СТВОРЮЄМО ЦІННІСТЬ

Яновський
Фелікс Йосипович

Професор кафедри електроніки, робототехніки і технологій моніторингу та інтернету речей Ду «Київський авіаційний інститут»

Доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, довічний дійсний член Інституту інженерів із електротехніки та електроніки, дійсний член Академії електромагнетизму (США), професор Делфтського технічного університету (Нідерланди)


Усесвітньо відомий учений, винахідник та освітянин Фелікс Яновський зробив вагомий внесок у розвиток радіолокації, електроніки, ІТ та дистанційного зондування, створення цифрових бортових радарів та інших сучасних систем авіоніки нового покоління. Його праці мають широке застосування у різних галузях, особливо в авіації та метеорології. Науковець створив теорію статистичної локалізації зон, небезпечних для польотів літальних апаратів у тропосфері, розробив методи дистанційного виявлення, розпізнавання і оцінки інтенсивності різних небезпечних метеорологічних явищ, сформулював і дослідив новий клас проблем когерентно-поляриметричного дистанційного зондування природних і штучних об’єктів, включаючи метод вилучення корисної інформації з сигналів шляхом моделювання в процесі непрямих вимірювань. З ім’ям вченого пов’язано започаткування і розвиток спектрально-поляриметричної радіолокації. Результати його досліджень і винаходи втілено як в Україні (серія бортових радарів «Гроза-М» і «Буран»), так і за кордоном (обробка сигналів дослідницьких метеорологічних радіолокаційних систем TARА і PARSAX, Нідерланди). Ініціатор і учасник розроблення української системи попередження зіткнень літаків типу TCAS-II (СПС-2000), реалізованої НДІ «Буран» і заводом «Радар».
Народився майбутній науковець 7 лютого 1946 р. в Києві. Після закінчення радіотехнічного факультету Київського інституту інженерів цивільної авіації (згодом Національний авіаційний університет, нині Державний університет «Київський авіаційний інститут») розпочав в рідній альма-матер науково-педагогічну працю (1969). Тут він пройшов шлях від асистента, старшого викладача до доцента і професора. У 1979 р. захистив кандидатську дисертацію. Успішно поєднував викладання з науковою діяльністю в галузі авіаційної та метеорологічної радіолокації. У 1980–1990 рр. завершив цикл комплексних досліджень і розробок з локалізації небезпечних для авіації метеорологічних явищ з борту літака, що лягли в основу докторської дисертації, яку він захистив у 1992 р. і став одним із перших докторів технічних наук в незалежній Україні. У 1993 р. захистив ще одну докторську дисертацію за спеціальністю «Радіолокація і радіонавігація».
Упродовж 2000–2008 рр. працював професором кафедри аеронавігаційних систем, далі протягом 12 років був завідувачем кафедри електроніки (з 2019 р. — електроніки, робототехніки і технологій моніторингу та інтернету речей). Із 2020 р. й донині обіймає посаду професора цієї кафедри.
Творча праця Фелікса Йосиповича пов’язана, з одного боку, безпосередньо з рідним університетом, а з іншого — має широкий міжнародний контекст. У 1994 р. учений вперше отримав грант на наукову подорож в м. Сіетл (США) й відтоді став регулярним учасником міжнародних наукових заходів, керівником і виконавцем міжнародних проєктів. Був організатором, головою секцій, членом програмних комітетів, провідним спікером низки міжнародних конференцій із мікрохвиль, електроніки й комп’ютерних технологій як в Україні, так і за кордоном — в Парижі, Лондоні, Амстердамі, Римі, Мадриді, Варшаві, Мюнхені та багатьох інших містах. Він був співголовою International Radar Symposium (2014) у Ґданську (Польща) і European Microwave Conference in Central Europe (2019) у Празі (Чехія). У 2009 р. статтю Д. Глушка та Ф. Яновського було визнано найкращою науковою роботою Європейської радарної конференції в Римі (Італія). В Україні вчений заснував і очолював декілька рейтингових міжнародних конференцій, зокрема Microwaves, Radar and Remote Sensing Symposium (MRRS), що регулярно проходить з 2005 р., притягуючи до 60 % учасників із-за кордону. Доповіді публікуються у цифровій бібліотеці IEEE Xplore та індексуються в Scopus.

