|
Майданець-Баргилевич
Олена Леонідівна
Професорка кафедри мистецтва текстилю, вишивки та костюма Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука,
членкиня Національної спілки художників України,
кандидатка мистецтвознавства,
заслужена діячка мистецтв України
Художня творчість Олени Майданець-Баргилевич продовжує славні традиції Саєнківського родоводу. Зображуючи на полотні легенди, міфи, сакральні мотиви та вібрації сучасності, вона сповідує єдину художню концепцію — прагнення до краси і розкутості, самоствердження і свободи.
Народилася 21 січня 1969 р. в м. Київ. Талант до мистецтва передався через покоління. Дідусь — народний художник України Олександр Саєнко, мати — заслужена діячка мистецтв України Ніна Саєнко. У 1987 р. вступила на факультет художнього текстилю у Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (нині — Львівська національна академія мистецтв). За рекомендацією вишу в 1992 р. продовжила навчання в асистентурі-стажуванні у творчій майстерні живопису професорки Тетяни Голембієвської Української академії мистецтва (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). У 1995 р. захистила магістерську роботу-поліптих «Київська Русь». Із 2000 р. є викладачкою, професоркою й завідувачкою кафедри мистецтва текстилю,
|
вишивки та костюма Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука та педагогинею Мистецької студії імені Олександра Саєнка.
Із 1988 р. Олена Майданець-Баргилевич взяла участь у численних персональних, родинних, групових, всеукраїнських, міжнародних та зарубіжних виставках, зокрема в Австралії, Бельгії, Греції, Канаді, Німеччині, Польщі, США і Франції. Мистецтвознавці підкреслюють оригінальне образне мислення художниці. Особливість її стилю в переосмисленні українських традицій, легенд, фольклору («Купальські вогні», «Горицвіт», «Різдвяна ніч», «Чумацький шлях»), проникненні у глибину історії («Київська Русь», «Козацька пісня», «Роксолана»), змалюванні здобутків художньої культури («Світило», «Трипілля», «Слов’янська легенда»), морально-етичних чинників народу («Прийдешнє», «Живуть тополі у мені», «Колискова»). Її власне світобачення зазвучало в унісон із розвитком сучасного мистецтва. Художній текстиль (гобелен, малярство на тканині) має самобутню і неповторну стилістику та високу культуру композиційної побудови й колористики. Свої дослідження монументально-декоративного мистецтва й художнього текстилю Олена Леонідівна описала у 50 наукових публікаціях — книжках, альбомах, статтях.
 
Мистецтво Олени Майданець-Баргилевич, сповнене глибоких почуттів і роздумів та насичене духом часу творення, є вагомим внеском у розвиток образотворчого мистецтва України. Її творча, науково-педагогічна та громадська благодійна діяльність високо поціновані державою: Олена Леонідівна нагороджена дипломом Українського фонду культури (2015) й почесним дипломом Національної академії мистецтв України (2022). У 2020 р. отримала почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».
|
