|
Руденко
Адель Вікторівна
Завідувач лабораторії мікробіології, вірусології та мікології Державної установи «Інститут урології імені академіка О. Ф. Возіанова НАМН України», доктор біологічних наук, професор,
почесний професор Державної установи «Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова НАМН України»,
заслужений винахідник України
Народилася 7 квітня 1940 р. в м. Кременчук на Полтавщині. Закінчила біологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Вперше почувши лекції з вірусології, вирішила самостійно опановувати цю галузь. Уже на першому курсі університету брала активну участь у наукових гуртках, а згодом проходила практику в Інституті інфекційних хвороб, який став для неї другим науковим домом, особливо в галузі вірусології. Своїм наставником вважає доктора медичних наук — професора Н. П. Корнюшенко. Здобула наукові ступені кандидата (1968) та доктора біологічних наук (1984). Має вчене звання професора (1990).
Коли Адель Вікторівна закінчила університет 1963 р., там створили кафедру вірусології та одразу ж запросили здібну колишню студентку до її складу, спочатку на посаду старшого лаборанта. Працюючи на кафедрі вірусології, Адель Руденко досліджувала структуру штамів вірусів грипу типу А та довела, що в разі застосування антибіотикотерапії з перших днів захворювання порушується каскадна імунна реакція, а за відсутності утворення антитіл, які нейтралізують вірус, може приєднуватися бактеріальна інфекція та розвиватись ускладнення — пневмонія.
Дізнавшись про оголошений конкурс на посаду старшого наукового співробітника лабораторії мікробіології в Інституті урології та нефрології, не роздумуючи, подала документи й виграла його. Відтоді працює в Інституті понад 50 років, пройшовши всі наукові сходинки: старший науковий співробітник, керівник групи та завідувач лабораторії. Колектив під керівництвом Аделі Вікторівни достатньо вагомий за рівнем кваліфікації.
У лабораторії проводяться різнобічні наукові розробки й водночас повсякденні практичні дослідження. Один з основних напрямів — вивчення етіологічних факторів захворювань нирок, сечовивідних шляхів, статевих органів інфекційного генезу. Особливе значення має з’ясування етіологічних факторів чоловічого й жіночого безпліддя. Колектив лабораторії встановив, що найпоширенішими чинниками розповсюдження цієї патології є хламідії, мікоплазми, уреаплазми, віруси сімейства герпесу. А також усебічно вивчено біологічні властивості цих збудників і доведено їх роль у виникненні низки захворювань урогенітальної та репродуктивної сфери.
Під керівництвом Аделі Руденко в лабораторії відбувається постійний розвиток технологій і впровадження нових підходів у роботі. Зокрема, на базі лабораторії створено експериментальні моделі запальних захворювань, зумовлених збудниками різноманітних таксономічних груп. На цих моделях фахівці розшифровують й уточнюють особливості етіопатогенезу захворювання, розробляють адекватні методи етіопатогенетичної терапії, випробовують нові антимікробні лікарські препарати. А також Адель Вікторівна разом зі своїм колективом безупинно покращують методи етіологічної діагностики інфекційних
|
та інфекційно-запальних захворювань у сфері патології, якою займається Інститут.
Лабораторія мікробіології, вірусології та мікології є підрозділом великого багатопрофільного клінічного Інституту, який працює в складній галузі медицини з новими варіантами бактеріальної патології. Тож низку основних робіт вірусологи виконують у співпраці з імунологами. А нещодавно на базі лабораторії було створено центр із вивчення мікозів. До цих досліджень виявляє велику зацікавленість сучасне коло споріднених закладів не тільки в найближчих країнах, а й у Європі та світі загалом.
Часто до Аделі Вікторівни звертаються пацієнти, хоч вона й не причетна до лікування безпосередньо. До неї хворі звертаються за консультацією, і нерідко професорці доводиться відстоювати перед лікарями свій діагноз. До прикладу, молодий хлопець мав скарги на порушення руху, головний біль і складність координації рухів, і лікарі запідозрили наявність пухлини мозку в організмі. Однак, після глибоких досліджень на наявність мікроспопічних грибів, хворому було призначено адекватне антимікотичне лікування.
В іншому випадку хлопчика з діагнозом пневмонія мали лікувати антибіотиками, і тільки завдяки результатам проведених
мікологічних досліджень вдалося підтвердити діагноз мікозу й уникнути лікування антибіотиками, які сприяли б розмноженню грибів і призвели б до ще більшого загострення й прогресування хвороби. Призначення адекватних антимікотиків дало позитивний ефект лікування.
Адель Вікторівна — керівниця понад 30 науково-дослідних проєктів, зокрема й за грантом NASA. Авторка та співавторка 12 монографій, підручника для студентів вищих медичних навчальних закладів, 800 наукових праць, надрукованих в Україні та поза її межами, а також 35 патентів на винаходи.
У науковій клінічній школі з мікоплазмології Аделі Руденко розробляються методи лікування хворих на мікоплазмози, уреаплазмози, вірусні інфекції, що є особливо важливим у лікуванні жінок із безпліддям та патологією вагітності. Наразі професор досліджує комплексну систему захисту людини та навколишнього середовища від руйнівної дії бактерій, грибів та вірусів, а також бере участь у створенні нових полімерних матеріалів з антимікотичними й антибактеріальними властивостями для використання під час довготривалих космічних польотів і для потреб медицини.
Професор постійно бере участь у міжнародних наукових конгресах із мікології та мікробіології. Протягом 12 років очолювала комісію з біоетики в Інституті урології. Член редколегій декількох наукових журналів. Член вчених рад із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора біологічних та медичних наук. Під її керівництвом підготовлено 24 кандидати біологічних і медичних наук і 2 доктори медичних наук.
Протягом десятків років сумлінної роботи А. В. Руденко здобула багато нагород і відзнак. Зокрема, нагороджена Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2004), відзнаками «Знак пошани» від Національної медичної палати України (2017) та Національної академії медичних наук України (2023), подякою Київського міського голови (2021), а також медаллю Агапіта Печерського (2023). За заслуги у винахідницькій діяльності присвоєно почесне звання «Заслужений винахідник України» (1987). Лауреат премії Національної академії наук України імені академіка Д. К. Заболотного (2000).
Незвичне ім’я Аделі Вікторівни стало символом любові до людей, професії, навколишнього світу в усіх його проявах.
|
