Шендрик
Олександр Миколайович
Декан факультету хімії, біології і біотехнологій Донецького національного університету імені Василя Стуса
Доктор хімічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, заслужений професор Донецького національного університету імені Василя Стуса
Відомий біофізикохімік О. М. Шендрик народився 8 березня 1950 р. на хуторі Широкий Старобешівського району Донецької області. У 1973 р. закінчив Донецький державний університет (нині Донецький національний університет імені Василя Стуса — ДонНУ) за спеціальністю «Хімія» та продовжив наукову роботу в аспірантурі Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка (ІнФОВ) НАН України під керівництвом академіка НАН України Р. В. Кучера.
У 1976 р. захистив кандидатську, а у 1996 р. — докторську дисертацію за спеціальністю «Фізична хімія». Із 1982 р. працював у ІнФОВ НАН України, а у 1998 р. перейшов у штат ДонНУ на посаду професора кафедри біохімії. Із 2019 р. очолює факультет хімії, біології і біотехнологій.
Із початком війни на Донбасі у 2014 р. ДонНУ було переміщено до м. Вінниця. Професор О. М. Шендрик сприяв не лише збереженню, а й розвитку навчального закладу. За сприяння випускників, благодійних фондів, волонтерів, українських компаній «Укроргсинтез», «AlsiChrom», «MixLab», німецької фірми «Analytik Jena» та фонду «Відродження» на факультеті з нуля було обладнано
|
і запущено в експлуатацію нові навчальні і наукові лабораторії, запрацювала аспірантура, поновилися зв’язки з закордонними університетами.
О. М. Шендрик — керівник потужної наукової школи, сформованої на базі Донецького національного університету імені Василя Стуса у 1998 р. Предметом досліджень наукового колективу школи є радикально-ланцюгові і ферментативні процеси окислення органічних речовин молекулярним киснем у ліпофільних і водних середовищах; реакційна здатність, кінетика, механізми реакцій, ініціатори, активатори, інгібітори, антиоксиданти, медіатори, електронозбуджені інтермедіати спонтанних, каталітичних, трансфазно-каталітичних і ферметативних радикальних процесів. Вчителями Олександра Миколайовича були лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки: академік Р. В. Кучер та професор Й. О. Опейда.
Вчений опублікував понад 350 наукових праць, серед яких 3 монографії, 10 навчальних посібників, 3 патенти. Під керівництвом професора О. М. Шендрика захищено 5 кандидатських дисертацій і одну дисертацію доктора філософії.
Професор О. М. Шендрик був членом комісії та президії, заступником та головою комісії з хімії Науково-методичної ради МОН України; членом експертної ради з природничих та математичних наук ДАК України. Із 2019 р. входить до складу експертної комісії з хімії Наукової ради МОН України. У 2017 р. став головним редактором «Вісника Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія хімічні науки».
За плідну роботу Олександр Миколайович удостоєний звання почесного професора ДонНУ імені Василя Стуса (2019), у 2018 р. отримав звання «Заслужений діяч науки і техніки», має нагрудний знак МОН України «За наукові досягнення» (2012).
Олександр Миколайович двічі одружений. Із 1983 р. у шлюбі з Ольгою Василівною Кущ, провідним науковим співробітником ІнФОВ, доктором хімічних наук. Від першого шлюбу має доньку Юлію та онука Артема, від другого — сина Кирила та онуку Поліну.
У житті керується настановою Теодора Рузвельта: «Роби, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є».
|
