СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ



Національна академія педагогічних наук України

Національна академія педагогічних наук України




Національна академія педагогічних наук України (до 2010 р. — Академія педагогічних наук України, далі — Академія, НАПН України) заснована Указом Глави держави від 4 березня 1992 р. № 124. Академія створена як найвища галузева наукова установа, задля вдосконалення педагогічної науки, теорії і методики освіти в Україні, розроблення науково-методичних засад відродження національної школи. Адже на початку незалежності країни в майже 50 тисячах закладів навчалося близько 12 мільйонів громадян, працювало 1,7 мільйона освітян. Ця найбільша гуманітарна сфера України в нових суспільних умовах потребувала потужного системного теоретико-методологічного та науково-методичного супроводу. Відтак заснування Академії було далекоглядним державницьким актом.
На виконання зазначеного Указу 16 червня 1992 р. Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, що передбачала конкретні заходи з організації установи. Президентом-організатором було призначено директора Науково-дослідного інституту педагогіки М. Д. Ярмаченка. Дійсними членами-засновниками Академії стали 15 відомих в Україні вчених (Ф. С. Арват, Є. Г. Гончарук, O. A. Захаренко, Л. О. Каніщенко, О. В. Киричук, В. М. Мадзігон, Б. І. Мокін, В. Ф. Прісняков, І. Ф. Прокопенко, О. Я. Савченко, В. І. Скок, В. В. Скопенко, П. М. Таланчук, М. І. Шкіль, М. Д. Ярмаченко). До відання Академії належали Науково-дослідний інститут педагогіки (нині — Інститут педагогіки), Науково-дослідний інститут психології (нині — Інститут психології імені Г. С. Костюка) та Республіканський педагогічний музей (тепер — Педагогічний музей України), кожен із яких уже мав багаторічний досвід діяльності в галузі освіти, педагогіки та психології.
17 листопада 1992 р. збори академіків-засновників обрали 7 дійсних членів і 17 членів-кореспондентів Академії. 18 листопада 1992 р. на її перших загальних зборах президентом Академії обрано М. Д. Ярмаченка, віце-президентом — Л. О. Каніщенка, головним ученим секретарем — О. Я. Савченко та обрано перший склад президії, до якого також увійшли Є. Г. Гончарук, О. В. Киричук, В. І. Кононенко, М. В. Костицький, О. Г. Мороз, В. Ф. Прісняков, І. Ф. Прокопенко та М. І. Шкіль. Крім того, відповідно до завдань, поставлених Президентом України, утворено три її відділення: теорії та історії педагогіки; дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті; психології, вікової фізіології та дефектології.
30–31 березня 1993 р. загальні збори ухвалили статут і положення про відділення Академії, обрали керівників відділень, які водночас були віце-президентами (віце-президентом-керівником відділення теорії та історії педагогіки — академіка В. М. Мадзігона; віце-президентом-керівником відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті — академіка С. У. Гончаренка, віце-президентом — керівником відділення психології, вікової фізіології та дефектології — академіка О. В. Киричука). Рішенням наступних загальних зборів 25–26 листопада 1993 р. створено відділення педагогіки і психології професійної освіти, керівником якого став віце-президент Л. О. Каніщенко. Збори схвалили також «Основні напрями розвитку педагогічної і психологічної наук», спрямоані на виконання Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»), затвердженої 3 листопада 1993 р. і попередньо схваленої І з’їздом педагогічних працівників України.
У 1994–1995 рр. загальними зборами Академії внесено зміни до її організаційної структури, яка в основному зберігається до цього часу. Замість посад віце-президентів – керівників відділень введено посади академіків-секретарів відділень. Відтоді академіками-секретарями відділень обиралися О. В. Сухомлинська, С. О. Сисоєва; С. У. Гончаренко, Н. М. Бібік, О. І. Ляшенко; О. В. Киричук, С. Д. Максименко; Л. О. Каніщенко, М. Б. Євтух, П. Ю. Саух; Н. Г. Ничкало. Головними вченими секретарями в різні періоди працювали М. С. Вашуленко, О. І. Ляшенко, М. І. Бурда, В. І. Луговий.
Важливими для Академії стали її загальні збори 17–18 грудня 1997 р. З доповіддю «Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні за період становлення і діяльності АПН (1992–1997 рр.)» виступив президент М. Д.  Ярмаченко. На цих зборах президентом Академії обрано її дійсного члена В. Г. Кременя. За його керівництва першими віце-президентами обиралися В. М. Мадзігон, В. І. Луговий, віце-президентами — О. Я. Савченко, В. І. Луговий, А. М. Гуржій, О. М. Топузов.




