СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ



Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Взаємодія освіти, науки і бізнесу: досягнення Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»


«Робити вагомий внесок у сталий розвиток суспільства шляхом інтернаціоналізації та інтеграції освіти, новітніх наукових досліджень та інноваційних розробок. Створювати умови для всебічного професійного, інтелектуального, соціального та творчого розвитку особистості на найвищих рівнях досконалості в освітньо-науковому середовищі». Так сформульовано місію Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Ця мета втілюється через взаємодію КПІ ім. Ігоря Сікорського (далі — КПІ) з україн­ськими та закордонними освітніми та науковими установами, з університетами близько 100 країн світу, багатьма міжнародними організаціями (UNESСO, UNIDO, WIPO, NATO, EDNES, ICSU, CODATA) та найвідомішими компаніями і корпораціями, участь у міжнародних освітніх, наукових, інноваційних проєктах і програмах. У навчально-науковій компоненті співпраця передбачає організацію академічних обмінів між КПІ та університетами-партнерами, проведення наукових заходів, обміни науковою та науково-методичною літературою, стажування студентів та аспірантів, підготовку і публікацію монографій, підручників та наукових статей за результатами спільних досліджень тощо. Серед партнерів КПІ провідні виші таких країн: Австрія, Ізраїль, Іспанія, Італія, Канада, Естонія, Німеччина, Польща, Румунія, США, Китай, Франція, Фінляндія, Швеція, ­Японія тощо.



Зокрема, з 2002 р. активно діє спільний українсько-німецький факультет машинобудування (СУНФМ) КПІ ім. Ігоря Сікорського та Магдебурзького технічного університету ім. Отто фон Геріке (м. Магдебург, Німеччина). В результаті цієї співпраці було підготовлено декілька десятків висококваліфікованих інженерів із подвійними дипломами, виконано спільні наукові проєкти, важливі для економік обох країн. У цілому ж нині в КПІ діє 35 таких міжнародних навчально-наукових центрів, створених з університетами та провідними компаніями багатьох країн світу.



Інноваційна екосистема «Sikorsky Challenge» — потужне середовище народження стартапів та втілення їх у життя

Провідну роль в комерціалізації результатів наукових досліджень і технічних розробок Університету відіграє Інноваційна екосистема «Sikorsky Challenge», заснована на моделі взаємодії і поєднання інтересів високотехнологічного бізнесу, університетських інженерних шкіл, венчурних та інвестиційних фондів та органів влади. До складу інноваційної екосистеми КПІ входять: 1) 82 конкурентоспроможні в світі інженерні школи університету; 2) Науковий парк «Київська політехніка», заснований у 2006 р. Законом України «Про Науковий парк “Київська політехніка”»; 3) 7 високотехнологічних підприємств міста Києва; 4) Стартап-школа «Sikorsky Challenge»; 5) Бізнес-інкубатор «Sikorsky Challenge»; 6) Інноваційний холдинг «Sikorsky Challenge»; 7) 120 високотехнологічних компаній з США, ЄС, ­Ізраїлю, Китаю, України; 8) понад 20 венчурних та інвестиційних фондів; 9) 13 філій Стартап-школи «Sikorsky Challenge», започаткованих у промислово розвинутих регіонах України. Особливість моделі інноваційної екосистеми «Sikorsky Challenge» полягає у відсутності будь-яких податкових і митних пільг на інноваційні проєкти, що виконуються її учасниками, а їх співпраця ґрунтується на поєднанні інтересів. Високотехнологічні компанії зацікавлені у співпраці з науковими школами університету з метою постійного підживлення новими винаходами і стартапами та якісним персоналом. З іншого боку, наукові школи КПІ зацікавлені у впроваджені спільно з бізнесом своїх винаходів і оновленні своєї навчально-наукової бази за допомогою бізнесу. Інноваційні і венчурні фонди зацікавлені у пошуку найбільш перспективних стартапів та інвестування в них, з метою отримання нових прибутків після виведення стартапів на ринки. Центральна і місцева влада зацікавлена в залученні інвестицій до країни та на конкретну її територію та у створенні нових високоінтелектуальних робочих місць. Важливо, що у 2015 р. до інноваційного середо­вища КПІ приєдналися сім вітчизняних провідних високотехнологічних підприємств Державного концерну «Укроборонпром» і Державного космічного агентства України. Виробничі потужності цих підприємств залучені для впровадження стартапів університету коштом інвестицій приватних венчурних фондів і компаній.



