|
Барон
Фальц-Фейн Едуард
Меценат, громадський діяч
За багаторічну безкорисливу діяльність по поверненню в Україну національних культурних цінностей, збереження української історичної та культурної спадщини, особистий внесок в оновлення заповідника «Асканія-Нова» та у піднесення міжнародного престижу України, багаторічну плідну благодійницьку діяльність нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ (1994), ІІ (1998) та І (2002) ступенів.
Знана постать, яка стала відомою в широких колах громадськості в другій половині ХХ століття – барон Едуард Олександрович
фон Фальц-Фейн. Народився 14 вересня 1912 р.
у с. Гаврилівка на Херсонщині. Життя цього шанованого благодійника наповнене найрізноманітнішими подіями, професіями та вчинками. Живучи далеко від Батьківщини, Едуард Олександрович використовує кожну найменшу можливість допомогти їй, розвиваючи й примножуючи культурну спадщину. Місце, де постійно знаходиться частина душі барона Фальц-Фейна, – родинний маєток та заповідник «Асканія-Нова», збудований його дядьком, Фрідріхом Едуардовичем Фальц-Фейном.
Після перевороту 1917 р. разом із родичами Едуард фон Фальц-Фейн оселився в Німеччині (1918–1923), потім у Франції, згодом у Ліхтенштейні.
|
У молоді роки, отримавши агрономічну спеціальність квітникаря, одночасно займався велоспортом. У 1933 р. виборов першість на чемпіонаті Франції. У подальшому освоїв професію репортера, що також сприяло швидкому налагодженню контактів з людьми різних професій, політичних поглядів та віросповідань.
Так, у 1936 р. був акредитований на Олімпійських іграх у Німеччині, став найкращим репортером газети. Цього ж року створив у Ліхтенштейні Олімпійський комітет і команду для участі в зимовій Олімпіаді 1936 р., де взяв участь у змаганнях із бобслею.
У 1950-ті р. всерйоз зайнявся туристичним бізнесом, переселився до князівства Ліхтенштейн, де на початку 1960-х по сусідству з княжим замком збудував віллу під назвою «Асканія-Нова».
З роками ностальгія за Батьківщиною ставала все сильнішою, і Едуард Олександрович став шукати шляхи її відвідування. Уперше Е.О. Фальц-Фейн повернувся на Батьківщину у 1980 р., коли приїхав на Московську олімпіаду як президент Олімпійського комітету Ліхтенштейну. З того часу почалась його активна і плідна діяльність із повернення на рідну землю втрачених у роки революції і війни культурних цінностей. Із розпадом Радянського Союзу Едуард Олександрович однаково толерантно ставиться до процесів, що проходять в Україні та Росії, і намагається допомогти у розвитку демократичних механізмів. Напрямок його громадської діяльності – розвиток спортивних, культурних та туристичних зв’язків між народами, збереження природи.
Ім’я барона Фальц-Фейна стало легендою уже після перших пожертв для України: бібліотека Дягілева-Лифаря для фондів НАН України в Києві; парадний портрет князя Потьомкіна для Воронцовського палацу; персидський килим ручної роботи, що був подарований імператору Миколі ІІ
у 1913 р., для Лівадійського палацу; понад 100 предметів живопису, численні історичні документи, рідкісні видання, цінні архіви тощо. Окремої уваги заслуговує меценатська діяльність Едуарда Олександровича у відродженні родинної спадщини – біосферного заповідника «Асканія-Нова». Його прагнення, щоб садиба перетворилася на будинок-музей Фальц-Фейнів, музей природи «Асканія-Нова», куди він міг би передати всі зібрані пам’ятки, документи, фотографії.
За вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, популяризацію її історичної спадщини і сучасних досягнень нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V і IV ступенів, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та пам’ятним знаком. Удостоєний почесних нагород Ліхтейнштейну та Російської Федерації.
|
