Шевченко
Людмила Олексіївна
Видатна артистка цирку, дресирувальниця, режисерка. Генеральний директор та головний режисер Національного цирку України (2012–2019),
професорка кафедри циркових жанрів Київської муніципальної академії циркового та естрадного мистецтва,
народна артистка України
Людмила Шевченко народилася 13 липня 1945 р. в м. Канаш Чуваської АРСР. У 1947 р. переїхала у м. Львів. Художньою гімнастикою почала займатися ще в ранньому дитинстві. У 16 років стала майстринею спорту. У 1967 р. закінчила Московське циркове училище за фахом «Повітряна гімнастика».
Із 1966 р. увесь життєвий і творчий шлях Людмила Олексіївна проходила пліч-о-пліч із коханим чоловіком — Володимиром Шевченком. У 1968 р. молоде подружжя випустило атракціон «Дресировані левиці», у якому вперше були об’єднані дресура хижаків та елементи акробатичного й повітряно-гімнастичного жанрів. Згодом вони створили атракціон «Тигри-вершники на конях», який вважається вершиною дресирувальної майстерності. Із ним були на гастролях в багатьох країнах світу. Людмила і Володимир Шевченки разом із Київським цирком працювали над розвитком українського національного колективу. Розроблена ними програма «Шлях мужності та натхнення» вважалась найсильнішою того часу.
|
В 1970 р. стала артисткою атракціону «Дресировані леви», який із 1972 р. очолював її чоловік. У 1985 р. із золотим дипломом закінчила Державний університет театрального мистецтва ім. А. В. Луначарського (Москва) та аспірантуру два роки потому. Після розпаду СРСР разом із Володимиром Дмитровичем стала артисткою Національного цирку України. А в 2010 р. — головною режисеркою.
Після смерті в 2012 р. Володимира Шевченка Людмила Олексіївна не полишила сімейну справу й за проханням колективу очолила Національний цирк України. Під її керівництвом цирк вийшов на міжнародну арену. До України почали повертатися наші актори. Було створено нові тематичні програми і вистави: «Супермени на арені», «Екстрим арена», «Смугастий рейс», «Слон та смугастий рейс», «Київські фрески», «Black and White» (сумісний проєкт із німецьким цирком), «Шоу велетенських фонтанів» та дитяча вистава «Краплі живої води» (сумісний проєкт із Будапештським цирком). Перед новорічними святами створювались дитячі вистави — «Вечори на хуторі біля Диканьки» й «Дванадцять місяців».
З 2010 р. і по теперішній час Людмила Олексіївна старша викладачка та художня керівниця другої кафедри майстерності актора та режисури, відділення режисури цирку Національного університету театру кіно та телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. З 2020 р. — професорка кафедри циркових жанрів Київської муніципальної академії циркового та естрадного мистецтва.
У 2018 р. заснувала молодіжний фестиваль циркового мистецтва «Золотий каштан». Вона є членкинею журі багатьох міжнародних фестивалів, зокрема «Золотий слон» у Жироні (Іспанія). У 2019 р. стала почесною радницею театру акробатичного мистецтва провінції Хунань (Китай).
За вагомий внесок у розвиток української культури Людмилу Шевченко відзначено Подякою Президента України, Почесною грамотою Верховної Ради України і орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. Багато нагород вона отримала разом із своїм чоловіком. У 1984 р. мер Парижа вручив Володимирові Шевченку медаль Парижа й присвоїв звання почесного громадянина міста. У 1975 р. в Німеччині подружжю вручили медаль Дурова, а в 1984 р. — медаль від Міжнародної асоціації театрів, цирків та вар’єте.
На честь коханого в 2019 р. Людмила Шевченко заснувала ГО «Національний фонд розвитку циркового мистецтва ім. Володимира Шевченка», який займається допомогою й підтримкою циркових артистів із їхніми тваринками, які залишилися без роботи.
|