СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Лук’янець

Вікторія Іванівна

Солістка Віденської державної опери та Національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г. Шевченка

За вагомий особистий внесок у розвиток українського оперного та балетного мистецтва, високий професіоналізм присвоєно почесне звання «Народний артист України» (2001). За вагомий особистий внесок у справу ­консолідації українського суспільства, розбудову ­демократичної, соціальної і правової держави удосто­єна ордена княгині Ольги ІІІ ступеня (2009). Дивлячись на цю тендітну жінку, одразу й не повіриш, що це примадонна світових оперних теат­рів, володарка неповторного бельканто. Одна з найтитулованіших україн­ських співачок, Вікторія Іванівна Лук’янець здобула світове визнання, підкорила сцени Великої Британії, Австрії, Німеччини, Італії, Швейцарії, США та Японії. Однак натхнення її бере початок на Батьківщині: «Ніщо не замінить мені рідної землі, рідного повітря, тої теплоти, яка йде від людей рідних…». Народилася в Києві. Музичну підготовку розпочала ще в ранньому дитинстві, коли брала уроки гри на фортепіано. Закінчила музичне училище ім. Р.М. Глієра (педагог з вокалу – І.Г. Паливода) та Київську державну консерваторію ім. П. Чайковського (педагог – славетна Є.І. Чавдар).

Виступала разом iз Дитячим хором Національного радіо та телебачення під керівництвом Тетяни Копилової. У 1990 р. Вікторія Лук’янець уперше заявила про себе як талановита оперна співачка на Міжнародному конкурсі «Мін-Он» у Токіо та на Міжнародному конкурсі Моцарта у Відні, де виборола І премію. Через рік завоювала I премію на Міжнародному конкурсі Марії Каллас в Афінах. Партія Марфи з опери М. Римського-Корсакова «Царська наречена» на сцені Київської національної опери стала початком професійної кар’єри Вікторії Іванівни, з цією ж роллю вона дебютувала у Московському Большому театрі в 1993 р. Згодом відбулися дебютні виступи в Італії, Франції, Португалії, Японії, Греції. У Московському Большому театрі на молоду співачку звернув увагу відомий віденський імпре­саріо Вальтер Владарскі і вже з 1994 р. ­Вікторія Лук’янець – солістка Віденської опери (партії Віолети, Оскара, Адіни, Джільди та Цариці ночі), улюблениця публіки. Вона дебютувала на Зальцбурзькому фестивалі як Віолетта в «Травіаті» Дж. Верді в 1995 р., що ознаменувало великий прорив для її міжнародної кар’єри. З того часу Вікторію Лук’янець вважають однією з найкращих виконавиць цієї ролі, однак і для всього репертуару бельканто вона є постійною гостею практично всіх відомих театрів світу: Метрополітен-опера в Нью-Йорку, Ковент-Гарден у Лондоні, Ла Скала в Мілані, Опера Бастилія в Парижі, Баварська державна опера Мюнхена, Гамбурзька державна опера, Великий театр Женеви, Нова опера Ізраїля та інші. Самобутнє сопрано Вікторії Іванівни, її непов­торне бельканто робить проникливими ліричні партії, а драматичний репертуар – надзвичайно переконливим. З примадонною на одній сцені співали Хосе Карерас, Пласідо Домінго та Лучано Паваротті, її найбільший натхненник. Улюблені ролі – доленосна Віолетта з «Травіа­ти», Ельвіра з «Пуритани» В. Белліні, Джільда з «Ріголетто» Дж. Верді, Лючія ді Ламмермур з однойменної опери Г. Доніцетті, Донна Анна в «Дон Жуані» В.А. Моцарта. В цілому у репертуарі Вікторії Лук’янець – понад 50 провідних партій сімома мовами. Відомий італійський режисер Франко Дзефіреллі зазначив серед «трьох великих Тра­віат» імена Марії Каллас, Терези Стратас та Вікторії Лук’янець. Нині Вікторія Іванівна з чоловіком та донькою живуть в Австрії, де вона є солісткою Віденської опери, а з 1998 р. ще й незалежною виконавицею. Успішно поєднує виступи з педагогічною діяльністю: професор Віденської консерваторії, почесний доктор педагогічних наук України. Музика – вічна величина, а в поєднанні з вокалом Вікторії Лук’янець ще й неодмінна згадка про Україну у світі.