|
Лібанова
Елла Марленівна
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, академік НАН України, докторка економічних наук, професорка,
заслужена економістка України
Лібанова Елла Марленівна — відома учена-економістка, демографка, талановита організаторка наукових досліджень переважно піонерного характеру, блискуча викладачка і непересічна особистість.
Кандидат економічних наук за спеціальністю «Статистика» (1977), доктор економічних наук за спеціальністю «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» (1992), доктор економічних наук за спеціальністю «Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика» (2021). Професор зі спеціальності «Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика» (2000). Член-кореспондент НАН України за спеціальністю «Економіка праці» (2003), академік НАН України за спеціальністю «Соціоекономіка» (2009). Упродовж 2000–2005 рр. — наукова консультантка Президента України.
Народилася 12 лютого 1950 р. у Києві. У 1971 р. закінчила Київський інститут народного господарства ім. Д. С. Коротченка.
В системі Національної академії наук України працює з 1979 р., спочатку в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України, де пройшла шлях від старшого інженера до завідувачки відділу, а з 2003 р. — в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, спочатку була заступницею директора, а з 2008 р. — директорка.
Академік НАН України Е. М. Лібанова є фундатором кількох абсолютно нових для національної науки напрямів досліджень, три з яких — ринок праці, бідність і соціальне відторгнення, людський розвиток — згодом перетворились у самостійні наукові школи, отримавши продовження у сучасних дослідженнях відділів Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.
Академік Е. М. Лібанова була керівником робочої групи і співавтором офіційно затверджених Верховною Радою, Президентом та Кабінетом Міністрів України Концепції (2004) та Стратегії демографічного розвитку України до 2015 р. (2006). Значна частина авторського доробку Е. М. Лібанової пов’язана з формулюванням концепції проведення пенсійної реформи в Україні: під її науковим керівництвом та за безпосередньої участі створено оригінальну модель пенсійної системи України, Концепції загальнодержавної цільової соціальної програми «Здорова нація» на 2009–2013 рр. (2008), Стратегії і комплексної програми подолання бідності (2001), Методики комплексної оцінки бідності (2002), Концепції загальнодержавної цільової соціальної програми збереження і розвитку трудового потенціалу України на період до 2017 р. (2009), Концепції подальшого проведення пенсійної реформи (2009), Стратегії розвитку державної статистики на період до 2012 р. (2009), Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» (2010) тощо.
Е. М. Лібанова також керівниця робочих груп з підготовки низки тематичних доповідей щорічних Послань Президента України до Верховної Ради України, низки Національних доповідей з проблем демографії, соціальної політики, ринку праці, гендерних відносин.
Творчий доробок Елли Марленівни Лібанової перевищує 500 наукових праць, з них понад 60 — в міжнародних виданнях‚ у тому числі структур ООН — Світового банку, МВФ, МОП, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), МОМ, Фонду ООН у галузі народонаселення тощо. Індекс цитування науковиці (h-індекс за Google Scholar) — 56. Отримала понад 20 свідоцтв про авторське право на твори наукового характеру, та 2 авторських свідоцтва — на унікальні методики: Методика побудови «карти бідності» населення України (2018) та Методика комплексної оцінки бідності (2019). За її безпосередньої участі вперше
|
на теренах Центральної та Східної Європи запропоновано (1995), впроваджено (2002) та удосконалено (2012) Методику вимірювання регіонального людського розвитку, яку використовує Державна служба статистики України для щорічного моніторингу стану і тенденцій людського розвитку. Розробки академіка Е. М. Лібанової у сфері вимірювання і типологізації людського розвитку отримали вагоме міжнародне визнання — вона є постійним експертом, керівником наукових колективів та співавтором доповідей про людський розвиток в Україні та про Цілі розвитку тисячоліття і Цілі сталого розвитку, що готуються під егідою ООН.
Високий міжнародний авторитет академіка НАН України Елли Лібанової підтверджує її членство у зарубіжних та міжнародних організаціях: Міжнародній організації з наукового дослідження населення (IUSSP), Європейській комісії, Всесвітньому економічному форумі, консультативних групах з підготовки 25-ї та 26-ї Доповіді про стан людського розвитку (Human Development Report), Міжнародному консорціумі з питань управління державними фінансами (ICGFM — The International Consortium on Governmental Financial Management), Європейській асоціації економістів праці (EALE), Міжнародному статистичному інституті (ISI), Міжнародній асоціації статистиків з обстежень (IASS) тощо.
