|
Казаченко
Володимир Іванович
ГОЛОВА ЦЕНТРАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ПРОФСПІЛКИ МЕТАЛУРГІВ І ГІРНИКІВ УКРАЇНИ
За значний особистий внесок у розвиток металургійного виробництва, впровадження передових форм господарювання, високу професійну майстерність присвоєно почесне звання «Заслужений працівник соціальної сфери України» (2007).
Народився 31 липня 1941 р. у с. Грачівка Грачівського району Оренбурзької області. Закінчив Дніпропетровський механіко-металургійний технікум, здобуті знання поглибив у Московській академії праці. Після закінчення академії став дипломованим економістом з праці, профспілковим працівником вищої кваліфікації.
Трудову діяльність розпочав у 1956 р. на виробничому об’єднанні «Дніпрошина». До 1972 р.
пройшов шлях становлення від слюсаря, начальника дільниці до заступника начальника цеху. Служив у Збройних силах. Конструктивне та відповідальне ставлення до дорученої справи забезпечили Володимиру Івановичу високий авторитет серед колег. З 1972 р. – на профспілковій роботі: голова профкому виробництва, заступник голови профспілкового комітету об’єднання «Дніпрошина», завідувач відділу, секретар, заступник голови Дніпропетровського обласного міжгалузевого об’єднання профспілок.
|
У 2000 р. обраний заступником, у 2002 р. – першим заступником,
у 2003 р. – Головою Центрального комітету Профспілки металургів і гірників України (ПМГУ).
Володимир Іванович завжди проявляє себе як соціально-орієнтований профспілковий лідер, послідовно відстоює соціально-економічні права та інтереси працівників, досягаючи посилення їх соціального захисту.
Сьогодні у лавах профспілки – більше 500 тисяч працівників підприємств та організацій галузі, це потужна сила, позицію якої змушені враховувати і роботодавці, і власники підприємств гірничо-металургійного комплексу, і керівники державних органів влади. У тому числі, на обліку профспілки – 89 тис. пенсіонерів, до ПМГУ входять також 21 тис. студентів, учнів та викладачів технікумів, коледжів, що готують фахівців для галузі.
Володимир Іванович проводить цілеспрямовану роботу з укріплення ролі Галузевої угоди і колективних договорів у соціальному захисті працівників. За його ініціативи було змінено підхід до формування тарифу Першого розряду працівника – основної норми Галузевої угоди.
У 2003 р. ця мінімальна гарантія оплати праці становила 60-70 % прожиткового мінімуму. Сьогодні тариф І розряду за Галузевою угодою не може бути меншим, ніж 105 % прожиткового мінімуму, а темпи росту заробітної плати – не менше 18 %. Розроблено мінімальний стандарт оплати праці працівника основного виробництва галузі.
Профспілкові комітети всіх рівнів під керівництвом голови ЦК проводять послідовну роботу з удосконалення соціального партнерства, налагодження конструктивної і плідної співпраці з роботодавцями, їх об’єднаннями, представниками акціонерів. Володимир Іванович бере активну участь у роботі Тристоронньої економічної ради при Президентові України та заходах, які проводяться міністерствами чи Кабінетом Міністрів України. Він входить до складу колегій Державного агентства України по управлінню корпоративними правами та майном, Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України. Стилю його роботи притаманні масштабність мислення, вдумливий підхід до вирішення проблем, урівноваженість, принциповість, високий рівень компетентності і професіоналізму, повага до Людини праці.
Нагороджений орденом «Знак пошани», орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, медаллю «За трудову відзнаку», знаком Держкомнаглядохоронпраці «За доблесну службу». Серед численних профспілкових нагород – звання «Заслужений працівник Профспілки металургів і гірників України», знак ФПУ «Заслужений працівник профспілок України», Срібний знак Конфедерації профспілок країн СНД.
|
