СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Гринюк Леонтій Назарович

Гринюк

Леонтій Назарович

Художник

За значний особистий внесок у розвиток української культури, вагомі творчі досягнення присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України» (1999).
Художник Леонтій Назарович Гринюк працює в галузі декоративно-прикладного мистецтва, станкового живопису, монументального вітражу, графіки. Інтерпретуючи фольклорні сюжетні та біблійні мотиви, творить у різних тематичних і стильових пластах. Митцю властива особлива прозорість колориту, гострота графічного рішення, м’який гумор та глибокий ліризм. Народився 26 січня 1950 р. у с. Матійків Барського району Вінницької області. У 1973 р. закінчив Одеське державне художнє училище ім. М. Грекова. У 1982 р. — Львівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва, де навчався за спеціальністю «Художнє скло». Подальший творчий шлях Л. Н. Гринюка пов’язаний із Вінниччиною. Художник є автором монументальних творів у галузі вітражу: «Стара медицина» у санаторії Військово-повітряних сил (м. Вінниця, 1983), «Старовинне місто» для залізничного вокзалу м. Кам’янець-Подільський (1990), вітражі у Летичівському костьолі Діви Марії (1996), вітражі «Архангел Гавриїл» та «Архангел Михаїл» у Богоявленському храмі (2000) та вітраж «Воскресіння» для Преображенського храму м. Вінниці (2010). Леонтій Гринюк

працює в таких пластичних жанрах станкового живопису, як портрет, пейзаж, тематична картина. Висловлюючи власну версію бачення реального світу, митець використовує тонове багатство палітри, дотримуючись визначеної колористичної домінанти, яка диктує настроєву характеристику твору. З 1990 р. Л. Н. Гринюк є активним учасником живописних пленерів, в тому числі — міжнародних, в Польщі та Литві. Він є автором ідеї проведення нині добре відомого пленеру в м. Немирові, який отримав не лише всеукраїнський, а й міжнародний статус. З 1982 р. бере участь у республіканських та міжнародних виставках. Створює оригінальний підхід до розпису художнього скла, основні композиції у цій техніці поєднують українську традицію та своєрідний стиль автора. Влаштував персональні виставки у м. Вінниці (1991, 1994, 1995, 2000, 2005, 2006, 2010, 2013), м. Львові та м. Тернополі (1992). Постійний учасник групових виставок в Україні та за кордоном. У 1985 р. вступив до Національної спілки художників України. З 1997 по 2014 рр. — голова Вінницької обласної організації Національної спілки художників України. Твори художника зберігаються у Державному музеї українського декоративно-прикладного та народного мистецтва, Національному музеї народної архітектури та побуту України, галереї санаторію «Авангард» (м. Немирів), Вінницькому обласному художньому музеї, Вінницькому краєзнавчому музеї, Центрі культурології Вінницького національного технічного університету, інших державних та приватних колекціях України та зарубіжжя. Леонтій Гринюк — майстер, що плекає ниву національної формотворчості. Він продовжує пошуки у різних галузях, техніках і жанрах, не дозволяючи зупинитися на досягнутому, тому знайомство з його творчим доробком завжди є цікавим та інтригуючим.