Шендеровський
Василь Андрійович
Провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України, віцепрезидент Українського фізичного товариства (2004–2012)
Доктор фізико-математичних наук, професор, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, перший почесний доктор Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя (2012) та Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича (2013), лауреат премій Фонду Тараса Шевченка (1997) та імені Івана Огієнка (1996), почесний громадянин міста Заставни (2017) та смт Гримайлова (2020)
Великий внесок у дослідження історії української науки, популяризацію її досягнень, повернення в інформаційний простір незалежної України пам’яті про репресованих або малознаних через заборони тоталітарної радянської влади українських учених світового рівня зробив за час своєї багатолітньої праці у цій царині Василь Андрійович Шендеровський. Він також відомий як у нашій країні, так і за кордоном фізик-теоретик, термінолог, громадський діяч, співавтор низки монографій та фундаментальних словників фізичної лексики, з радіології і радіаційної безпеки, автор сценаріїв науково-популярних фільмів і радіопередач, упорядник і редактор вагомих видань про видатних українських учених. За його ініціативою вперше в Україні здійснено перевидання «Біблії» у перекладі Пантелеймона Куліша, Івана Нечуя-Левицького й Івана Пулюя (2000, 2007, 2020) та «Євангелія» у перекладі Пилипа Морачевського (2007, 2011).
 
Народився 22 серпня 1942 р. в містечку Заставна на Буковині в селянській родині. Після закінчення з відзнакою фізико-математичного факультету Чернівецького університету (1964) та після служби в армії працював в Інституті напівпровідників (1965–1967), а згодом навчався в аспірантурі Інституту фізики АН України за спеціальністю «Теоретична фізика» (1967–1970). У 1972 р. захистив кандидатську, а в 1984 р. — докторську дисертації. Наукові інтереси Василя Андрійовича пов’язані з дослідженням транспортних процесів у напівпровідникових структурах з низькою симетрією та вузькою забороненою зоною. На основі результатів наукових досліджень написав (у співавторстві) три монографії: «Вузькозонні напівпровідники. Вирощування та фізичні властивості» (1984), «Процеси переносу в телурі» (1987), «Варіаційний метод в кінетичній теорії» (1992), які вийшли у світ у видавництві «Наукова думка». Є співавтором «Українсько-англійсько-німецько-російського словника фізичної лексики» (1996), «Українсько-англійсько-російського словника з радіаційної безпеки» (1998), «Українсько-англійсько-російського тлумачного словника з радіології та радіологічного захисту» (2007), а також книг «Корчі радяномовного словникарства. За мову, термінологію і ще дещо» (2001), «За правдиве українське назовництво» (2003). Під його керівництвом захищено 12 кандидатських дисертацій (5 — з теоретичної фізики, 7 — з історії науки). Приділяючи значну увагу підготовці наукових кадрів, учений нині активно продовжує наукове керівництво молодими дослідниками.
Василь Шендеровський — віцепрезидент Українського фізичного товариства (2004–2012), член вченої ради ІФ НАНУ та редколегій авторитетних науково-популярних журналів, співпрацює з Київським товариством «Знання» і Всеукраїнською правозахисною організацією «Меморіал»
|
ім. Василя Стуса. Був членом низки спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Під його керівництвом 10 років працював клуб «Наукова спадщина» при Будинку вчених НАНУ.
Упродовж останніх трьох десятиріч професор В. Шендеровський активно працює у галузі історії науки і техніки. У 1999 р. він започаткував на першому каналі Українського національного радіо авторську програму «Нехай не гасне світ науки», де вийшло понад 150 радіопередач про українських дослідників. Став автором понад 10 сценаріїв науково-популярних фільмів про видатних учених, зокрема «Іван Пулюй. Повернення», «Олександр Смакула», «Данило Заболотний», «Сергій Виноградський», «Володимир Липський» та низки телевізійних передач із рубрики «Знамениті українці». Фільм «Іван Пулюй. Повернення» здобув першу премію на Міжнародному конкурсі «Нашого цвіту — по всьому світу» (2001).
За його авторства видано чотири томи наукових розвідок «Нехай не гасне світ науки» (загальним накладом приблизно 20 тисяч примірників), він упорядник і редактор чотирьох томів праць про видатного українського вченого-фізика Івана Пулюя, монографії Олександра Смакули «Монокристали», книг «Стефан Стубелевич», «Кредо життя — наука», «Моя Королівська земля», «Розсип думок». У співавторстві видав книги «Видатні українські вчені у світовій науці. Стислий довідник» (2012), «Апостол правди і науки» (2020). У 2016 р. у видавництві «Академперіодика» вийшла його книга «May the light of science never die», яка була відзначена як краще книжкове видання НАН України у номінації «Довідкове видання: суспільно-гуманітарний напрям». 2019 р. побачила світ фундаментальна книга «Вчені України у світовій науці», а 2023 р. — книга «На скрижалях науки». З його ініціативи вперше в Україні видано книги «Ганна Барвінок» (збірник, 2001; т. 1, 2011; т. 2, 2023), «Дві культури» О. Боргардта, «Малярство і графіка Тараса Шевченка» В. Яцюка та «Людина й ультрафіолет» М. Курика.
Василь Шендеровський — автор та співавтор понад 900 наукових і науково-популярних праць. На основі нарисів про славетних українських науковців і культурних діячів, що їх представлено у багатотомному виданні «Нехай не гасне світ науки», створено експозицію «Трагічні скрижалі української науки» (2015) і «Доля дванадцяти» (до 100-річчя Національної академії наук України)» про перших дійсних членів академії (2018). У 2023 р. до 150-річного ювілею товариства створено (разом з А. Фелонюком) виставку «НТШ в постатях». Починаючи з 2011 р., активно працює в Національному центрі «Мала академія наук України», популяризуючи наукові досягнення українських учених серед учнівської молоді.
Нагороджений подякою (2001) та «Знаком пошани» (2002) Київського міського голови, орденом святого рівноапостольного Володимира Великого ІІІ ступеня (2006), відзнакою «За професійні здобутки» (2012) та подякою НАНУ на відзначення вагомих заслуг перед НТШ та з нагоди 150-річчя від часу заснування товариства (2023), почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2009), орденом «За вірність» ім. В. Стуса (2016), почесними відзнаками НВР НАНУ за вагомий внесок у популяризацію наукових здобутків українців (2021) та Чернівецької обласної ради «За заслуги перед Буковиною» (2023), премією НАНУ «За популяризацію науки» (2023), медалями ВО «Країна» «За відродження України» (2024) та «Хрест Свободи» Православної церкви України (2024). Кандидатуру Василя Андрійовича у 2004 р. подавали на отримання міжнародної премії ЮНЕСКО за популяризацію науки.
Багатогранну наукову і громадську діяльність професора Василя Шендеровського високо оцінено українським суспільством: він став незаперечним прикладом активної громадської позиції, стійкости у відстоюванні засадничих питань нашої історії, виховуючи у молодого покоління почуття гідности й національної ідентичности та утверджуючи українську державність.
Vasyl A. Shenderovskyi
Leading Researcher of the Institute of Physics, the NAS of Ukraine, Vice-President of the Ukrainian Physical Society (2004–2012), DSc (Physics and Mathematics), Prof., Honorary Doctor of the Ternopil Ivan Puluy National Technical University and the Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Laureate of the Taras Shevchenko Foundation and Ivan Ohienko Foundation Prizes.
Research areas: transport processes in semiconductor structures with low symmetry and a narrow band gap, biographical studies of Ukrainian scientists.
|
