|
Кривда
Дмитро Степанович
Суддя Вищого господарського
суду України
За значний особистий внесок у розбудову правової держави, здійснення правосуддя, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свобод громадян присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України» (2007).
Народився 8 листопада 1952 р. в с. Нестерівка Маньківського району Черкаської області. Батьки – Степан Іванович та Ганна Василівна – хлібороби, виховували в синові любов до рідної землі, повагу до людської праці. Своїми найкращими рисами Дмитро Степанович завдячує їм.
У 1970–1972 рр. проходив строкову військову службу.
З молодих років Дмитро Степанович цікавився правовою стороною суспільних відносин, розуміючи значення справедливості та верховенства права у взаємовідносинах між людьми та державою. Для здобуття вищої освіти у 1973–1979 рр. обрав юридичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.
Навчання успішно поєднував із трудовою діяльністю: з 1972 до 1974 рр.
опановував робітничу спеціальність під час роботи слюсарем заводу «Київпромарматура», у 1974–1979 рр. – інспектор управління внутрішніх справ Києва, 1979–1980 рр.–
старший інспектор відділу кадрів заводу «Радіоприлад» ім. С.П. Корольова.
|
Різноманітність виконуваних обов’язків на початку трудового шляху забезпечила Дмитру Степановичу цінний досвід, який він у подальшому використовуватиме на вищих посадах.
Так, у 1980–1981 рр. працює юрисконсультом заводу «Київпромарматура», 1981–1982 рр. –
юрисконсультом Київського міського агентства «Союздрук». З 1982 до 1993 рр. перебував на цій же посаді на Київському заводі автоматики ім. Г.І. Петровського. Колеги швидко визнали авторитет Дмитра Степановича, який ґрунтувався на професіоналізмі, працездатності та відповідальності.
У період з 1993 до 2001 рр. Дмитро Степанович послідовно рухався вгору кар’єрними сходами, обіймаючи посади від провідного спеціаліста, начальника відділу нагляду до судді арбітражного суду Києва. З 2001 до 2004 рр. –
суддя Київського апеляційного господарського суду. Сумлінним ставленням до роботи Дмитро Степанович щоденно доводить, що сила влади не в примусі, а в неухильному дотриманні закону. З 2004 р. перебуває на посаді судді Вищого господарського суду України. Дмитру Степановичу присвоєно вищий кваліфікаційний клас судді.
За багаторічну самовіддану працю на ниві правосуддя був неодноразово нагороджений. У колекції нагород – медалі
«В пам’ять 1500-річчя Києва», «Захиснику Вітчизни»; почесні відзнаки Спілки юристів України, Вищої ради юстиції; почесний знак Комітету сприяння правоохоронним органам «За заслуги»; знак «Почесний працівник господарського суду України»; почесна грамота Верховного Суду України.
Найбільшою своєю нагородою та найзначимішою відзнакою Дмитро Степанович вважає свою родину – дружину Катерину Григорівну та трьох уже дорослих дітей. Стежками батька пішла донька Олена, обравши професію юриста. Донька Анна – лікар, син Андрій – кухар. Дмитро Степанович переконаний, що сім’я є тим фундаментом, на якому тримається успіх: чим цей фундамент міцніший, тим впевненіша людина в житті. Його родина –
дружне коло однодумців, його підтримка і опора.
У роботі та в повсякденній діяльності керується висловом, який став його життєвим кредо: «Справедливість – понад усе».
|
