СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Новосьолов Валерій Васильович

Новосьолов

Валерій Васильович

КОМАНДУВАЧ ВІЙСЬКАМИ ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ (1994–2013), АКАДЕМІК УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК, КАНДИДАТ ТЕХНІЧНИХ НАУК, ГЕНЕРАЛ-МАЙОР

За вагомий особистий внесок у підтриманнi бойової готовності військ, зразкове виконання військового та службового обов’язку, високий професіоналізм нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (1999).
Валерій Васильович Новосьолов вдало поєднав військову службу, наукову та громадську діяльність. Розробив інноваційні методи випробувань бойової техніки, які ефективно впроваджені в Збройних Силах України та інших державах.

Народився 13 червня 1951 р. у м. Полтава в сім’ї робітників. Батько Василь Григорович та мати Надія Сергіївна — учасники Великої Вітчизняної війни. Брат Анатолій працював у галузі цивільного та військового зв’язку. Закінчив Полтавське вище зенітне ракетне артилерійське командне училище ім. М. Ф. Ватутіна (1972), Військову академію протиповітряної оборони Сухопутних військ імені А. М. Василевського (1979), Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР імені К. Є. Ворошилова (1993). Пройшов службу від командира зенітного артилерійського взводу до командира зенітного ракетного полку, командира зенітної ракетної бригади. Упродовж 1982–1985 рр. брав участь у бойових операціях у Лівані та Сирії. З 1993 по 1994 рр. — начальник військ ППО Прикарпатського військового округу. З 1994 по 2013 рр. — командувач військами Протиповiтряної оборони Сухопутних військ України. Професійні знання Валерій Новосьолов спрямував на створення військ Протиповітряної оборони Сухопутних військ України, удосконалення підготовки фахівців, розвиток військової науки, модернізацію та прийняття на озброєння нових зенітних ракетних комплексів, засобів радіолокаційної розвідки та автоматизованих систем управління. Кандидат технічних наук В. В. Новосьолов — автор понад 100 наукових праць, навчальних посібників, підручників та статутів, серед яких 10 монографій. Запропонував і втілив у практику понад 40 методик підготовки військ у різних умовах: навчальних класах, навчально-бойових комплексах та на полігонах. За його ініціативою успішно відновлено проведення навчань на полігонах «Тучин» та «Чауда» з бойовими пусками ракет та стрільбами зенітної артилерії. Спільно з фахівцями НВО «Аеротехнiка» створив вітчизняні мобільні радіолокаційні системи для стійкого радiолокацiйного та інформаційного забезпечення Збройних Сил України. Сповнений енергії та новаторських ідей, Валерій Васильович свій досвід передає курсан­там — майбутнім офіцерам Харківського університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба. Консультує військових, проводить заходи з патріотичного виховання молоді, допомагає ветеранам. Відзначений бойовими нагородами: СРСР — орденом Червоної Зірки, медаллю «За бойові заслуги; України — медалями «Захиснику Вітчизни», «Доблесть і честь» та іншими; іноземних держав — орденами «За особисту хоробрість» І та II ступенів, «За бойові заслуги» І ступеня. За відродження духовності нагороджений орденом святого Георгія Переможця. Одружений. Дружина Світлана Михайлівна — інженер-технолог, син Олексій — інженер, донька Олена — бухгалтер.