У перші 15 років розвитку Академії значно зріс її інституційний і кадровий потенціал. Утворена в 1992 р. на базі Інституту педагогіки (1926), Інституту психології (1945) і Педагогічного музею (1901), Академія створила у своєму складі також Інститут спеціальної педагогіки (1993), Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих (1993), Інститут соціальної та політичної психології (1996), Інститут проблем виховання (1997), Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (1998), Інститут вищої освіти (1999), Інститут інформаційних технологій і засобів навчання (1999), Державну науково-педагогічну бібліотеку України імені В. О. Сухомлинського (1999), Інститут професійно-технічної освіти (2006), Інститут обдарованої дитини (2007), а також Університет менеджменту освіти (2007) на базі Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти, історія якого починається з 1952 р.
У 1992–2007 рр. засновано мережу регіональних структурних підрозділів Академії, зокрема Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти, Науково-методичний центр «Українська етнопедагогіка і народознавство» (м. Івано-Франківськ), Кримський науково-методичний центр управління освітою (м. Сімферополь), Південний науковий центр (м. Одеса) та інші.
Від початку свого заснування Академія відігравала провідну роль у формуванні змісту, стандартів, методів шкільної, дошкільної та позашкільної, професійно-технічної, вищої освіти, освіти осіб із особливими потребами, розробленні програм, підручників і навчальних посібників, розвитку теоретичних і методичних засад практичної психології, підготовці та реалізації нового національного освітнього законодавства, концепцій і стратегій модернізації освіти. Зокрема, у співпраці з Міністерством освіти і науки України, профільним Комітетом Верховної Ради України та закладами освіти Академія брала активну участь у розробленні проєктів Законів України «Про освіту» (1996), «Про професійно-технічну освіту» (1998), «Про загальну середню освіту» (1999), «Про позашкільну освіту» (2000), «Про дошкільну освіту» (2001), «Про вищу освіту» (2002). У 2001 р. на ІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти схвалено розроблену за участі вчених Академії Національну доктрину розвитку освіти, яка у 2002 р. затверджена указом Глави держави й дотепер актуальна. Зокрема, Національна доктрина закріплювала курс на 12-річну повну загальну середню освіту, удосконалення вивчення української та іноземних мов, інформатизацію освіти тощо. Учені Академії взяли участь у підготовчій роботі щодо приєднання України у 2005 р. до Болонського процесу зі створення Європейського простору вищої освіти.
24 лютого 2010 р. Академії, зважаючи на її провідну роль у забезпеченні розвитку національної системи освіти, здійсненні фундаментальних і прикладних досліджень із проблем освіти, педагогіки й психології, знач­ний внесок у підготовку наукових і педагогічних кадрів, указом Президента України надано статус національної.
Період із 2010 р. характеризується подальшим розвитком НАПН України, посиленням її теоретико-методологічного та науково-методичного супроводу реформ в освіті. У цей час за ініціативи НАПН України науково обґрунтовували, експериментально апробували та активно впроваджували у сферу освіти сучасні концептуальні засади щодо:
– людиноцентризму в освіті;
– парадигми вимірюваної і визнаної освітньої якості;
– компетентнісного підходу;
– навчання впродовж життя;
– розвитку самостійності в освіті;
– інклюзивної освіти;
– формування інноваційної глобалістської людини-патріота України;
– використання інформаційно-комунікаційних і мережевих технологій навчання, медіаосвіти тощо.
Визначною подією в освітній сфері стало обґрунтування й ухвалення у 2011 р. Національної рамки кваліфікацій, нових стандартів дошкільної, початкової, базової і повної загальної середньої освіти, розроблення у 2016 р. концепції нової української школи, що передбачає 12-річний термін навчання, профільну старшу школу, створення мережі профільних і професійних ліцеїв та коледжів, розвиток інклюзивної освіти.
Напрацювання вчених НАПН України використані для розроблення у 2012–2014 рр. інноваційного Закону України «Про вищу освіту» (2014), де взято до уваги найкращі світові досягнення вищої школи, принципи й інструменти Болонського процесу з формування привабливого та конкурентоспроможного європейського простору вищої освіти.
Інтеграції в Європейський дослідницький простір сприяло ухвалення у 2015 р. розробленого за участі науковців НАПН України прогресивного Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Зокрема, цим законом закріплено самоврядний статус Національної та національних галузевих академій наук як наукових організацій, що є головними розпорядниками бюджетних коштів.
Вагомим є внесок наукових колективів НАПН Украї­ни в підготовку базового Закону України «Про освіту», який ухвалено Верховною Радою України 5 вересня 2017 р. та набув чинності 27 вересня того ж року й заклав основу для системної модернізації освітньої сфери.




