СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Народився 5 вересня 1977 р. у с. Корнині на Житомирщині в родині вчителів-філологів, що визначило подальший вибір життєвого шляху. У 1994 р., закінчивши Корнинську загальноосвітню школу №1, вступив на філологічний факультет Житомирського державного педагогічного інституту ім. Івана Франка, де навчався до 1999 р. за спеціальністю «Українська мова і література та англійська мова і зарубіжна література». У 1995 р. дебютував як літератор участю в Житомирському міському поетичному конкурсі «Гранослов». Автор збірок поезій «Introspecto» (Житомир, 1996) та «Символ Сиґми» (Житомир, 1998). У 1996–1998 рр. брав участь у виданні літературно-мистецького часопису «Авжеж!», де публікував власну поезію, прозу, літературно-критичні статті та переклади з американської поезії. Поетичні твори друкував також на шпальтах часописів «Сучасність», «Світовид», «Четвер». Член Асоціації українських письменників (з 1997 р. ), Національної спілки письменників України (з 2000 р. ). У період проживання в Житомирі брав активну участь у діяльності громадських організацій – Спілки незалежної української молоді, Молодого Руху та Асоціації незалежних журналістів.

Ще студентом працював у редакціях житомирських періодичних видань «Експрес-Афіша» й «Субота», згодом – тижневиків «Віче» та «Вільне слово»; виконував обов’язки верстальника, фейлетоніста, літредактора. Закінчивши інститут, працював у Білківській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів на Житомирщині (1999–2000), згодом викладав англійську мову в Житомирському училищі культури і мистецтв ім. Івана Огієнка. У 2000–2001 рр. працював на кафедрі української літератури Житомирського державного педагогічного університету ім. Івана Франка. У 2001 році на основі зголошеного дослідницького проекту отримав стипендію в Європейському колеґіумі польських і українських університетів у Любліні (Республіка Польща), де навчався до 2005 року, а упродовж короткого часу працював у цьому навчальному закладі. Паралельно навчався в аспірантурі Люблінського католицького університету Йоана Павла ІІ, в якому 2005 р. захистив кандидатську дисертацію «Поезія крізь призму перекладу: вірші Віслави Шимборської українською мовою». Автор монографії «Поезія у перекладі: «українська» Шимборська» (Люблін–Житомир, 2006) та низки літературознавчих, літературно-критичних і перекладо-знавчих статей у часописах, посібниках і наукових збірниках. Своїм найбільшим захопленням, покликанням і місією Андрій Савенець вважає переклад польської та англомовної поезії. У його перекладах українською мовою публікувалися окремі вірші В. Шекспіра, Р. Фроста, Е. Дікінсон, Дж. Моррісона, Л. Г’юза, літературно-критичні статті А. Вінценза і Ю. Лободовського, листи Є. Ґедройця. Окремими виданнями побачили світ його переклади віршів Віслави Шимборської «Версія подій» (Люблін, 2005) і Юзефа Чеховича «Поема про місто Люблін» (Люблін, 2005). Вірші кільканадцяти єврейських польськомовних поетів у перекладі А. Савенця побачили світ в українському виданні монографії «З пограниччя» С. Я. Журека. Від 2006 року працює на посаді доцента у Гуманітарно-економічній академії в Лодзі, крім того, викладає в Люблінському католицькому університеті Йоана Павла ІІ та у приватному ліцеї ім. І.Я. Падеревського в Любліні. Андрій Савенець є активним членом Українського товариства у Любліні, де мешкає разом із дружиною Ярославою. Виховує сина Маркіяна та доньку Софію.