|
Сидорук
Віктор Васильович
Головний тренер національної збірної команди України зі стрільби з лука
За вагомий особистий внесок у підготовку та забезпечення високих спортивних досягнень національної збірної команди України на XXVIII Олімпійських іграх в Афінах присвоєно почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту України» (2004); за значний особистий внесок у розвиток олімпійського руху, підготовку спортсменів міжнародного класу, забезпечення високих спортивних результатів національною збірною командою України на XXIX літніх Олімпійських іграх в Пекіні нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2008).
Віктор Сидорук — знакова фігура у стрільбі з лука — перший багаторазовий чемпіон країни, перший чемпіон Світу та Європи. Один з перших тренерів, який почав успішно працювати за кордоном.
Народився 4 вересня 1937 р. у м. Крюків-на-Дніпрі Полтавської області. Дитинство відбилося спогадами про дворічне перебування у концтаборах (1943–1945). Після закінчення школи у 1955 р. вступав у Львівський політехнічний інститут, не пройшов за конкурсом і повернувся працювати у рідне місто. У 1960 р. закінчив Львівський державний інститут фізичної культури. У 1978 р. закінчив Вищу школу МВС ім. Ф. Дзержинського в м. Києві.
Займатися стрільбою з лука почав під керівництвом Миколи Калініченка. Відтоді захоплення переросло у професійну справу, відповідальність та бійцівські риси характеру стали запорукою рекордів.
Упродовж 1963–1975 рр. Віктор Васильович — 32-кратний чемпіон СРСР, 7-кратний срібний призер СРСР, 5-кратний бронзовий призер СРСР, 46-кратний рекордсмен СРСР, рекордсмен світу, Європи. Зокрема, чемпіон I Азійських ігор в особистому і командному заліку (1963),
чемпіон Європи в особистому заліку, бронзовий призер чемпіонату Європи в командному заліку (1970), бронзовий призер передолімпійського тижня
|
ХХ Олімпійських ігор (1972), чемпіон світу в особистому заліку та срібний призер у командному заліку (1973). Під час чемпіонату світу у Греноблі (Франція) почалася сильна злива, сильний вітер відносив стріли за межі стрільбища, та Віктор Сидорук виборов перемогу. У тому ж році присвоєно звання «Заслужений майстер спорту СРСР».
Підготував п’ятьох чемпіонів СРСР, з яких Н. Лонська, В. Ковпан і С. Михайлюкова, за що у 1969 р. отримав звання «Заслужений тренер України». Упродовж 1975–1979 рр. — головний тренер збірної команди СРСР, у 1976 р. на Олімпійських іграх В. Ковпан стала срібною призеркою, а З. Рустанова — бронзовою. 1990–1992 рр. — головний тренер збірної команди Іспанії, де чоловіча команда завоювала золоті медалі на XXV Олімпійських іграх. 1993–1999 рр. — Італії, де у 1996 р. на Олімпійських іграх чоловіча команда була третьою. З 2000 р. — головний тренер збірної команди України. За результатами усіх змагань з 2000 по 2015 рр. здобуто 73 перших місць, 68 других та 67 третіх, всього 208 медалей. З них Олена Садовнича у 1996 р. завоювала бронзову медаль, а у 2000 р. — срібну.
У 2015 р. відбулися перші Європейські ігри, де чоловіча команда виборола золоті медалі, жіноча і змішана — бронзові.
Енергійний, наполегливий у досягненні мети, керується життєвим кредо: «Робити олімпійських чемпіонів». Підготував призерів чемпіонатів світу і Європи, всесвітніх універсіад і Олімпійських ігор.
Відзначений Грамотою Верховної Ради та Подякою Кабінету Міністрів України.
Син Віктор, теж майстер спорту, віце-президент Федерації стрільби з лука України, допомагає батькові в спортивній діяльності. Донька Тетяна живе з сім’єю у Мюнхені.
|