Вільно володіючи англійською мовою, академік Е. М. Лібанова систематично бере участь в авторитетних міжнародних семінарах та конференціях. Зокрема, очолювала офіційні делегації України на 35 та 36 сесіях Комісії ООН з соціального розвитку (Нью-Йорк, 1997, 1998) була радницею Делегації України на Європейському форумі з проблем становища жінок (Відень, 1994) і Всесвітньому форумі з соціальних проблем «Женева-2000» (Женева, 2000), на щорічних сесіях Комісії ООН з народонаселення і розвитку (Нью-Йорк, 2007, 2008). Брала участь у низці конференцій та семінарів як експертка ООН з проблем людського розвитку (Нью-Йорк, 1995), сталого розвитку (Нью-Йорк, 1996; Гент, 1996; Будапешт, 1999), старіння населення (Мальта, 1997).
Координаторка ЮНІСЕФ з питань соціальної політики країн з перехідною економікою (Флоренція, 1993–1998), експертка Світового банку з проблем бідності населення в країнах з перехідною економікою (Будапешт, 2000), Єврокомісії з проблем соціально-економічного розвитку (Брюссель, 2008), з проблем подолання світової економічної кризи (Бонн, 2009), Міжнародного консорціуму з питань управління державними фінансами (Маямі, 2017), ЄЕК ООН з питань Індексу активного старіння (Більбао, 2018) та з питань сталого розвитку (Женева, 2018), Фонду ООН у галузі народонаселення (Найробі, 2019), Міжнародного центру дослідників Вудро Вілсона в рамках української дослідної програми Інституту Кеннана (Вашингтон, 2019), Національного інституту статистики Італії в рамках проєкту ООН «Жінки в Україні» (Рим, 2019) та багатьох інших структур ООН, міжнародних організацій та урядів. З 2012 р. є експерткою міжнародної експертизи у Європейській комісії та міжнародною експертом Всесвітнього економічного форуму. Елла Лібанова разом із всесвітньовідомими вченими та видатними особистостями увійшла до складу Консультативних груп з підготовки 25 та 26-ї Доповідей про людський розвиток (2016–2017).
Під її керівництвом захищено 9 дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора і 13 — кандидата економічних наук. Чимало її колишніх учнів посідають провідні позиції в багатьох сферах українського суспільства та є гідними спадкоємцями наукової школи Елли Марленівни.
Е. М. Лібанова веде значну науково-експертну роботу: академік-секретар Відділення економіки НАН України; членкиня колегій Міністерства соціальної політики України та Державної служби статистики України, Комісії при Президентові України з питань громадянства, правління Пенсійного фонду України, експертної ради ВРУ з питань імміграції, науково-експертної ради Міністерства соціальної політики України та експертної ради з питань етнополітики, Консультативної групи видатних діячів Програми розвитку ООН, Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки та заступниця голови секції соціально-економічних наук Комітету, міжвідомчої робочої групи КМУ з підготовки перепису населення України, міжвідомчої робочої групи КМУ з питань реформування державного замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів, міжвідомчої робочої групи ВРУ зі збору, аналізу та здійснення контролю виконання рішень ВРУ з питань обґрунтованості підняття цін/тарифів; голова спеціалізованої вченої ради за спеціальністю 08.00.07 «Демографія, економіка праці, соціальна
економіка і політика»; голова наглядової ради Національного торговельно-економічного університету; членкиня наглядової ради Чернігівського національного технологічного університету; головна редакторка журналу «Демографія і соціальна економіка»; членкиня науково-видавничої ради НАН України та редакційних колегій журналів «ECONOMICS & SOCIOLOGY», «Наука та інновації», «Економічна теорія», «Економічний часопис ХХІ» та електронного наукового журналу «Virtual Economics».
Нагороджена медаллю «В честь 1500-річчя Києва» (1988), Почесною грамотою (2003) та Подякою (2004) Кабінету Міністрів України, орденом княгині Ольги III (2009), II (2013) та I (2021) ступенів, Премією НАН України імені М. І. Туган-Барановського в області економіки (2011), Подякою Верховної Ради України (2018), відзнаками НАН України (2015, 2018, 2020).
|