За цією моделлю представники бізнесу та високотехнологічного виробництва спільно з вченими, аспірантами і студентами КПІ створюють і виводять на національні та закордонні ринки сучасні стартапи. За 13 років функціонування такої моделі втілено понад 150 високотехнологічних продуктів і технологій із значним соціальним та економічним ефектом. Серед прикладів упроваджених розробок — завод з очищення шахтних вод у м. Алчевську, перший та другий українські університетські наносупутники «PolylTan-1» та «PolylTan-2», виведені на космічну орбіту у 2014 р. та 2017 р. відповідно, програмно-апаратний комплекс для виявлення шкідливого програмного забезпечення в системах кіберзахисту, поставлений на озброєння країни безпілотний літальний комплекс «Spectator» і багато інших високотехнологічних систем. Окреме місце серед розробок університету відводиться проєктам у сфері національної безпеки та оборони. Так, останнім часом на замовлення Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, Укроборонпрому, Укрспецекспорту, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України розробляють ­понад 30 спеціальних видів техніки. У 2019 р. на базі КПІ спільно з Укроборонпромом було проведено Перший всеукраїнський конкурс оборонних технологій «Sikorsky Challenge» за моделлю американської агенції DARPA (Defense Advanced Research Projects Agency). Особливість і одна з основних переваг інноваційної екосистеми «Sikorsky Challenge» полягає в її фінансуванні виключно коштом бізнесу. Так, в 2014 р. приватний бізнес інвестував у 14 інноваційних проєктів на загальну суму 23,4 млн грн, а вже у 2015 р. в 23 інноваційні проєкти було інвестовано 573,3 млн грн, що майже в 1,5 раза перевищує фінансування науки вищої школи України. Щороку через інноваційну екосистему «Sikorsky Challenge» проходить понад 7 тисяч учасників: студентів, аспірантів, науковців, представників високотехнологічного бізнесу, інвестиційних і венчурних фондів, які у тісній співпраці формують нову модель майбутньої економіки України.



Надалі метою університету є поширення інноваційної моделі «Sikorsky Challenge» на країну в цілому задля переведення її економіки з сировинної на інноваційну і високотехнологічну. Для цього в партнерстві з провідними технічними університетами України, стартап-школою «Sikorsky Challenge» було відкрито 13 відділень в 11 регіонах України: Києві, Харкові, Вінниці, Дніпрі, Полтаві, Херсоні, Сумах. Особливу увагу було приділено Донецькій і Луганській областям. Стартап-школи «Sikorsky Challenge» вже відкриті і функціонують у Приазовському державному технічному університеті (м. Маріуполь), Донецькому національному технічному університеті (м. Покровськ), Донбаській державній машинобудівній академії (м. Краматорськ), Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк). У цих регіонах навколо відділень стартап-школи «Sikorsky Challenge» КПІ намагається сформувати інноваційні кластери, запрошуючи до них місцеву владу, місцевий бізнес, науково-освітні установи, передаючи їм інноваційну культуру, досвід і знання Київської політехніки. Хорошим прикладом для київських політехніків має слугувати наукове місто «Техніон» (м. Хайфа, Ізраїль), яке забезпечило за умов постійного захисту суверенітету Ізраїлю не лише створення найсучасніших оборонних технологій, а й переведення економіки своєї країни на один із найвищих у світі технологічних рівнів. Сьогодні КПІ активно працює в багатьох сучасних сферах економіки і суспільства за інноваційною моделлю. Наведемо приклади лише деяких важливих напрямів цієї діяльності.



Авіаційна промисловість: співпраця з державним підприємством «Антонов», корпорацією «Боїнг» та компанією «Прогрестех-Україна»

КПІ, будучи колискою української авіації, тісно співпрацює з основними підприємствами цієї галузі практично з перших років її виникнення в Україні. Авіаційна школа КПІ дала світові видатних вчених, інженерів і конструкторів. З неї вийшли Ігор Сікорський, Олександр Мікулін, Дмитро Григорович, Костянтин Калінін, Архип Люлька, Олексій Гриціанський і багато інших.