Учені НАПН України підготували концепцію, комплексний план заходів із національно-патріотичного виховання дітей та молоді, які покладені в основу затвердженої Указом Президента України від 13 жовтня 2015 р. Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 рр. Також з огляду на напрацювання науковців НАПН України ухвалено Державну цільову соціальну програму «Молодь України» на 2016–2020 рр. Набула подальшого розвитку практика залучення вчених НАПН України до розроблення та експертизи законодавчих і нормативно-правових актів, спрямованих на комплексну модернізацію системи освіти. Наукові працівники НАПН України взяли активну участь у розробленні законопроєктів «Про повну загальну середню освіту» (внесений Урядом на розгляд Верховної Ради України та схвалений у першому читанні законів України), «Про освіту дорослих», «Про фахову передвищу освіту» (ухвалено парламентом 6 червня та підписано главою держави 5 липня 2019 р.), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу» (чинний із 2018 р.), Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознаками статі на період до 2023 р. та інше.




У 2017 р. Національна академія педагогічних наук України відзначила своє 25-річчя. Значення 25-річної діяльності НАПН України насамперед у тому, що в історично короткі строки зроблено вагомий внесок у подальший розвиток освіти, педагогіки й психології, оновлено теорію навчання з огляду на її людино­творчу функцію; створено цілісну змістовно-методичну систему для дошкільної, середньої, професійно-технічної, вищої, спеціальної, позашкільної та післядипломної педагогічної освіти, нові українські освітні стандарти, програми, підручники, навчальні технології, орієнтовані на розвиток особистості; запропоновано нову методологію виховання, що ґрунтується на гуманістичних цінностях. За 25 років діяльності НАПН України стала надійним дослідницько-інноваційним фундаментом національної системи освіти незалежної України.
За результатами наукових досліджень члени НАПН України та вчені підвідомчих установ лише у 2018 р. опублікували понад 2,5 тисяч праць, зокрема 99 монографій, 109 підручників і навчальних посібників, 93 методичних посібники й рекомендації, 28 словників і довідників, 2 тисячі статей, випущено 131 збірник наукових праць, підготовлено 42 навчальні програми й концепції. Порівняно з 2017 р., майже вдвічі зросла кількість інноваційних освітніх, педагогічних і психологічних розробок. Освітні інновації проходять перевірку в понад 1,3 тисячі експериментальних закладах дошкільної, загальноосвітньої, середньої, позашкільної, професійно-технічної і вищої освіти.
Продовжено розпочату раніше серію важливих узагальнювальних публікацій НАПН України, серед яких «Енцикло­педія освіти» (2008), «Біла книга національної освіти» (2009, 2010), «Національний освітній глосарій: вища освіта» (2011, 2014), «Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні» (2011, 2016) та інші. У 2017 р. до 25-річчя незалежності України видано англійською мовою Національну доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні, опубліковано збірник наукових праць, присвячений 25-річчю НАПН України, здійснено інші актуальні видання.




