів, житла, об’єктів виробничої сфери. Добробут мешканців столиці був одним з пріоритетних напрямків. Розпочато будівництво Подільсько-­Воскресенської лінії метрополітену, а також лінії швид­кісного трамваю з вулиці Бальзака до ст. метро «Лівобережна», побудовано Дарницький міст, який відіграє важливу роль у розвантаженні шляхів сполучення столиці. Ідеї Миколи Андрійовича щодо обов’язкового будівництва підземних і наземних паркінгів у Києві відіграли неабияку роль у паркуванні автотранспорту. Постійно нарощувалися темпи будівництва житлових багатоквартирних будинків, об’єктів

соціальної інфраструктури тощо. Київська влада на той час була взірцем для всієї Украї­ни. Адже команда, очолювана Київським міським головою О. О. Омельченком, складалася з високопрофесійних фахівців, які працювали на благо рідного міста, серед них відзначився Микола Легеза. У 2007 р. досвідченого фахівця призначено радником Глави Секретаріату Президента України із земельних та містобудівних питань. Член комісії з опрацювання та комплексного вирішення питань реалізації державної політики у сфері раціонального використання та охорони земель при Раді національної безпеки і оборони Украї­ни (2008). З грудня 2010 р. до лютого 2011 р. — радник міністра з надзвичайних ситуацій України. З лютого до листопада 2011 р. — начальник відділу будівництва та забезпечення житлом Міністерства надзвичайних ситуацій України, член атестаційної архітектурної-будівельної комісії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. За плідну активну працю Микола Андрійович нагороджений почесними грамотами Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, нагрудним знаком «Знак пошани» від Київського міського голови, почесними грамотами та подяками Київської міської державної адміністрації та інших органів державної влади. Життєве кредо: «Робити добро на благо Батьківщини, застосовувати знання та вміння для розвитку та процвітання рідної держави України».