|
Балтача
Сергій Павлович
Тренер юнацької академії футбольного клубу «Чарльтон Атлетик» (Англія), заслужений
майстер спорту міжнародного класу
Видатний захисник збірної СРСР та київського «Динамо», автор 1100 голів, забитих на чемпіонатах світу. Сергій Балтача одним із перших радянських футболістів поїхав до Великої Британії грати за англійський «Іпсвіч Таун». Доля розпорядилась так, що нині він живе і працює за кордоном, однак серце його належить Батьківщині – рідним Маріуполю, Харкову та Києву.
Народився 17 лютого 1958 р. у м. Жданові (нині Маріуполь). Перші кроки на спортивному полі зробив у іграх на приз клубу «Шкіряний м’яч» з командою «Карамелька», в яку його запросив гравцем перший тренер В.Б. Сидоров. Команда брала участь у республіканському турнірі, саме там на тринадцятирічного Сергія звернув увагу тренер харківського спортінтернату С.Є. Геєр
і запропонував йому професійне навчання.
У Харкові Сергій Балтача тренувався у групі Миколи Михайловича Кольцова, котрий виступав у першому чемпіонському складі київського «Динамо», тож рівнятися було на кого. У 1976 р. грав за харківський футбольний клуб «Металіст». Це був час перших спроб, першого досвіду.
|
Пізніше став студентом Київського інституту фізкультури. За рекомендацією Анатолія Андрійовича Сучкова, селекціонера клубу, перспективного футболіста запросили до київського «Динамо» (1976–1988).
Після недовгого стажування навесні 1978 р. Сергій Балтача дебютував в основному складі у грі зі «Спартаком».
Однак ім’я молодого спортсмена стало відомим широкому загалу за рік до того, коли він у складі збірної СРСР завоював звання чемпіона світу серед юнаків.
С.П. Балтача, граючи за «Динамо», брав приклад зі старших відомих футболістів, постійно вчився і самовдосконалювався. Він знав, що перемога ніколи не дається просто, тож докладав усіх можливих зусиль для її наближення. Сергія відзначив сам Валерій Лобановський, який однією з визначальних його якостей назвав надійність.
За збірну СРСР з футболу Сергій Балтача провів 45 матчів, забив 2 голи і 1 гол в неофіційному матчі. Також зіграв 2 матчі за олімпійську збірну СРСР.
З 1988 р. розпочався новий етап у житті Сергія Балтачі. Він виїжджає за кордон і розпочинає співпрацю з англійським «Іпсвіч Тауном», в якому грав до 1990 р. Це був непростий час, адже рівень підготовки закордонних футболістів суттєво відрізнявся від вимог радянських. Пізніше співпрацював із «Сент-Джонсон», Перт, Шотландія (1990–1993) та як граючий тренер із «Каледонієн», Шотландія (1993–1995).
У 1995 р. повернувся на роботу в Україну, де до 1998 р. був асистентом головного тренера футбольного клубу «ЦСКА-Борисфен» у Києві.
З 1998 р. – знову за кордоном: асистент головного тренера футбольного клубу «Сент-Міррен», Шотландія (1998–1999); тренер Федерації футболу Шотландії (1999–2001); з 2001 р. – тренер юнацької академії футбольного клубу «Чарльтон», Англія. Деякий час працював із «Челсі», а з 2012 р. продовжив співпрацю із «Чарльтон Атлетік».
На всіх етапах свого професійного шляху Сергій Павлович керувався принципом: «Коли хочеш чогось досягнути – забудь про свої колишні заслуги». Можливо, це й визначило його особливу самовіддачу та успіхи у всіх починаннях.
С.П. Балтача – заслужений майстер спорту СРСР, віце-чемпіон Європи (1988), бронзовий призер Олімпіади (1980), учасник чемпіонату світу (1982). Чемпіон світу серед юніорів (1977), чемпіон Європи серед молодіжних команд (1980). Чотириразовий чемпіон СРСР (1980, 1981, 1985, 1986), володар Кубку СРСР (1978, 1982, 1985, 1987), Кубка володарів Кубків УЄФА (1986).
Одружений, має трьох дітей. На спортивному олімпі прізвище Балтача продовжує прославляти донька Олена – перша «тенісна ракетка» Великої Британії.
|