Упродовж 2018 р. учені НАПН України організували понад 180 науково-практичних заходів, 86 міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій та педагогічних читань, 63 семінари, 35 круглих столів. Водночас наукові працівники підвідомчих установ були організаторами й співорганізаторами 430 масових заходів, зокрема: 69 конференцій, 156 семінарів, 40 круглих столів та 2,8 тисяч разів брали участь у різноманітних заходах, зокрема: 31 — на з’їздах та конгресах, 70 — симпозіумах, 1094 — конференціях, 520 — семінарах, 28 — педагогічних читаннях, 203 — круглих столах, 80 — виставках, інших видах заходів — 785.
У 2018 р. учені НАПН України виступили активними організаторами й учасниками чотирьох міжнародних виставок, у межах яких проведено 45 виставкових заходів (науково-практичних конференцій, семінарів, круглих столів, презентацій, майстер-класів з актуальних питань розвитку вітчизняної освіти, педагогіки та психології). Наукові розробки вчених підвідомчих установ НАПН України відзначено 5 почесними нагородами «Видатні науково-практичні досягнення в освіті» та 21 золотою медаллю.




Нинішня діяльність НАПН України спрямована на теоретико-методологічне та науково-методичне забезпечення функціонування й розвитку національної сфери освіти відповідно до пріоритетів державної освітньої політики, визначених стратегічними та програмними документами. Особлива увага приділена забезпеченню засобами освіти й науки розвитку інноваційної людини, формування конкурентоспроможного людського капіталу, посилення національної єдності українського суспільства, громадянського і патріотичного виховання.
Сьогодні у складі НАПН України здійснюють діяльність 13 провідних в Україні установ: Інститут педагогіки, Інститут психології імені Г. С. Костюка, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна, Інститут проблем виховання, Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка, Інститут соціальної та політичної психології, Інститут вищої освіти, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Інститут професійно-технічної освіти, Інститут обдарованої дитини, Державний заклад вищої освіти «Університет менеджменту освіти», Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського. Дослідження провадять понад 90 наукових відділів і лабораторій.
Крім того, у НАПН України функціонують Педагогічний музей України та Навчально-науковий центр професійно-технічної освіти (м. Київ), які з 1 січня 2015 р. передані на фінансування з місцевого бюджету м. Києва. На останніх звітно-виборних зборах 30 березня 2017 р. з огляду на вимоги нового законодавства на п’ятирічний період сформовано оновлений керівний склад НАПН України. Президентом Національної академії педагогічних наук України на п’ятирічний термін переобрано В. Г. Кременя, академіка НАН і НАПН Украї­ни, доктора філософських наук, професора; першим віце-президентом, в.о. головного вченого секретаря — В. І. Лугового, дійсного члена НАПН України, доктора педагогічних наук, професора; віце-президентом — О. М. Топузова, члена-кореспондента НАПН України, доктора педагогічних наук, професора.
Академіками-секретарями відділень обрано: відділення загальної педагогіки та філософії освіти — С. О. Сисоєву, дійсного члена НАПН України, доктора педагогічних наук, професора; відділення психології, вікової фізіології та дефектології — С. Д. Максименка, дійсного члена НАПН України, доктора психологічних наук, професора; відділення загальної середньої освіти — О. І. Ляшенка, дійсного члена НАПН України, доктора педагогічних наук, професора; відділення професійної освіти і освіти дорослих — Н. Г. Ничкало, дійсного члена НАПН України, доктора педагогічних наук, професора; відділення вищої освіти — П. Ю. Сауха, члена-кореспондента НАПН України, доктора філософських наук, професора.




