Руденький
Сергій Георгійович
Начальник відділу Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут»
Доктор технічних наук
Основний напрям дослідницької діяльності Сергія Руденького — створення багатоцільових покриттів для захисту виробів із твердих сплавів, тугоплавких металів і вуглецевих матеріалів. Учений застосував термодинамічний аналіз можливих хімічних реакцій процесу. Такий підхід, використаний для утворення покриття методом осадження з газової фази, дозволив розрахунковим шляхом установити основні хімічні реакції й їхню залежність від параметрів процесу — температури й тиску.
Народився 29 липня 1952 р. в м. Ташкент (Узбекистан). У дитинстві переїхав до м. Бердянськ Запорізької області. Точними науками зацікавився ще в середній школі № 16, навчаючись у фізико-математичному класі. Тому 1969 р. вступив на фізико-технічний факультет Харківського державного університету (нині — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна).
Усе життя Сергій Георгійович Руденький присвятив роботі в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ ХФТІ), у якому розпочав працювати одразу після служби в армії, ще в 1978 р. За кілька десятиліть плідної праці вчений пройшов шлях від старшого лаборанта до начальника відділу й виконав чимало наукових досліджень, що зараз широко застосовуються у виробництві.
|
Для синтезу штучних алмазів Сергій Руденький запропонував нанесення вольфраму на поверхню твердосплавних вставок камер високого тиску методом термічного розкладання карбонілу цього елемента. Ця розробка стала основою установки «Базальт», що працювала на одному з підприємств Північного Кавказу. Для визначення оптимальних умов для нанесення шару танталу на мішень із вольфраму провів термодинамічний аналіз можливих хімічних реакцій процесу. Ця мішень використовується в абсолютно новому ядерному енергетичному пристрої, створеному в ННЦ ХФТІ.
Сергій Руденький розробив метод вакуумного активованого дифузійного насичення для установки з реакційним контейнером із вуглецевого матеріалу, що дозволяє обробляти вироби із твердих сплавів, сталей і тугоплавких матеріалів, насичуючи їхню поверхню хромом, бором, титаном, гафнієм і кремнієм. Така обробка змінює характеристики поверхні виробу, підвищуючи його зносостійкість і механічну міцність.
У космічній галузі застосовуються камери згоряння неохолоджуваних реактивних двигунів малої тяги, виготовлені з ніобієвого сплаву із захисним покриттям, яке формується у два етапи. Така технологія формування жаростійкого покриття реалізована лише в Україні, Росії й Китаї. С. Г. Руденький брав активну участь у запуску установок для вакуумного активованого силіціювання камер згоряння неохолоджуваних реактивних двигунів малої тяги на підприємствах, розташованих у Пекіні й Сіані (Китай). Підвищення робочих температур для таких камер згоряння призводить до зниження міцностних характеристик металевих сплавів, із яких вони виготовлені. Внаслідок цього науковці шукають способи заміни металів на вуглець-вуглецеві композиційні матеріали (ВВКМ). Сергій Георгійович займається розробкою жаростійких покриттів для захисту ВВКМ від окислювання при підвищених температурах.
Усі новітні дослідження науковця лягли в основу більш ніж 130 робіт. Зокрема Сергій Руденький є автором двох монографій, остання з яких — «Multipurpose protective coating on metallic and carbon base materials» — опублікована в німецькому виданні.
Маючи за плечима багаторічний досвід, успішний науковець Сергій Георгійович Руденький усвідомив, що найголовніше — «Працювати потрібно щодня, а не збиратися щось зробити». Цими словами він спонукає до нових звершень не лише себе, а й усю свою родину — дружину Віру, сина Сергія, дочку Людмилу й онуків.
|
