Редько
Павло Павлович

Директор ЛьвІвськоЇ школи вищоЇ спортивноЇ майстерностІ

Майстер спорту міжнародного класу, заслужений працівник фізичної культури


Гаслом кожного спортсмена є славний девіз Олімпійських ігор: "Швидше, вище, сильніше", а натури сильні та цілісні керуються ним навіть завершивши спортивну кар'єру. Павло Редько - один з тих, хто не зупиняється на досягнутому, прагнучи підкорити все нові і нові висоти.
Народився Павло Павлович 5 березня 1944 року на території Німеччини. 1946 року мати з двома синами перебралася в Україну, а батько з полону вже не повернувся. Важкі роки дитинства та юності освітлювало і зігрівало захоплення, що визначило усю подальшу долю Павла Редька. Озеро Глинна Наварія, поблизу якого мешкала родина, славилося веслярським спортом, якому віддавав увесь вільний час. Його тренерами стали Мирослав Степанович Герцик та Анатолій Павлович Дідух, які сформували його як спортсмена високої культури, цілеспрямованого та зосередженого майстра своєї справи. 1963 року Павло Редько у складі команди поїхав на чемпіонат світу й Європи у Югославії, де разом з Романом Карбівником завоював друге місце.
Після служби в армії вступив до Львівського інституту фізичної культури, закінчивши який, за розподілом поїхав у Добротвір, де отримав завдання зорганізувати спортивну школу веслування. Успіхи не забарились: вихованці школи отримали високі результати на обласних олімпіадах серед юніорів, п'ятеро з них стали майстрами спорту. Ці досягнення не лишились поза увагою спортивного керівництва області і Павлу Редьку запропонували роботу у спортивному товаристві "Спартак" Львівської обласної ради. На озері Глинна Наварія, де колись починав свій спортивний шлях сам, він відкрив дитячу спортивну школу "Веслярик" і став її першим директором. Оскільки починати доводилося з нуля, Павло Редько працював не лише як тренер і керівник, але й як будівельник і тесля, з вдячністю згадавши науку вітчима, що мав майстровиті руки.
Відданість справі, з якою працював Павло Павлович, привернула увагу керівництва і за два роки його було призначено на посаду заступника голови обласної ради спортивного товариства "Спартак". Усвідомлюючи необхідність пропаганди фізичної культури та здорового способу життя, він ініціює будівництво спортивно-ігрового комплексу.
Нині Павло Павлович очолює Львівську школу вищої спортивної майстерності, де навчаються 220 учнів і викладають 13 видів спорту. За чотирнадцять років його керівництва школа міцно тримає позиції у п'ятірці найкращих в Україні. Адже Павло Редько дбає про все: наполегливо шукає індивідуальний підхід до кожного учня, покращує матеріальну базу школи, забезпечуючи її усім необхідним. Своєю щоденною працею він прагне активізувати той великий спортивний потенціал, який має українська молодь, заради майбутніх досягнень на світовій спортивній арені.
У вільний час Павло Павлович любить подорожувати човном, рибалити, господарює на дачі, де все зробив власними руками. Його родина підтримує і поділяє його захоплення. Дружина, за фахом педагог-математик, із задоволенням катається на лижах і плаває човном, діти також захоплюються спортом, зокрема донька - майстер спорту, була членом збірної юніорів СРСР. Нині Павла Редька радують онуки, яких у нього п'ятеро, старші з них вже займаються спортом, продовжуючи славну традицію.