Рудаков
Володимир Іванович
Провідний науковий співробітник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України
Доктор технічних наук, професор
Науковець у сфері озброєння й військової техніки Володимир Іванович Рудаков народився 4 листопада 1946 р. У 1970 р. закінчив Владимирський політехнічний інститут (Росія) за спеціальністю «Радіотехніка». Із 1994 р. працює в системі Міністерства оборони України, а з 1997 р. — в Центральному науково-дослідному інституті озброєння та військової техніки Збройних Сил України, де дотепер обіймає посаду провідного наукового співробітника.
Професор Володимир Рудаков є засновником та керівником наукової школи розвитку теорії побудови та підвищення ефективності зразків озброєння та військової техніки. Дослідження вченого й робота школи зосереджені на розробці методів системного аналізу й синтезу зразків ОВТ для радіозв’язку, радіолокації і радіонавігації, методах підвищення ефективності функціонування комплексів групового зберігання зразків озброєння й військової техніки та методології розвитку адаптивних засобів радіозв’язку, радіолокації і радіонавігації.
Вчені наукової школи створили методологію дослідження складних систем воєнного призначення й методологію синтезу адаптивних систем тропосферного зв’язку, яка опублікована в монографії «Тропосферные системы связи
|
с адаптивными антеннами» (1999). Представники школи заклали методологічні основи й створили математичний апарат структурно-параметричного синтезу систем радіозв’язку, радіолокації і радіонавігації при тропосферному поширенні радіохвиль, віднайшли спосіб підвищення
ефективності створених комплексів групового зберігання озброєння й військової техніки з установкою підвищеної ефективності осушення повітря та метод класичного прийому сигналів у засобах тропосферного зв’язку. А також розробили низку методик: методику розрахунку автокомпенсаторів швидких і повільних завмирань сигналів і втрат підсилювання антен при тропосферному поширенні радіохвиль для засобів радіозв’язку, радіолокації і радіонавігації; методику розрахунку адаптивних компенсаторів швидких і повільних завмирань сигналів і втрат підсилювання антен при тропосферному поширенні радіохвиль для засобів радіозв’язку; методику обґрунтування тактико-технічних вимог до перспективних цифрових станцій тропосферного радіозв’язку та методику застосування радіоінтерферометра у станціях цифрового радіорелейного зв’язку.
У науковому доробку професора Володимира Івановича Рудакова 187 статей, 13 авторських свідоцтв, навчальний посібник та 2 монографії (1997, 2011). Матеріали досліджень вчений доповідав на міжнародних конференціях «Теорія і техніка антен» (1995–2020) та відобразив у знакових статтях, присвячених тропосферному поширенню радіохвиль, — «Принцип минимакса в расчетах энергетических характеристик радиотехнических систем при тропосферном распространении радиоволн» (2003, 2006), «Метод двоконтурної обробки сигналів в зразках ОВТ при тропосферному поширенні радіохвиль» (2003, 2007), «Алгоритм автоматизации процедуры максимина в принятии достоверных решений при тропосферном распространении радиоволн» (2004, 2013), «Адаптивный алгоритм мониторинга в зоне действия системы тропосферной связи» (2006, 2013, 2017) і «Расчет энергетических потенциалов в системах тропосферной связи с автокомпенсатором быстрых замираний сигнала» (2001, 2013, 2020). За період 2001–2018 рр. під науковим керівництвом В. І. Рудакова підготовлено 7 кандидатів технічних наук.
У роботі Володимир Іванович Рудаков завжди покладається на результат, а його улюблений вислів — «Людина перевіряється ділом».
|