До складу новообраної президії, крім зазначених членів Академії, також увійшли: Л. Д. Березівська, член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор; І. Д. Бех, дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор; В. Ю. Биков, дійсний член НАПН України, доктор технічних наук, професор; Н. П. Дічек, доктор педагогічних наук, професор; С. О. Довгий, дійсний член НАПН України, доктор фізико-математичних наук, професор; М. В. Загірняк, дійсний член НАПН України, доктор технічних наук, професор; В. В. Засенко, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор; С. А. Калашнікова, доктор педагогічних наук, професор; В. В. Камишин, член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор; В. П. Коцур, дійсний член НАПН України, доктор історичних наук, професор; В. С. Курило,

дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор; Л. Б. Лук’янова, член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор; В. О. Огнев’юк, дійсний член НАПН України, доктор філософських наук, професор; В. В. Олійник, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор; Я. Б. Олійник, дійсний член НАПН України, доктор економічних наук, професор; В. Г. Панок, доктор психологічних наук, професор; В. О. Радкевич, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор; О. Я. Савченко, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор; М. М. Слюсаревський, член-кореспондент НАПН України, кандидат психологічних наук; О. Я. Чебикін, дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор; М. І. Шут, дійсний член НАПН України, доктор фізико-математичних наук, професор.
Кадровий потенціал НАПН України на 1 січня 2019 р. становили 69 дійсних членів (академіків) і 85 членів-кореспондентів. До складу НАПН України також входять 37 іноземних членів і 18 почесних академіків. Окрім цього, 9 осіб мають звання «Почесний доктор НАПН України». Штатна чисельність наукових і науково-педагогічних працівників підвідомчих установ НАПН України становила 986 осіб, педагогічних — 53 особи. Серед них за основним місцем роботи працювало 785 учених, а саме 131 доктор наук, 406 кандидатів наук. Порівняно з попереднім роком збільшилася чисельність учених із науковим ступенем.




Члени НАПН України та наукові працівники підвідомчих їй установ на сьогодні виконують 251 наукове дослідження за 31 науковим напрямом. За тематичними планами підвідомчих установ виконується 97 наукових досліджень, із яких 61 фундаментальне і 36 прикладних. З 2020 р. частка прикладних досліджень збільшиться. Крім того, кожен член Академії виконує наукове дослідження за індивідуальним планом.
З-поміж пріоритетних напрямів досліджень у галузі освіти, педагогіки й психології в Україні сьогодні такі: філософія людиноцентризму в освіті, методологія, теорія та історія освіти, педагогіки; розвиток світової і національних освітніх систем; формування організаційних засад і змісту освіти усіх її рівнів і складових, що забезпечують цілісне навчання людини впродовж життя від народження; інформаційне освітнє середовище; якість освіти; теорія і технології виховання; соціальна педагогіка та соціальна робота; освіта дітей з особливими освітніми потребами, інклюзивна освіта; управління та економіка освіти; теорія і методологія психології; психологія розвитку особистості, вікова психологія та фізіологія; соціальна та політична психологія, прикладна психологія; психологія націо­нальної безпеки та безпеки життєдіяльності; лідерство в освіті, педагогічна освіта та освіта дорослих.
За вагомі досягнення та особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти та науки у 2018 р. вчені Академії відзначені: Державною премією України в галузі освіти 2018 р. в номінації «Дошкільна і позашкільна освіта» за комплексну науково-прикладну роботу «Освітня технологія «Радість розвитку» — партнерська взаємодія дорослих та дітей» ученим лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН Украї­ни: Т. О. Піроженко, завідувачеві лабораторії, доктору психологічних наук, професорові, С. О. Ладивір, кандидату психологічних наук, старшому науковому співробітнику, О. Ю. Хартман, старшому науковому співробітнику, кандидату психологічних наук; премію Президента України для молодих учених за наукову роботу «Міграція сільської молоді до міста як соціально-психологічна проблема трансформаційного суспільства» — старшому науковому співробітнику лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, кандидату психологічних наук І. Г. Губеладзе.




