Миколенко
Олег Михайлович

НаЧальник Державного управлІннЯ охорони навколишнього природного середовища в ТернопІльськІй областІ


Народився 18 вересня 1975 року в мальовничому селі Товстолуг, що на Тернопіллі. Ще зі шкільних років мріяв стати лікарем, тому 1992 року вступив до Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського і отримав повну вищу освіту за спеціальністю "лікувальна справа", здобувши кваліфікацію лікаря.
Трудову діяльність розпочав 1999 року лікарем-інтерном гастроентерологічного відділу Тернопільської обласної лікарні. З 2000 року працював лікарем-терапевтом Настівської лікарні амбулаторії, а від 2001-го - лікарем-реабілітологом у м.Тернопіль. Згодом був старшим лаборантом кафедри анатомії людини Тернопільської медакадемії, торговим представником ТОВ "Ант".
2006 року Олега Миколенка обрано депутатом обласної ради від партії "ВО "Батьківщина", у якій він член контрольно-ревізійної комісії.
2008 року Олег Михайлович став помічником консультанта народного депутата України в апараті Верховної Ради, а з травня цього ж року і дотепер він очолює Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області, куди прийшов за покликом серця. Саме ця посада дозволяє Олегу Миколенку конкретними вчинками виявити свою любов до рідного краю та його природи. Він переконаний, що вік, у якому в ньому визріла думка присвятити себе охороні навколишнього середовища, - 33 роки - глибоко символічний.
Головним завданням діяльності управління є забезпечення реалізації державної політики, управління та регулювання у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів. Особливу увагу Олег Миколенко приділяє поводженню з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, дбає про розвиток заповідників, сприяє формуванню та використанню екологічної мережі. Крім того, Олег Миколенко переконаний у необхідності інформувати населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища.
Життєве кредо: "Не зупинятися на досягнутому" веде його до нових звершень, а надійною опорою у житті Олега Михайловича є родина. Дружина Анна Захарівна - кандидат медичних наук, працює лікарем-педіатром Тернопільської центральної райлікарні. На радість подружжю зростають Іринка та Михайлик.
Своїми успіхами Олег Михайлович завдячує своїм батькам, які дали йому гідний наслідування зразок життя. Батько - Михайло Архипович походить з села Якимівка, що на Вінниччині. Спершу обрав шлях хлібороба: закінчив Комаргородський сільгосптехнікум, працював агрономом. З 1974 року перейшов на педагогічну роботу. 1980 року закінчив Тернопільський державний педагогічний інститут, після чого був призначений директором Козівської, Товстолузької шкіл. Його працю вшановано званням відмінника народної освіти.
Мати - Дарія Романівна походить з села Товстолуг Тернопільського району Тернопільської області. Однак 1948 року її батьків - Галину та Романа Болюхів разом з трьома малими дітьми було незаконно ув'язнено в Бережанській тюрмі, де їх утримували в нелюдських умовах, а потім без суду і оголошення вироку етаповано до Сибіру. Там родина провела довгих 10 років. Однак попри важкі природні та соціальні умови заслання родина зберегла свій нескорений дух, виховавши дітей патріотами.
Ще в дитинстві Дарія Романівна вирішила стати педагогом. В університеті здобула фах вчительки української мови та літератури. Віддана праця Дарії Миколенко здобула належне визнання: вона - відмінник народної освіти, голова районного методичного об'єднання учителів української мови і літератури.
Своїм учням і дітям Олегові й Уляні вони з дитинства прищеплювали любов до України, яка жила в їхньому серці. Саме вони стали учасниками й провідниками демократичних процесів на Тернопільщині: Дарія Романівна була активісткою відродження "Просвіти" у 80-х роках, а Михайло Архипович був обраний депутатом Тернопільської районної ради, а від 1991 року - заступником її голови. Обирався делегатом першого і другого з'їздів освітян України, очолював спілку професійних вчителів України.
Від 1992 до 1994 року батько очолював управління освіти облдержадміністрації, доклавши чималих зусиль до введення у навчальні плани курсів "Основи християнської моралі" та "Географія України". Ці дисципліни були введені попри великий спротив з боку Міністерства освіти, облдержадміністрації, а особливо "групи 239" у Верховній Раді України, однак Михайло Архипович розумів їх значення для виховання нового покоління українців і був несхитним. І хоч тоді ціною його принциповості стала посада, яку він обіймав, проте його громадянська позиція була належно поцінована згодом. 2005 року він вдруге був призначений на посаду начальника управління освіти і науки Тернопільської ОДА, а 2006 року його обрано головою Тернопільської обласної ради.
Родина Миколенків, розділивши з Батьківщиною її лихоліття і відродження, переконані, що любов до рідної землі, як і всі інші цінності, закладаються в сім'ї. Вони твердо переконані, що "людське життя вимірюється родиною", тому своїх дітей та онуків невтомно живлять енергією родинного щастя і затишку.