СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Грищенко

Костянтин Іванович

Міністр закордонних справ України

Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів

Народився 28 жовтня 1953 року у Києві. Після закінчення середньої школи вищу освіту здобував у Московському державному інституті міжнародних відносин, який закінчив у 1975 році з відзнакою. У 1976 році закінчив Курси перекладачів ООН. Подальший життєвий шлях Костянтина Івановича був пов’язаний з дипломатією: 1976–1980 рр.— співробітник Секретаріату ООН у Нью-Йорку, 1981—1991 рр.— продовжував дипломатичну кар’єру на посадах від аташе до першого секретаря в Міністерстві закордонних справ СРСР, 1985—1990 рр.— у Генеральному консульстві СРСР в Монреалі. Після розпаду СРСР, з утворенням незалежної України, Костянтин Іванович переходить на державну роботу до Міністерства закордонних справ України: 1992–1995 рр.— радник, завідуючий сектором, заступник начальника, начальник відділу проблем обмежень озброєнь та роззброєння Міністерства закордонних справ (МЗС) України, начальник Управління конт-ролю над озброєннями та роззброєння МЗС України, 1995-1998 рр. — заступник міністра закордонних справ України.

Одночасно К.І. Грищенко є представником України в Спільній комісії із виконання та інспекцій за Договором СТАРТ-1, Спеціальної контрольної комісії за Договором РСМД, Постійної консультативної комісії за Договором ПРО. Глава делегацій України на основних міжнародних конференціях з проблем міжнародної безпеки та контролю над озброєнням, що скликалися під егідою ООН у цей період, 1996 р.— уповноважений від України на саміті «Великої вісімки» з питань ядерної безпеки у Москві. Очолював Національний комітет Украї­ни з роззброєння, був заступником голови Урядової комісії з політики експортного контролю (1993—1998). У 1998—2000 рр. Костянтин Іванович — глава Місії України при НАТО, посол України в Бельгії, Нідерландах та Люксембурзі, Постійний Представник України в Організації із заборони хімічної зброї, у 2000–2003 рр. — посол України в США. З 2003 по 2005 рр. Костянтин Іванович обіймає посаду міністра закордонних справ України, а у 2006—2007 рр.— радника Прем’єр-міністра України. З квітня 2008 року — перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України. 10 червня 2008 року призначений послом України в Російській Федерації, зберігши за собою посаду першого заступника секретаря РНБО України. 11 березня 2010 року призначений міністром закордонних справ України. Костянтин Іванович особисто брав участь у роботі низки спеціальних органів ООН та авторитетних міжнародних структур: 1999– 2003 рр.— член Дорадчої ради з питань роззброєння при Генеральному секретареві ООН (у 2003 р.— голова Ради); 2000—2003 рр.— член Колегії уповноважених при Комісії за спостереженням, контролем та інспекціями в Іраку (ЮНМОВІК); 1991 р.— заступник Головного Інспектора першої інспекції ООН з питань біологічної зброї в Іраку; 1995—1998 рр.— член Ради засновників Женевського центру політики у галузі безпеки. За бездоганну працю нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів, почесними грамотами Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, нагородами іноземних держав. Вільно володіє англійською та французькою мовами. Має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України, І ранг державного службовця. На життєвому шляху Костянтина Івановича завжди підтримує родина — дружина Наталія Ігорівна, донька Оксана та двійко онуків — Соломія та Філімон.