СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Мацевитий  Юрій  Михайлович

Мацевитий

Юрій Михайлович

Почесний директор Інституту проблем машинобудування імені А. М. Підгорного НАН України, академік НАН України, доктор технічних наук, професор, почесний громадянин м. Харкова

За визначні особисті заслуги в розвитку вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу Української держави нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2008). За знач­ний особистий внесок у розвиток науки, створення національних наукових шкіл присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1996).

Юрій Михайлович Мацевитий — видатний учений у галузі теплофізики, енергомашинобудування й моделювання теплових процесів. Народився 24 лютого 1934 р. в с. Брянський рудник Стаханівського району Луганської області. Після закінчення в 1957 р. інженерно-фізичного факультету Харківського політехнічного інституту працював на кафедрі турбінобудування. З 1972 р. Юрій Михайлович працює в системі НАН України керівником відділу моделювання теплових і механічних процесів (нині — відділ моделювання та ідентифікації теплових процесів) Інституту проблем машинобудування імені А. М. Підгорного. Упродовж 1996–2016 рр. очолював інститут, а нині — його почесний директор.
Наукові надбання вченого охоплюють понад 400 праць, серед яких 22 монографії та більше ніж 100 винаходів. Підготував

30 кандидатів і 12 докторів наук. Розвинув теорію обернених задач теплопровідності. У 1984 р. за цикл робіт «Моделювання теплових полів в енергетиці» удостоєний премії НАН України імені Г. Ф. Проскури. За роботи з розвитку теорії обернених задач теплопровідності того ж року одержав Державну премію СРСР. Його монографію «Обернені задачі теплопровідності» відзначили премією НАН України імені В. І. Толубинського (2004).
Під його керівництвом проведені розробки, пов’язані з дослідженнями відповідальних елементів конструкцій енергетичних машин, що працюють в екстремальних умовах. Виконано цикл досліджень із підвищення енергоефективності турбоустановок ТЕС і ТЕЦ, який удостоєно Державної премії України в галузі науки і техніки.
Тільки протягом останнього десятиліття Ю. М. Ма­це­витий ініціював низку важливих для країни проєктів: інтенсифікація взаємодії НАНУ з промисловістю; розвиток плазмових НВЧ-технологій заміщення природного газу й наф­ти на ТЕЦ низько­сортним вугіллям; розвиток ядерно-водневої енергетики; розвиток малої гідроенергетики Карпатського регіону; упровадження ідеології «промислового симбіозу» (з науковцями Данії) задля створення на базі техногенно напружених регіонів екотехнополісів; розвиток вітроенергетики; забезпечення надійності функціонування космічних об’єктів. Ю. М. Мацевитий також бере участь у розв’язанні стратегічних проблем енергетики, зокрема щодо використання нетрадиційних та відновних джерел енергії: вітру (залучався до підготовки «Дорожньої карти комплексного розвитку вітроенергетики та машинобудування України»); малих річок; сонця; геотермального тепла землі; регенерації енергії з використанням теплонасосних технологій. Інноваційні пропозиції вченого викладено в монографії «Наука и инновации. Путь к успеху» (в співавт., 2015 р.).
Для відбудови інфраструктури Донбасу запропонував: використання тепла териконів; одержання теплової енергії за допомогою геліоколекторів; гаряче водозабезпечення шахт і пов’язаних із ними споруд через утилізацію низькопотенціального тепла шахтної води й вентиляційних викидів.
Наукову й науково-організаційну роботу Ю. М. Мацеви­тий поєднує з педагогічною діяльністю. Велику увагу приділяє інтеграції науки й освіти. За його сприяння створено Академічний науково-освітній комплекс «Ресурс» для підготовки наукових кадрів від шкільної лави до аспірантури й докторантури та організовано науковий парк «Наукоград-Харків», президентом якого він є.
Цікавиться живописом, пише вірші, майстер спорту СРСР з альпінізму, президент Харківської федерації альпінізму і скелелазіння (2000–2008).