НАПН України та її підвідомчі установи є засновниками (співзасновниками) 54 наукових періодичних видань, з-поміж яких 46 друкованих та 8 електронних. У 2018 р. електронне наукове періодичне видання «Інформаційні технології і засоби навчання» внесено до категорій «А» Переліку наукових фахових видань України в галузі педагогічних, психологічних, філософських наук та державного управління, оскільки видання представлено в базі даних Emerging Sources Citation Index (ESCI) Web of Science Core Collection, а також 43 найменування (80 %) наукової періодики НАПН України — до категорії «Б» та «В» цього переліку. З-поміж них — 29 наукових періодичних видань присвоюють своїм статтям назви DOI, 30 — представлені в наукометричних базах даних, 24 із яких пройшли оцінювання й внесені до Index Copernicus International Journals Master List. Серед інших наукометричних, реферативних та/або інформаційних баз і каталогів, у яких представлено наукові періодичні видання НАПН України, є Directory of Open Access Journals (DOAJ), бази даних фірми EBSCO Publishing Education Source, Art & Architecture Complete, Central European Journal of Social Sciences and Humanities (CEJSH), European Reference Index for the Humanities and Social Sciences (ERIH PLUS) тощо.
У 2018 р. заснований і вже дістав позитивні відгуки міжнародної спільноти фахівців англомовний науковий рецензований журнал НАПН України «Education: Modern Discourses» («Освіта: сучасні дискурси»), який створено задля популяризації вітчизняного досвіду реформування та розвитку освіти в Україні, сприяння інтеграції вітчизняної освіти до європейських освітнього та дослідницького просторів, висвітлення сучасної наукової полеміки з проблем теорії та практики освіти.




Задля модернізації сфер освіти, наукової та науково-технічної діяльності в контексті глобальних викликів учені НАПН України підготували й опублікували Національний освітньо-науковий глосарій. У 2019 р. узагальнено діяльність НАПН України за весь період незалежної України з інформатизації освіти в науковому виданні «Розвиток теоретичних основ інформатизації освіти та практична реалізація інформаційно-комунікаційних технологій в освітній сфері України».
Атестація наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації здійснюється в 16 спеціалізованих учених радах, що діють у 10 підвідомчих установах.
Підвищення кваліфікації кадрів проводять ДЗВО «Університет менеджменту освіти» та Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи ­Ярмаченка НАПН України. Щороку підвищують кваліфі­кацію понад 6 тисяч керівників, науково-педагогічних
і педагогічних працівників закладів освіти, установ, організацій, із них 5 тисяч осіб — за державним замовленням. Окрім того, Інститут вищої освіти, Інститут професійно-технічної освіти та Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України розширили провадження освітньої діяльності у сфері післядипломної освіти для осіб із вищою освітою та отримали право на підвищення кваліфікації кадрів у галузях знань «01 Освіта/Педагогіка» та «05 Соціальні та поведінкові науки».
Діяльність Міжвідомчої ради з координації досліджень у галузі освіти, педагогіки і психології при президії НАПН України (голова — академік О. Я. Савченко) здійснюється за участі 92 провідних учених України в ме­жах чотирьох секцій, утворених за відповідними спеціальнос­тями та спеціалізаціями в галузях «01 Освіта/Педагогіка», «05 Соціальні і поведінкові науки», «23 Соціальна робота». Щороку Міжвідомча рада розглядає приблизно 600 тем дисертаційних досліджень, надісланих майже від 90 наукових установ і закладів вищої освіти, з-поміж яких заклади вищої педагогічної освіти, а також заклади вищої освіти непедагогічного профілю (аграрні, військові, економічні, медичні, технічні, юридичні), де досліджують проблеми в галузі освітніх, педагогічних, соціальних, поведінкових наук (психології) і соціальної роботи.
У своїй діяльності НАПН України взаємодіє з Міністерством освіти та науки України, іншими центральними органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Національною та національними галузевими академіями наук України, закладами освіти, громадськими організаціями, об’єднаннями, Національною комісією України у справах ЮНЕСКО, Національним Еразмус+ офісом в Україні, Програмою ЄС «Горизонт 2020».




