СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ




Фільц Богдана  Михайлівна

Фільц

Богдана Михайлівна

Композитор, музикознавець, старший науковий співробітник відділу музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, кандидат мистецтвознавства, доктор філософії

За вагомий особистий внесок у розвиток української культури, створення високохудожніх музичних творів присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України» (1999).
Музика Богдани Фільц виразно позначена неповторною індивідуальністю. У фортепіанних, камерно-інструментальних та оркестрових творах відчувається романтична окриленість та національний колорит, відображення дум і мрій рідного народу. Твори композиторки звучать у програмах міжнародних фестивалів, з академічних естрад Прибалтики, Росії, Австрії, Сербії, Італії, Німеччини, США, Канади… Народилася 14 жовтня 1932 р. в день свята Покрови у м. Яворів на Львівщині. До близьких родичів Богдани Фільц належать легендарна співачка Соломія Крушельницька, художниця Ярослава Музика, композитор Мирослав Скорик. Батько — адвокат, активний діяч «Просвіти», гімназії «Рідна школа», Музичного товариства ім. М. Лисенка, музейного товарист­ва «Яворівщина», мати — педагог, член Союзу українок. Унаслідок сталінських репресій 1939 р.

Богдана втратила батьків. Брат Роман під час передачі ліків УПА був затриманий гестапо і страчений. Сім’ю «ворога народів» вислали до Казахстану. Мати разом з трьома доньками пережила голод і померла в засланні. Порятунок сиротам прийшов від родичів, котрі у 1945 р. добилися повернення дітей до Львова. Успішно закінчила музичну школу-десятирічку, вступила до Львівської консерваторії, де поталанило на видатних наставників Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Анатолія Кос-Анатольського. Завершила навчання на двох факультетах: історико-теоретичному та композиторському (з відзнакою). Переломним вважає 1959 р., коли стала аспіранткою Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. Науковим керівником Богдани Фільц був славетний композитор Левко Ревуцький, у 1964 р. захистила кандидатську дисертацію. Написала монографії «Фортепіанна творчість В. Косенка», «Хорові обробки українських народних пісень», «Український радянський романс», «Гармонія солоспіву» та інших. У доробку Богдани Михайлівни твори для симфонічного оркестру («Верховинська рапсодія»), концерт для фортепіано з оркестром, п’єси для бандури, скрипки, фортепіано, духовні твори, хори, солоспіви на слова Тараса Шевченка («Сирітка», «Вітер в гаї», «Маленькій Мар’яні», «Ой, на горі роман цвіте»), вокальні ансамблі («Віт­ре буйний», «Тече вода з-під явора»), Лесі Українки, Володимира Сосюри, Адама Міцкевича, Ліни Костенко («Весняні сценки» та «Осінні сюжети»), Олександра Олеся (цикл «Хорові акварелі»), обробки українських народних пісень, пісні для дитячих хорів («Земле моя», «Любимо землю свою»). Окреме відгалуження вокальної музики становлять твори релігійного спрямування. Автор розділів багатотомної «Історії української музики», незмінний автор статей і редактор Української музичної енциклопедії та ін. Нині працює в галузі історичного та теоретичного музикознавства, музично-естетичного виховання дітей та молоді, а також музичної генеалогії. Творча праця Богдани Фільц оцінена державою і суспільством. Лауреат премій ім. Миколи Лисенка та ім. Віктора Косенка, лауреат Все­українського конкурсу композиторів «Духовні псалми III тисячоліття», стипендіат Президента України та Фонду інтелектуальної співпраці «Україна — ХХI ст.», наго­роджена орденом Святої великомучениці Варвари, відзнакою «За досягнення в розвитку культури». Чоловік Микола Мордюк був ученим-фізиком. Виховали двох синів — Олеся, скрипаля, та Богдана, доктора фізико-математичних наук; підростають четверо онуків.