|
Бабій
Михайло Васильович
Художник-живописець
За вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурно-освітній розвиток Вінниччини, значні професійні здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 80-річчя утворення Вінницької області присвоєно почесне звання «Заслужений художник України» (2012).
Мажорний настрій, бачення прихованої сутності у звичайному, динаміка образів — складові неповторного стилю митця. Творчий доробок Михайла Васильовича Бабія на царині монументального мистецтва налічує понад 2000 кв. м настінного живопису та понад 600 станкових робіт.
|
Народився 18 березня 1948 р. у Вінниці. Закінчив Одеське художнє училище імені М. Грекова (1968), одну з найкращих в Україні колористичних шкіл, звідти беруть витоки енергії та світлоносності кольору у творчості художника.
У 1969–1975 рр. навчався на факультеті живопису Київського державного художнього інституту, працював у майстерні народного художника УРСР В.В. Шаталіна.
Серед педагогів — Л.І. Вітковський, В.І. Гурін, В.А. Чеканюк, Т.М. Голембієвська. Формується власний почерк — тяжіння до експерименту, руйнування стереотипів. З дитинства полюбляючи швидкість, фіксує рух, перетворення.
По закінченні вишу подальший шлях пов’язав з Вінниччиною, виявивши себе майстром монументального живопису. Основні твори: розпис музею-бібліотеки М. Стельмаха в с. Д’яківці на Вінниччині, Центральної дитячої бібліотеки.
На початку 90 х років обирає жанр натюрморту, але принципово відходить від системи «мертвої природи», притаманній західноєвропейській школі XVII–XIX ст. Його предмети постають у миттєвих, швидкоплинних станах.
На сучасному етапі художник синтезує досвід минулого і пошуки нового. Аналогу мистецькому твору «Золотий перетин Вінниччини. Видатні уродженці та діячі Вінницького краю» (2003–2005) в українському образотворчому мистецтві не існує. В монументальному розписі — 106 персоналій, видатні діячі та уродженці Вінницького краю різних часів. Портретні образи доповнюють архітектурні, культурні пам’ятки, духовні символи.
На полотні «Незламні доньки-квіти Матері-України» (2005–2006) образ України, поданий крізь постать трипільської Берегині. Духовний центр композиції — квітуче поле, на якому кожна квітка — уособлення історичної постаті української жінки. Серед інших станкових творів: «Цукор Поділля» (1986), «Козацька зброя» (1996), «Потужний врожай» (1998).
Михайло Бабій — учасник обласних та всеукраїнських виставок з 1985 р., міжнародних арт-фестивалів (1996–1999), усіх трієнале живопису, які відбулися у Києві. Мав персональні виставки: Кельце (1992), Черкаси (1992, 1993), Нью-Йорк (1992), Вінниця (1998). З 1989 р. Член Національної спілки художників України.
Твори зберігаються у Хмельницькому обласному художньому музеї, Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, Вінницькому обласному художньому музеї, є власністю Міністерства культури України. Полотна є також в приватних колекціях країн Європи та США.
|