Давня і плідна співпраця пов’язує КПІ з ДП «Антонов». Велика кількість випускників КПІ в різні роки напружено працювали у цьому славному підприємстві над створенням неперевершених антонівських літаків. Зокрема, випускник КПІ 1925 р., Герой Радянського Союзу Олексій Миколайович Гриціанський тривалий час був заступником генерального конструктора Олега Костянтиновича Антонова. Вони разом підняли в небо багато антонівських машин і, зокрема, неперевершений Ан-124 «Руслан». Сьогодні КПІ бере участь в розробці окремих вузлів і блоків нових регіональних літаків ДП «Антонов» і під керівництвом випускника КПІ, заступника генерального конструктора Валерія Євгеновича Маєвського здійснює цільову підготовку кадрів для цього підприємства за освітньою програмою «Технології і розробка літальних апаратів». На міжнародних майданчиках КПІ тісно співпрацює з транснаціональними компаніями «Боїнг» і «Прогрестех-Україна», які створили в Україні потужні авіаційні інженерно-конструкторські центри. Зокрема, «Прогрестех-Україна» надає інтелектуальні послуги провідним світовим виробникам авіаційної техніки, підприємствам транспортної та промислової інфраструктури. Інженери компанії, працюючи в Україні, беруть участь у програмах створення, підтримки виробництва та експлуатації літаків Boеing 737, 747, Airbus A350, Gulfstream G650, Mitsubishi Regional Get, Bombardier Cseries та інших. Основний партнер і замовник — аерокосмічна корпорація Boeing.



Попри те, що велику частину інженерів «Прогрестех-Україна» становлять випускники КПІ, компанія зацікавлена у більш тісній співпраці з лідерами підготовки технічних фахівців. Тому у 2014 р. було відкрито Спільний навчально-науковий центр КПІ — «Боїнг» — «Прогрестех-Україна». Він працює на базі Механіко-машинобудівного інституту, який очолює член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор Микола Іванович Бобир. Мета створення центру — додаткове забезпечення навчального процесу в університеті за моделлю дуальної освіти для підготовки сучасних авіаційних інженерів. Для студентів та викладачів така форма співпраці дає змогу опановувати

професію та підвищувати кваліфікацію, використовуючи сучасні програмні засоби і методи інженерного моделювання, розрахунку авіаційних компонентів і структур, які використовують провідні виробники авіаційної техніки світу. Суть такого партнерства полягає у поєднанні навчання з професійною діяльністю у компанії. На сьогодні проєкт дуальної освіти реалізують на базі програми підготовки магістрів за спеціалізаціями: «Динаміка й міцність машин» та «Технології виготовлення літальних апаратів». Майбутні магістри навчаються як в аудиторіях, так і безпосередньо у конструкторському центрі компанії, де студентів запрошують до участі в реальних інженерних проєктах «Прогрестех-Україна» і отримують за свою роботу заробітну плату. Компетенції, добуті інженерами-початківцями в процесі навчання і роботи, сприяють їхньому успішному кар’єрному зростанню в компанії, а також відкривають можливості для участі в інших інноваційних міжнародних проєктах.



Співпраця у галузі космічних технологій: КБ «Південне», ВО «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова», корпорація «FireFly Aerospace» та ГО «Ноосфера»

КПІ протягом останніх 68 років плідно співпрацює зі світовими лідерами космічного ракетобудування: КБ «Південне», ВО «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» (з часу їх заснування). За ці роки вчені університету зробили значний внесок в розробки уславлених флагманів ракетно-космічної техніки. На багатьох космічних кораблях, виведених на орбіту в різні роки, працюють теплові труби київських політехніків, системи спеціального космічного зв’язку, спеціальні електронні пристрої, новітні матеріали і багато інших унікальних розробок. Здобутий досвід дозволив КПІ започаткувати власну космічну програму, в рамках якої були створені і виведені на космічну орбіту у 2014 р. та 2017 р. відповідно перший та другий університетські наносупутники «PolylTan-1» та «PolylTan-2». Нині університетські конструктори і вчені працюють над створенням серії наступних наносупутників «PolylTan-3», «PolylTan-4» та «PolylTan-5». Серед унікальних розробок київських політехніків угруповання мікросупутників для дистанційного зондування Землі з високою роздільною здатністю. Цей доробок привернув увагу до КПІ великої американської космічної компанії «Firefly Aerospace» та її представника в Україні ГО «Ноосфера». «Firefly Aerospace» — приватне аерокосмічне підприємство зі штаб-квартирою в Техасі. Воно також має офіси у Вашингтоні, Токіо та Дніпрі. В компанії працює понад 14 тисяч фахівців. Тому у червні 2019 р. між КПІ та компаніями було підписано угоди про стратегічну співпрацю. Метою угод є підготовка високо­кваліфікованих кадрів для роботи в космічній промисловості України і, зокрема, на підприємстві «Файєрфлай Аероспейс Україна». Відповідно до цих угод було створено Навчально-науковий центр космічної техніки та технологій на базі Інституту аерокосмічних технологій КПІ, який очолює доктор технічних наук, професор Іван Коробко. Вказаний центр працює за принципом дуальної освіти. Інститут прийняв на магістерську програму дуальної освіти за спеціальністю «Авіаційна та ракетна техніка» першу групу студентів. Майбутні магістри поєднуватимуть навчання з роботою у Центрі «Файєрфлай Аероспейс Україна», працюючи над реальними проєктами з розроблення легких ракетоносіїв, які доставлятимуть у космічний простір вантажі ракетоносіями компанії «Firefly Aerospace». Завдання, які покладаються на Навчально-науковий центр космічної техніки та технологій, не обмежуються лише навчальним напрямом. Серед інших — забезпечення академічної мобільності, участь у спільних інноваційних проєктах, профорієнтаційна робота з молоддю тощо.



