СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Рожинов Сергій  Леонідович

Рожинов

Сергій Леонідович

Віце-президент Федерації дзюдо України та Донецької області, президент Федерації ветеранського дзюдо України

За високі заслуги в підготовці спортсменів вищої категорії присвоєно почесне звання «Заслужений тренер України» з дзюдо (2007).
Долучатися до активного спортивного способу життя ніколи не пізно, навпаки, старші можуть дати фору молодим. Приклад тому — дзюдоїст-ветеран Сергій Леонідович Рожинов, який двічі підіймався на найвищу сходинку світового п’єдесталу серед ветеранів. Народився 1 грудня 1959 р. у Донецьку. Зі спорту довелося піти у 25-річному віці, в комуністичні часи існував віковий ценз під гаслом «дорогу молодим». Та Сергій Рожинов не впав у відчай, вирішив себе реалізувати у якості тренера. Згодом захопився парашутним спортом. Про чемпіонати світу та Європи з дзюдо серед ветеранів дізнався з Інтернету і вирішив випробувати себе. До чемпіонату світу у 2002 р. в Північній Ірландії готувався близько восьми місяців, щоденно тренувався по кілька годин, бігав, плавав у басейні кролем і брасом. В результаті здобув золото, а за рік у столиці Японії відстояв свій титул. Тоді ж Сергій Леонідович почав активно займатися ветеранським рухом. Ряди ветеранів дзюдо завдяки ініціативності, особистому прикладу Сергія Рожинова постійно поповнюються.

Люди, які закінчили спортивну професійну кар’єру, повертаються у спорт, передають досвід і майстерність юним спортсменам. Якщо раніше на чемпіонати світу та Європи від України їхало 5–6 спортсменів, то зараз у команді — понад тридцять. Борються і призери, і чемпіони Олімпійських ігор різних років. На командних чемпіонатах світу Сергій Лео­нідович завоював бронзову (2006, 2007, 2010) та срібну (2012) медалі. На чемпіонаті Європи у 2009 р. в особистому змаганні здобув золото, в командному — срібло, у 2013 р. в особистому змаганні — срібло. За вагомі спортивні результати було присвоєно звання майстер спорту СРСР. На думку Сергія Леонідовича, в змаганнях ветеранів навіть не головне — призове місце. Є можливість поспілкуватися з колегами, згадати молодість. Це реалізація своїх незатребуваних сил і можливостей. Хтось, скажімо, у молодості, не став призером чемпіонату світу чи Європи, а успіх на ветеранському чемпіонаті компенсує невдачі минулих років. На батьківщині Сергія Рожинова, у Донець­ку, проводиться один ветеранський турнір і кілька дитячих, молодіжних. У спортивних секціях Донецької області дзюдо займається понад дві тисячі дітей. Тренер добре знає психологію підлітків. «Так, часто захоплення єдиноборствами починається через хуліганські нахили, — вважає Сергій Леонідович. — Та коли такі діти починають займатися в секції, бачать успіхи старших дзюдоїстів, які діляться враженнями від поїздок на турніри, їх світогляд змінюється. Крім того, діти пишаються, якщо у них тренер — чемпіон світу, нехай і серед ветеранів». Сергій Рожинов завдячує президенту Федерації дзюдо України Нурисламу Аркаллаєву в підтримці розвитку дзюдо в Україні. У Сергія Леонідовича є мрія — побудувати у Донецьку Палац дзюдо, в якому проводитимуться міжнародні змагання. У вільні від змагань дні Палац можна використовувати для активного відпочинку громадян.