СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ



Нейко Євген Михайлович
Нейко
Євген Михайлович
Доктор медичних наук, професор, дійсний член
Академії медичних наук України, лауреат Державної
премії України в галузі науки і техніки

Народився 7 жовтня 1932 року в с. Смотрич Дунаєвецького району Хмельницької області. 1950 року закінчив Станіславський державний медичний інститут за спеціальністю «лікувальна справа». Від 1987 р. по 2010 р. — ректор Івано-Франківського національного медичного університету. Нині він завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 з курсом клінічної імунології та алергології, доктор медичних наук, професор, дійсний член Академії медичних наук України, з 1995 року введений до складу вченої ради МОЗ України, член Президії Академії медичних наук України, Почесний член академії медицини Польщі, член президії українських Товариств терапевтів, кардіологів, гастроентерологів, СФУЛТу, заслужений працівник Вищої школи України, член комісії АМН України з іменних премій.

Євген Нейко — засновник Прикарпатської терапевтичної школи, що вивчає актуальні питання патології серцево-судинної системи, органів дихання, опорно-рухової системи, травлення, нирок, крові, імунної системи. Започаткував принципово новий напрям у клінічній медицині — застосування немедикаментозних засобів з лікувальною метою та нових способів введення ліків в організм людини. Завдяки проведеному ним циклу ґрунтовних досліджень впливу геохімічного середовища на організм при формуванні атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, захворювань шлунково-кишкового тракту нині впроваджено в практику ряд нових медичних технологій. Його дослідження отримали високу оцінку багатьох світових кардіологічних конгресів. В цілому у доробку Євгена Михайловича понад 700 наукових праць, серед них 30 монографій та навчальних посібників. Високу оцінку наукових кіл отримали такі його праці, як «Мікроелементи і атеросклероз» (1985 р.), «Догляд за хворими» (1990 р.), «Внутрішні хвороби» (1998 р.), «Госпітальна терапія» (2003 р., 2006 р.), «Бронхіальна астма: клініко-генетичні аспекти патогенезу, діагностики, лікування, профілактики» (2003 р.), «Хронічний пієлонефрит: клініко-патогенетичні аспекти діагностики та лікування» (2004 р.), «Мінеральні води України» (2005 р.), «Хронічні гепатити: етіологічні й клініко-патогенетичні особливості» (2005 р.), «Внутрішня медицина» (2009 р.). Під його керівництвом виконано 12 докторських та 42 кандидатських дисертацій. Окрім наукової діяльності, Євген Михайлович багато зусиль віддає доброчинству: він почесний голова Івано-Франківського обласного фонду «Милосердя», фундатор Народної Лічниці — першої в області благодійної установи для малозабезпечених. За свою плідну працю Євген Михайлович Нейко нагороджений Почесною Відзнакою Президента України (1995 р.), Почесною Грамотою Верховної Ради України, Малою і Великою Золотою медаллю Альберта Швейцера, срібною Георгієвською медаллю «Честь. Слава. Труд» ІV ступеня, медаллю «Захисник Вітчизни», пам’ятною медаллю ім. С.П. Боткіна. Повний кавалер ордена «За заслуги» (І, ІІ, ІІІ ступенів). Також удостоєний почесних знаків «Відмінник охорони здоров’я», «Відмінник вищої школи», «За почесну працю». Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992 р.), лауреат премії АМН України (1999 р.). Нагороджений дипломом «Міжнародний академічний Рейтинг популярності та якості Золота Фортуна», хрестом-орденом «За переконливі заслуги».