Новітні технології в енергетиці: співпраця з компанією ABB

КПІ ім. Ігоря Сікорського протягом усієї своєї історії був і залишається головною кузнею кадрів і важливим науковим центром для енергетичного сектору промисловості України. На початку минулого століття інженери і конструктори КПІ розробляли і створювали перші торф’яні і вугільні електростанції. Колишній студент КПІ академік АН СРСР Олександр Васильович Вінтер був будівничим Дніпрогесу та інших гідроелектростанцій СРСР. Величезний внесок київські політехніки зробили в атомну енергетику колишнього Радянського Союзу. Нині вчені КПІ є піонерами «зеленої», поновлювальної енергетики України. Серед багатьох енергетичних проєктів сьогодення заслуговує особливої уваги модель співпраці КПІ з енергетичною шведсько-швейцарською компанією «АВВ» (Asea Brown Boveri Ltd.) — світовим лідером у галузі технологій для енергетики та автоматизації. Вона працює в більш як 100 країнах світу і налічує понад 145 тисяч працівників. Технології, розроблені цією компанією, дозволяють енергетичним промисловим підприємствам підвищувати продуктивність, знижуючи негативний вплив на навколишнє середовище. У 1992 р. компанія відкрила своє перше представництво в Україні. Тепер її офіси працюють у Києві, Запоріжжі, Львові, Миколаєві та Харкові. 24 квітня 2013 р. відбулося відкриття навчально-технічного центру, створеного за сприяння і безпосередньої участі компанії «АВВ» в Україні. Центр функціонує на базі факультету електроенерготехніки та автоматики, який очолює доктор технічних наук, професор Олександр Яндульський. До складу навчально-технічного центру входять чотири лабораторії, обладнання для яких надала компанія АВВ у рамках виконання стратегічної програми з корпоративної соціальної відповідальності та сприяння розвитку української енергетики і промисловості.



Сучасна техніка, яку отримав університет, а саме обладнання високовольтної та середньої напруги для розподілу електроенергії, обладнання релейного захисту та автоматики електротехнічних систем, засоби автоматизації та електропривод тощо, використовуються для навчання студентів, для проведення наукових досліджень та для підвищення кваліфікації працівників енергетичної галузі України. Завдяки можливості працювати на цьому обладнанні студенти знайомляться з найкращими технологічними рішеннями і набувають відповідних експлуатаційних навичок, що зі свого боку допомагає університету готувати потрібних нині вітчизняній економіці фахівців. До цього у світі було відкрито лише два навчально-технічні центри такого рівня: один у США в Массачусетському технологічному інституті, другий — в одному з європейських технічних університетів.



Співпраця у сфері кібернетики та інформаційних технологій

Гідний шлях проходить КПІ ім. Ігоря Сікорського у сфері інформатики й кібернетики. Одразу після появи цієї галузі знань (середина минулого століття) в КПІ було започатковано відповідну наукову школу, яка зазнала швидкого і дуже потужного розвитку. Її яскравими представниками стали академіки НАН України О. Г. Івахненко, В. М. Кунцевич та О. І. Кухтенко. У цій школі було створено 3 великі факультети і інститути КПІ, виховано понад 60 докторів і декілька сотень кандидатів наук, підготовлено десятки тисяч висококласних програмістів, які успішно працюють в Україні та світі, створено унікальні розробки для економіки України. Тільки у відділеннях компанії Microsoft у різних країнах світу нині працює понад 500 випускників КПІ. Свої навчально-наукові центри відкрили в КПІ великі транснаціональні компанії: GlobalLogic, Epam, Infopulse, Netcracker, Luxoft, Sumsung Electronics та інші. Вони щороку надають понад 150 робочих місць випускникам факультету інформатики і обчислювальної техніки, прикладної математики, Інституту прикладного системного аналізу, Фізико-технічного інституту.



