|
Бережняк
Валерій Дмитрович
Суддя Ніжинського міськрайонного суду (у відставці), викладач кафедри політології, права та філософії Ніжинського державного університету
імені Миколи Гоголя, заслужений юрист України
Валерій Дмитрович Бережняк понад 28 років віддав служінню верховенству права, законності і справедливості. Талановитий керівник і суддя, який завдяки своїй наполегливості, працьовитості і природному хистові досяг високих результатів у роботі.
Народився 19 вересня 1961 р. в с. Бакаївка Ічнянського району Чернігівської області. Батьки — Дмитро Матвійович і Галина Артемівна — з дитинства прищепили любов до праці. Одразу після закінчення школи в 1979 р. розпочав трудову діяльність як секретар судових засідань Ічнянського районного суду Чернігівської області. На цю посаду повернувся після проходження військової служби в 1980–1982 рр.
Робота в суді надихнула отримати вищу юридичну освіту. У 1983 р. вступив на факультет № 1 Харківського юридичного інституту (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). У 1987 р. отримав диплом і був зарахований стажистом судді Ніжинського міського суду Чернігівської області. За рік був переведений на посаду стажиста Бобровицького районного суду Чернігівської області, де виконував обов’язки судді.
|
У 1989 р. Валерій Бережняк був обраний суддею Ніжинського міського суду. У 1998 р. обійняв посаду заступника голови суду, а в 2001 р. — голови. У зв’язку з судовою реформою, після якої відбулося об’єднання судів, у 2004 р. Валерій Дмитрович був переведений до Ніжинського міськрайонного суду і призначений його головою.
Після відставки у 2016 р. продовжує займатися розвитком української судової системи, але вже як викладач. Із 2017 р. він працює на кафедрі політології, права та філософії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, ставши наставником для майбутнього покоління юристів, яким він залюбки передає власний багаторічний досвід і професійні знання в галузі права.
За всі життєві й професійні досягнення Валерій Бережняк дякує своїй коханій дружині Лідії Іванівні, яка завжди поділяла його захоплення, підтримувала й надихала на нові звершення. Разом виховали двох дітей. Любов до права передалася і їм. Обоє продовжили батькову справу й закінчили Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.
За сумлінну працю, спрямовану на розвиток надважливої для всієї країни галузі, встановлення й зміцнення судової системи України, заслуги у здійсненні правосуддя, значний внесок у забезпечення захисту прав і свобод громадян та високий професіоналізм Верховний Суд України і Рада суддів України відзначили Бережняка Валерія Дмитровича Почесною грамотою (2004). Також його нагороджено почесною відзнакою Вищої ради юстиції (2005), почесними грамотами Чернігівської обласної державної адміністрації (2006) і Чернігівської обласної ради (2019). У грудні 2016 р. указом Президента України Валерію Дмитровичу присвоєне почесне звання «Заслужений юрист України».
|
