СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Гвоздь  Віктор  Іванович

Гвоздь

Віктор Іванович

Голова Служби зовнішньої розвідки України (2014–2016), член Ради національної безпеки і оборони України (2014–2016), начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (2008–2010), член делегації України в Раді безпеки ООН (2000–2002), заслужений юрист України, доктор військових наук, генерал-лейтенант

За вагомий особистий внесок у зміцнення національної безпеки й обороноздатності Української держави, зразкове виконання військового, службового обов’язку в справі захисту конституційних прав і свобод громадян нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2010). За особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (2020).

Від курсанта до генерал-лейтенанта, від перекладача окремого розвідувального батальйону до начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України — такий шлях справжнього офіцера-розвідника протягом 35 років пройшов Віктор Іванович Гвоздь. Він перший в Україні, хто очолював два головні розвідувальні органи: воєнну розвідку — ГУР МО України й політичну розвідку — СЗР України.
Народився 24 травня 1959 р. у смт Скала-­Подільська, виріс у м. Чортків Тернопільської області. Після закінчення в 1981 р. Київського вищого загальновійськового командного училища проходив службу в системі військової розвідки в Забайкальському й Прикарпатському військових округах на посадах перекладача окремого розвідувального батальйону на монгольсько-китайському кордоні, командира розвідувальної роти мотострілецького полку, командира розвідувально-десантної роти окремого розвідувального батальйону та офіцера командно-розвідувального центру Розвідувального управління штабу військового округу.
У незалежній Україні В. І. Гвоздь із 1991 р. — офіцер розвідувального центру Розвідувального управління штабу Прикарпатського військового округу. У 1993–1995 рр. брав участь у миротворчих операціях у складі миротворчої місії ООН UNPROFOR на території колишньої Югославії. Офіцери місії виконували завдання з контролю за сторонами конфлікту в Хорватії та Боснії і Герцеговині, всебічно підтримували український миротворчий контингент. У 1996 р. полковник В.І. Гвоздь призначений першим аташе з питань оборони при Посольстві України в Хорватії та Боснії і Герцеговині (за сумісництвом), а з 1999 р. служив на керівних посадах у Головному управлінні розвідки МО Украї­ни.
У 2000 р. став представником Міністерства оборони України при Постійному представництві України в ООН, членом делегації України в Раді Безпеки ООН. З 2003 р. — на посаді заступника керівника Головного управління з питань правоохоронних органів, військових формувань Адміністрації Президента України, із 2006 р. — завідувач відділу військово-технічної співпраці Секретаріату Президента України.
У 2008 р. Віктор Іванович Гвоздь очолив Головне управління розвідки Міністерства оборони України. Під його керівництвом удосконалили структуру ГУР МО України, яке стало головним органом із виявлення воєнних загроз і викликів національній безпеці держави й надійно захищало її інтереси в умовах того часу, надавало вищому керівництву держави ґрунтовні прогнози розвитку ситуації довкола України. Унаслідок перебудови та активізації діяльності всіх підрозділів воєнної розвідки України вдалося піднести на новий рівень міжнародну співпрацю задля протистояння сучасним загрозам. Через незгоду з поглядами тогочасного військово-політичного керівництва України з питань національної безпеки й оборони, розвитку воєнної розвідки та збройних сил у 2010 р. генерал-лейтенант В. І. Гвоздь звільнився з лав армії.
Віктор Іванович має кілька цивільних і військових вищих освіт. У 1997 р. закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, у 2005 р. — магістратуру Київського університету економіки і права, у 2009 р. — Воєнно-дипломатичну академію. У 1999 р. опанував в Академії Генерального штабу ЗС Туреччини курс з питань участі видів збройних сил у миротвор­чих операціях, а у 2009 р. — безпековий курс у Школі державного управління імені Кеннеді Гарвардського університету США.
Активний учасник Революції Гідності, опікувався безпекою протестів та мирних зібрань, не раз виступав із трибуни Майдану, зокрема 1 грудня 2013 р. зі зверненням ветеранів

розвідки України. З початком анексії Криму у 2014 р. Віктор Гвоздь призначений Уповноваженим Верховної Ради України з контролю за діяльністю розвідок в Україні. З 2014 до 2016 рр. — голова Служби зовнішньої розвідки України, член Ради національної безпеки і оборони України. У найважчі роки анексії Криму й російської воєнної агресії на сході України новому керівництву довелося перебудовувати роботу Служби, запроваджувати нові підходи до організації її діяльності, ухвалювати важкі управлінські рішення зі здійснення важливих змін і реформ у СЗР. За ініціативи та під керівництвом В. І. Гвоздя вдалося законодавчо вдосконалити правові основи організації та діяльності розвідувальних органів в умовах збройної агресії Росії, відновити втрачену за минулі роки довіру з боку партнерів НАТО, розпочати процес повноправного входження СЗР Украї­ни до євроатлантичної розвідувальної спільноти.



У 2016 р. В.І. Гвоздь очолив Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень «Борисфен Інтел», створений за його ініціативи у 2012 р. Центр спеціалізується на прогнозуванні розвитку ситуації у світі й довкола України, її ролі та місця як важливого суб’єкта світових і європейських процесів, а також питаннях національної безпеки й оборони України та протидії російській «гібридній» війні. З 2015 р. Центр видає єдиний в Україні друкований часопис із геополітичних питань — «БІНТЕЛ. Журнал геополітичної аналітики». Як керівник Центру В. І. Гвоздь — постійний учасник і доповідач на провідних міжнародних конференціях із безпекових питань в Україні та багатьох євро­пейських країнах.







У 2013 р. В.І. Гвоздь захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата військових наук, а у 2019 р. — доктора військових наук за спеціальністю «Воєнна безпека держави». Він є автором понад 30 наукових праць, монографії «Історичні, правові і політичні аспекти розвідувальної діяльності держави» (2018), книжки «Воєнна розвідка України на зламі другого тисячоліття» (2017), багатьох публікацій в українських й іноземних виданнях із питань воєнних проблем сучасної геополітики, національної безпеки, оборони й розвідки, ризиків і викликів, пов’язаних із воєнною безпекою України в сучасних умовах, протидії російській військовій агресії проти України. Генерал-лейтенант В. І. Гвоздь нагороджений багатьма медалями й відзнаками СРСР, України, іноземних держав та нагородами Православної церкви України. Знає англійську, хорватську, сербську й китайську мови. З дружиною виховали двох дітей, мають двох онуків.