Успішною практикою взаємодії учених НАПН Украї­ни та фахівців МОН України стала підготовка й реалізація Програми спільної діяльності, започаткована угодою про співпрацю між міністерством та академією в 1995 р. Для здійснення основних положень зазначеної угоди що три роки розробляється Програма спільної діяльності на відповідний період.
Задля виконання законодавства у сфері освіти і науки, Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Указу Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» та Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2019 р. розроблено нову Програму спільної діяльності МОН України та НАПН України на 2020–2022 рр. яка спрямована на розв’язання актуальних проблем, реалізацію пріоритетів державної політики, науковий і методичний супровід розвитку освітньої сфери.




Серед закордонних партнерів Академії — ЮНЕСКО, Представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Украї­ні, Американські ради з міжнародної освіти, Британська рада в Україні, Німецьке товариство технічного співробітництва (GTZ), Представництво в Україні, Білорусі, Молдові Німецької асоціації освіти дорослих, Комітет педагогічних наук Польської академії наук, освітні та педагогічні академії і наукові організації багатьох інших країн, наукові установи, заклади освіти різних рівнів.




Наукові установи НАПН України беруть участь у реалізації 45 міжнародних освітніх і наукових проєктів та програм Американських рад із міжнародної освіти, Британської ради в Україні, Європейського Союзу, Європейського фонду підготовки, Представництва ООН в Україні, Представництва DVV International в Україні, Ради Європи, Світового банку, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ та інших міжнародних організацій і фондів. Зростає кількість поданих науковими установами пропозицій-заявок та отриманих позитивних рішень.




Покращилося наукове визнання академічних учених. Число вчених, які стали членами іноземних академій, міжнародних наукових товариств, зросло до 50 осіб. Триває наукова співпраця з 37 іноземними членами НАПН України, які представляють 13 країн світу.
Задля ефективного висвітлення становлення та сучасної діяльності Академії створено відповідно до наказу президента НАПН України від 13 квітня 2018 р. № 24 Науково-інформаційний центр Академії, а також модернізовано сайт НАПН України.




Діяльність НАПН України будується на основі стратегічного планування з огляду на актуальну проблематику в контексті викликів, що постають перед Україною, перспектив розвитку й пріоритетів діяльності, визначених законами України, указами Глави держави й рішеннями уряду країни. Важливе значення для Академії має законодавче посилення її ролі в освітніх справах. Зокрема, згідно із частиною 2 статті 74 Закону України «Про освіту», ухваленого 5 вересня 2017 р. Верховною Радою України, визначено, що Національна академія педагогічних наук України є самоврядною науковою організацією у сфері освіти, заснованою на державній власності. яка здійснює фундаментальні й прикладні наукові дослідження та інноваційні розробки у сфері освіти, педагогіки та психології, бере участь у створенні наукових основ розвитку освіти з огляду на науково-технічний та соціально-економічний прогрес суспільства, національно-культурні традиції, а також світові тенденції розвитку та досвід іноземних країн.
Важливу роль у визначенні стратегічних орієнтирів наукового супроводу модернізації освітньої сфери України відіграють тематичні загальні збори та методологічні семінари НАПН України. Зокрема, загальні збори НАПН України ухвалили актуальні рішення й рекомендації «Проблеми модернізації змісту освіти в умовах реформування української школи», а методологічні семінари НАПН України — «Концептуальні засади розроблення Національного рейтингу закладів вищої освіти», «Концептуальні засади розвитку освіти дорослих: світовий досвід, українські реалії і перспективи» та «Інформаційно-цифровий освітній простір України: трансформаційні процеси і перспективи розвитку».