|
|
Ленюк Михайло Павлович завідувач кафедри «Інформаційні системи» Чернівецького факультету Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Доктор фізико-математичних наук, професор, академік Академії наук вищої школи. Нелегким та поступовим був шлях до науки Михайла Павловича. Народився Михайло Павлович 30 жовтня 1936 р. в м. Хотині Чернівецької області в сім’ї робітника. Освіту розпочав в початковій школі, згодом закінчив семирічну і вступив у 1950 р. до Хотинського педагогічного училища. Захоплення математикою виникло ще в шкільні роки. По закінченні педагогічного училища в 1954 р. був направлений вчителем математики та фізики у восьмирічну школу с. Колінківці Хотинського району. Але незабаром був призваний на строкову військову службу до лав Радянської армії. Службу проходив у військах ППО, де знання з математики були дуже корисні. Після демобілізації вступив на фізико-математичний факультет Чернівецького державного університету (математичне відділення). Талановитого, працьовитого студента помітили та запропонували залишитися на роботі в університеті на посаді асистента кафедри диференціальних рівнянь. |
Потім було навчання в аспірантурі при Інституті математики АН України, відділ математичної фізики та нелінійних коливань (1967—1970). У 1970 р. повернувся до рідної альма-матер на посаду асистента кафедри диференціальних рівнянь. 1971 року успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук, а 1993 року успішно захистив докторську. Педагогічна діяльність з 1970 р. пов’язана з кафедрою диференціальних рівнянь Чернівецького державного університету. За цей період пройшов всі викладацькі посади: асистент, старший викладач, доцент, професор. З 2002 року обіймає посаду завідувача кафедри «Інформаційні системи» Чернівецького факультету Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Науково-педагогічні інтереси пов’язані з областю диференціальних рівнянь, математичної фізики, механіки деформівного твердого тіла (термомеханіка), математичного моделювання технологічних процесів навколишнього середовища, математичного аналізу (обчислення невласних інтегралів та підсумовування функціональних рядів за власними елементами гібридних диференціальних операторів). Для розв’язування цих задач використовується створена Михайлом Павловичем теорія гібридних інтегральних перетворень. Результати досліджень опубліковано в 900 наукових працях. Також Михайло Павлович є автором науково-методичних праць, зокрема з історії математики. Активний учасник багатьох наукових конференцій. За цей період під його керівництвом підготовлено 17 кандидатів фізико-математичних наук та два доктори фізико-математичних наук. З 1992 року є засновником та головним редактором збірника наукових праць «Інтегральні перетворення та їх застосування до крайових задач» (з 1997 р. – «Крайові задачі для диференціальних рівнянь»). Багаторічна науково-педагогічна діяльність Михайла Павловича відзначена медалями «Ветеран праці» та Ярослава Мудрого АН ВШ. Михайло Павлович не тільки вчений, педагог, а й голова великої родини. Разом з дружиною Лідією Семенівною виховали чотирьох дітей, мають 9 внуків, 3 правнуків. Слова великого Каменяра (І. Франка) «Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, бо вам призначено скалу сесю розбить» як найкраще відображають ставлення Михайла Павловича до роботи. Наукова робота не припиняється ні вдома, ні вночі. Науковець завжди працює. «Робота тяжкая, інколи і помолитись не дають», — Т. Шевченко «Якби ви знали, паничі…». |