Продуктивна модель співпраці протягом останнього десятиліття напрацьована зі світовим лідером у сфері виробництва напівпровідників, телекомунікаційного та цифрового медіаобладнання, а також у сфері технологій цифрової конвергенції — компанією Sumsung Electronics. За роки спільної роботи коштом компанії в університеті створено дві спільні лабораторії, обладнано навчальний смарт-клас, до співпраці залучено п’ять факультетів університету. Стажування в Samsung R&D Institute Ukraine пройшли понад 150 студентів. У компанії проводяться навчальні практики, студенти виконують реальні наукові проєкти, постійно контактують зі співробітниками тощо. Новим етапом цієї співпраці стало запровадження в КПІ у партнерстві з Дослідницьким інститутом Samsung в Україні системи дуальної освіти. Одним із піонерів у цій справі став Фізико-технічний інститут (ФТІ), де з 1995 р. напрацьовано досвід системи навчання, аналогічної дуальній. Ця система передбачає тісну співпрацю ФТІ з дослідницькими установами Національної академії наук України. Пілотний проєкт почав працювати за спеціальностями «Кібербезпека» та «Прикладна математика».



Нові матеріали і нанотехнології: співпраця з японською корпорацією RIGAKU

КПІ ім. Ігоря Сікорського по праву може пишатися своєю всесвітньо відомою школою в галузі матеріалознавства і нанотехнологій. Її фундаторами стали випускники університету, академіки НАН України В. І. Трефілов, В. В. Скороход, Ю. М. Солонін, С. О. Фірстов. Сьогодні продовжують справу своїх видатних колег члени-кореспонденти НАН України П. І. Лобода і С. І. Сидоренко, професор С. К. Фомічов та багато інших викладачів і вчених університету. Серед багатьох міжнародних партнерів наукової школи матеріалознавців КПІ можна виділити японську корпорацію «РІГАКУ» — світового лідера в галузі рентгенівської аналітичної та промислової технологій. За обсягами виробництва і якістю своєї продукції вона посідає перше місце у світі. Корпорація випускає рентгенівське обладнання, призначене для аналізу металів, сплавів і мінералів, контролю якості продукції, аналізу кристалів і біологічних матеріалів. Корпорація є лідером продажу рентгенівського аналітичного обладнання на ринках США, Японії, країн Південно-Східної Азії і Південної Америки (Бразилія), яке використовують всі найбільші промислові компанії світу. У 2012 р. було відкрито спільний Навчально-науковий центр рентгеноструктурного аналізу КПІ ім. Ігоря Сікорського — «РІГАКУ», обладнання для якого надала саме японська корпорація. Воно використовується як для наукових досліджень, так і для проведення лабораторних робіт зі студентами дев’яти факультетів і інститутів КПІ — інженерно-фізичного, фізико-технічного, зварювального, механіко-машинобудівного, хіміко-технологічного, електроніки, біотехнології та біотехніки, медико-інженерного та видавничо-поліграфічного. Тож завдяки відкриттю Центру студенти-політехніки мають змогу набувати навички використання методу рентгеноскопічної дифракції для дослідження матеріалів і проводити різноманітні дослідження в галузі матеріалознавства. Результати ж досліджень зі свого боку стають основою для подальшого поглиблення співпраці КПІ з корпорацією «РІГАКУ» та іншими університетами й промисловими підприємствами України та світу, які беруть участь у створенні, упровадженні у виробництво й використанні матеріалів з новими властивостями. В цьому короткому огляді висвітлено діяльність лише декількох науково-педагогічних шкіл університету, які своїми інноваційними розробками і старт­апами стали конкурентоспроможними не лише в Україні, а й у світі. В цілому ж КПІ ім. Ігоря Сікорського налічує 82 визнані у світі наукові школи, які працюють за широким спектром інженерних напрямів, завдяки чому університет реалізує комплексні інноваційні програми й проєкти.