У 1995 р. після обговорення доповіді Фелікса Йосиповича на конференції у м. Нант (Франція) його було запрошено до Нідерландів у Делфтський технічний університет (TU Delft), де упродовж 1996–2003 рр. він працював як провідний дослідник (Top Scientist). Окрім того, як запрошений професор читав курси лекцій у таких закладах світу: PennState University (США, 1998), Technical University of Hamburg-Harburg (Німеччина, 2005), Al-Balqa Applied University/Al-Huson University College (Йорданія, 2007), Hanyang University (Республіка Корея, 2008), Інститут метеорології, Китайська академія наук, (КНР, 2010), Політехніка Варшавська (Польща, 2010, 2013, 2014), TU Delft (Нідерланди, 2015), Sunchon National University (Республіка Корея, 2015, 2018), Kenyatta University (Кенія, 2018, 2019, 2020), Kalyani Center for Technology and Innovation (Індія, 2019).
У 2022 р. професора знову запросили до Делфтського технічного університету, де він займається проблемою мультиінструментального дистанційного зондування атмосфери, розробив нові підходи до калібрування хмарних радіолокаторів міліметрового діапазону і злиття даних радарів різних частотних діапазонів, мікрохвильових радіометрів і лазерних дисдрометрів. За сумісництвом провадить освітню діяльність онлайн і в Україні.
Серед наукових інтересів дослідника — радіолокація, обробка сигналів, дистанційне зондування, адаптивні вимірювання, електрика атмосфери. Фелікс Яновський заклав теоретичні основи локалізації зон небезпечних метеорологічних явищ (ЗНМЯ), розробив методи локалізації ЗНМЯ, зокрема зон турбулентності, градової небезпеки, підвищеної електричної активності в хмарах, а також зон потенційного зледеніння літаків у польоті. Він розробив теорію, математичні моделі та способи доплерівсько-поляриметричної радіолокації, когерентного поляриметричного дистанційного зондування, спектрально-поляриметричної радіолокації, а також принципи побудови відповідних пристроїв і систем.
Професор Ф. Й. Яновський — автор і співавтор 12 книг, які опубліковано у видавництвах України, США й Нідерландів. У його доробку понад 500 наукових статей, 35 навчально-методичних праць, 42 патенти на винаходи.
Член Наукової ради НАН України з проблеми «Радіофізика та мікрохвильова електроніка» (з 2003 р.), Європейської мікрохвильової асоціації (EuMA), зокрема Генеральної асамблеї EuMA (2004–2007; 2022–2025), експерт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (з 2020 р.) Також ученого обрано дійсним членом декількох міжнародних академій наук.
У 1994 р. Фелікс Яновський приєднався до Інституту інженерів із електротехніки і електроніки (IEEE), був організатором і першим головою українського відділення IEEE з аерокосмічних і електронних систем та обробки сигналів (SP/AES Chapter), а у 2016 р. та у 2020 р. його обрано головою Української секції IEEE.
Захоплюючись науковою роботою, професор уникав адміністративної діяльності, але все ж став одним із засновників і першим директором (за сумісництвом) Європейського субрегіонального навчального центру ICAO з авіаційної безпеки при НАУ та забезпечив два випуски слухачів (1999–2000).
Ф. Й. Яновський залучив чимало талановитої молоді до науки, а колег — до міжнародної діяльності. 17 його учнів захистили докторські та кандидатські дисертації. Також консультував докторантів у TU Delft та інших університетах світу. Упродовж 2011–2017 рр. був ініціатором і координатором проєктів EWENT та ACTIVE за програмою Erasmus Mundus, а потім Erasmus+ щодо обміну студентами і викладачами з університетами Великої Британії, Ірландії, Іспанії, Італії, Франції, Чехії, Польщі й Угорщини.
Не менш насиченою є редакційна діяльність науковця. Із 2008 р. працює заступником редактора «International Journal of Microwave and Wireless Technologies», що видається EuMA і «Cambridge University Press» (Велика Британія), з 2017 р. — головним редактором «International Journal of Image, Graphics and Signal Processing» (Гонконг, КНР). У 2014 р. був редактором спеціального випуску журналу IEEE «Aerospace & Electronic Systems Magazine» (США). Є членом редакційних рад низки професійних журналів в Україні.
Як фахівець був рецензентом дослідницьких проєктів INTAS (2005–2006), провідних професійних журналів IEEE Transactions, Frontiers та інших, членом експертної ради ВАК України (1998–2002), низки спеціалізованих рад із захисту дисертацій, зокрема в TU Delft, конкурсної комісії Національного фонду досліджень України.
За вагомий внесок у розвиток науки, плідну викладацьку і громадську діяльність Фелікс Йосипович Яновський удостоєний низки державних відзнак, серед яких грамота Верховної Ради України та довічна стипендія Кабінету Міністрів України «За видатні заслуги у сфері вищої освіти».


Felix J. Yanovsky
Professor of the State University «Kyiv Aviation Institute» (Ukraine); Senior Researcher, Professor of the Delft University of Technology (Netherlands); DSc, PhD (Engineering); IEEE Life Fellow; Fellow of the Electromagnetics Academy (Cambridge, MA, USA) and the European Microwave Association.
He has been a Visiting Professor at: the Delft University of Technology (Netherlands), the Penn State University (University Park, PA, USA), the Hamburg-Harburg Technical University (Germany), the Hanyang University (Seoul city, Republic of Korea) the Al-Balqa Applied University/Al-Huson University College (Irbid, Jordan), the Beijing Institute of Meteorology, the Chinese Academy of Science (China), the Warsaw University of Technology (Poland), the Suncheon National University (Suncheon city, Republic of Korea), the Kalyani Centre for Technology & Innovation (Pune, India), the Kenyatta University (Nairobi, Kenya).
Research areas: radar, signal processing, remote sensing, adaptive measurements, atmospheric electricity, radar meteorology, data fusion.